Ухвала суду № 100293124, 28.09.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11099/21

2/357/4483/21

У Х В А Л А

іменем України

28 вересня 2021 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів, -

В С Т А Н О В И В:

В вересні 2021 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області поштовим відправленням надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, яке належить на праві власності шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та її виселення без надання іншого приміщення.

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Білоцерківського міськрайонного суду, як справа позовного провадження після формування статистичних звітів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 вересня 2021 року головуючим суддею по справі було визначено суддю Орєхова О.І.

Справа згідно контрольного журналу судових справ і матеріалів переданих для розгляду судді, отримана суддею 22 вересня 2021 року.

Ухвалою судді від 28 вересня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків.

Одночасно з позовом позивачем ОСОБА_1 було подано клопотання про забезпечення доказів, а саме, з метою долучення до матеріалів справи в якості письмових доказів відомостей з:

(а) Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно,

(б) Державного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Львова (адреса: 79019, м. Львів, вулиця Заводська. 7. тел.: НОМЕР_1.

(в) Державного комунального підприємства Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації (адреса: 80100. Львівська обл.. м. Червоноград. вул. Промислова бічна. 29. тел: (03249) 38176. (03249) 46253),

(г) Червоноградському міському відділі ГУДМС у Львівській області, адреса: Львівська області, м. Червоноград, вул. Володимира Івасюка, 12, тел.: (03249) 3-61-17

- отримати відповідну інформацію про:

(1) особу, якій належить на праві власності житлова квартира АДРЕСА_1 , а також житловий будинок в селі Яструбичі Радехівеького району Львівської області, а також

(2) хто саме записаний батьками гр. ОСОБА_3 1972 року народження, яка проживає за адресою та є власницею квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявленого клопотання, зазначила, що самостійно вона немає змоги отримати з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ДМСУ та відповідних територіальних бюро технічної інвентаризації Львівської області письмову інформацію стосовно наявності у ОСОБА_2 та її рідної доньки ОСОБА_3 на праві власності іншої нерухомості для всебічного, повного та неупередженого розгляду справи.

Відповідно до ч.1, 2 ст.116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Положення ст.116 ЦПК України чітко визначають підстави для забезпечення доказів.

Форма та зміст заяви про забезпечення доказів мають відповідати вимогам ст. 117 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомі відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти;

4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Системний аналіз чинного цивільно-процесуального законодавства, дає підстави вважати, що процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Під особами, які мають право клопотати про забезпечення доказів, мають на увазі суб`єктів доказування. Вони повинні довести обгрунтованість своїх побоювань, що подача відповідних доказів є неможливою. Тобто суд не може здійснити заходи із забезпечення доказів лише на підставі нічим не обгрунтованих побоювань суб`єкта доказування. В іншому випадку, суб`єкт доказування повинен обгрунтувати неможливість подання відповідних доказів особисто або довести суду складнощі, які виникають у нього при поданні певних доказів, та які перешкоджають такому поданню.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Заява про забезпечення доказів повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Такий правовий висновок щодо застосування положень ст. 116 ЦПК України викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).

Всупереч викладеному, заявник ОСОБА_1 при зверненні до суду з відповідним клопотанням, не навела обставин та не зазначила докази, які б достеменно вказували на те, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, обставини, для доказування яких вони необхідні та обгрунтування неможливості подання відповідних доказів особисто. Більше того, заява не містить навіть припущень щодо ймовірності виникнення таких обставин у майбутньому

В якості обґрунтування клопотання відповідно до п. 5 ч. 1 ст.117 ЦПК України ОСОБА_1 посилається лише на неможливість самостійно отримати зазначені докази.

Якщо у сторони існують складнощі з отриманням або поданням певного доказу, вона не позбавлена можливості заявити клопотання про витребування доказів у спосіб, визначений ст. 84 ЦПК України.

В силу положень ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

В той же час законодавцем передбачені вимоги щодо такої заяви, які визначені ч.2 ст. 84 ЦПК України, а саме у клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

При цьому, до клопотання про витребування доказів обов`язково мають бути долучені письмові докази того, що особа не може особисто отримати доказ.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Окрім того, слід зауважити, що інформація, яку просить забезпечити ОСОБА_1 , частково міститься на відповідних електронних сервісах Міністерства Юстиції України, наявна у відповідних Державних Реєстрах. Отримання такої інформації регламентоване та є у відкритому доступі.

З огляду на вказане, суддя приходить до висновку, що вказане клопотання про забезпечення доказів подане без додержання вимог ч.1 ст. 117 ЦПК України, у зв`язку з чим підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст.ст. 116, 117, 261, 293 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення доказів, - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суд роз`яснює заявнику право повторного звернення із вказаною заявою після усунення недоліків, які стали підставою для повернення заяви про забезпечення доказів.

СуддяО. І. Орєхов