Ухвала суду № 100290903, 12.10.2021, Оболонський районний суд міста Києва

12.10.2021 Справа № 756/11046/21

Справа пр. № 2-з/756/398/21

ун. № 756/11046/21

У Х В А Л А

12 жовтня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Андрейчука Т.В.,

за участю секретаря судових засідань - Колесник А.В.,

розглянувши заяву позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності, -

в с т а н о в и в:

У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за ТОВ "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності.

11 жовтня 2021 року до суду надійшла заява позивача ТОВ "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" про забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборони її відчуження.

Заява мотивована тим, що з метою відчуження квартири АДРЕСА_1 було припинено обтяження та іпотеку, а також здійснено відчуження цієї квартири. Це, на думку заявника, свідчить про ризик істотного ускладнення чи унеможлення виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних інтересів позивача.

Відповідно до норми ч. 1 ст. 153 ЦПК України сторони в судове засідання не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У ст. 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі

№ 381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі

№ 753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Позов може забезпечуватись накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві у справі.

Однак до заяви про забезпечення позову ТОВ "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" не долучено доказів на підтвердження того, що станом на час звернення до суду з такою заявою відповідачі (або один з них) є власниками спірної квартири.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги немайнового характеру про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 . У разі задоволення позову про визнання недійсним договору дарування квартити рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, а тому незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Отже, такий захід забезпечення позову не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, права, та не є співмірним із заявленими вимогами в цій справі (такий висновок суду відповідає правовій позиції, сформульованій Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20).

Крім цього, у своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зазначив, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником не зазначено жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, у зв`язку з чим необхідно накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Зокрема, заявником не надано доказів на підтвердження вчинення власником квартири АДРЕСА_1 , який є відповідачем у справі, дій, спрямованих на реалізацію цього майна чи підготовки до його реалізації.

Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Суд роз`яснює заявнику, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для відмови.

Керуючись ст. ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" про забезпечення позову у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДНІПРОФІНАНСГРУП" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Т.В. Андрейчук