
154/2472/21
2-а/154/32/21
РІШЕННЯ
іменем України
08 жовтня 2021 року м.Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого: судді Лященка О.В.
при секретарі: Мазій І.В.
з участю позивача: ОСОБА_1
представника позивача: Омелянюка М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Володимир-Волинський адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
26 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції Володимир-Волинського районного відділу Головного Управління Національної поліції у Волинській області Шандалка В.С. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві покликається на ту обставину, що 29 березня 2021 року інспектором СРПП Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області Шандалком В.С. було винесено постанову серія БАБ №875273 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень. Дана постанова є незаконною і підлягає скасуванню з наступних підстав.
Зазначає, що 29.03.2021 року він дійсно керував автомобілем марки САЗ-3507 д.н.з. НОМЕР_1 , в кузові якого знаходився хмиз, який не виступав за габарити автомобіля і світлові сигнали автомобіля були технічно справними, однак працівники поліції без наявної на те причини на місці зупинки сфабрикували постанову за ніби-то неувімкнення сигналу повороту та відсутність документів на вантаж. Доказів вчиненого правопорушення йому на неодноразову вимогу не надали. Просить скасувати вказану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
09 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про заміну первісного відповідача на ГУНП у Волинській області не змінюючи при цьому підстав та предмету позову.
14 вересня 2021 року ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Омелянюк М.В. позов підтримали та просили його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач відзиву до суду не подав, свого представника для участі у розгляді справи повторно не направив, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися завчасно та належним чином.. Причин своєї неявки суду не повідомили, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавали.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності передбачені ст.286 КАС України.
Так, згідно ст.288 ч.1 п.3 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно ст.289 КУпАП, ст.286 ч.2 КАС України скаргу на рішення (постанову) по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні постанови серії БАБ №875273 від 29 березня 2021 року, винесеної інспектором СРПП Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області Шандалком В.С. про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122, ч.1 ст.126 КУпАП, та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, 29 березня 2021 року о 12 год в м.Володимир-Волинський їдучи за кермом транспортного засобу марки САЗ-3507 д.н.з. НОМЕР_1 , не увімкнув покажчик повороту відповідного напрямку та при перевірці відсутні документи на вантаж, який не був закріплений згідно правил перевезення вантажу, чим порушив п.9.2 б), п.2.3 а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні не було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно з вимогами п.9.2 б) ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Суд, дослідивши доводи сторін, та надані на їх підтвердження докази, приходить до наступного висновку.
Частиною 1 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Згідно з вимогами п.2.3а) ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: a) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-УІІІ (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліцейський вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи,в тому числі: про порушення правил дорожнього руху,правил,що забезпечують безпеку руху транспорту,правил користування засобами транспорту(зокрема, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126 КУпАП).
Органи Національної поліції мають повноваження розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Разом з тим, ч.3 ст.254 КУпАП встановлено, що протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Згідно вказаної норми ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції,та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Слід зауважити, що відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Відповідно до КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції №1395).
Згідно п.4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128,129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП.
У відповідності до п.1 р.ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, додатків до неї не має. Не надано також ні відзиву на позов, ні жодних доказів на спростування доводів позивача.
Разом з тим, з наданої позивачем оскаржуваної постанови вбачається, що в процесі її винесення жодних доказів винуватості позивача у вичиненому, не зазначено, відеозапис вчиненого не здійснювався.
Відповідно до п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами про те, що позивач вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення, тому суд вважає, що заявлені позовні вимоги в частині скасування постанови та закриття провадження у справі знайшли своє підтвердження та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративну позовну заяву задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії БАБ №875273 від 29 березня 2021 року, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Володимир-Волинського районного відділу Головного Управління Національної поліції у Волинській області Шандалком Валерієм Леонідовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126, ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 510 грн., а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити на підставі ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 , 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення через Володимир-Волинський міський суд Волинської області.
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 16 грудня 1998 року Володимир-Волинським МВ УМВС України у Волинській області.
Відповідач – Головне Управління Національної поліції у Волинській області, 43000 м.Луцьк, вул. Винниченка, 11, код ЄДРПОУ 40108604.
Повний текст рішення складено 12 жовтня 2021 року.
Головуючий /-/ підпис.
Суддя Володимир-Волинського
міського суду Волинської області Олександр ЛЯЩЕНКО
Судове рішення № 100286822, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області) було прийнято 08.10.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 154/2472/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: