Рішення № 10028590, 02.06.2010, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2010 р.Справа № 17/52 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Таран С. В., розглянувши матеріали справи №17/52

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Титан", м. Знам'янка Кіровоградської області

до відповідача: приватного підприємства "Нива", м. Кіровоград

про стягнення 51717,27 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Підліснюк В.Ю., довіреність б/н від 26.04.2010 року;

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Титан" подано позов про стягнення з приватного підприємства "Нива" заборгованості в сумі 51717,27 грн., що виникла із договору б/н від 15.07.2009 року, з яких 42956,50 грн. - основний борг, 949,75 грн. - 3% річних, 4374,50 грн. - пеня, 3436,52 грн. - інфляційні втрати.

Відповідач до суду не з’явився, причини неявки не повідомив, хоча належним чином був сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №1084191 від 11.05.2010 року (а.с. 20); позов не заперечив, витребувані господарським судом документи не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Титан" ("продавець") та приватним підприємством "Нива" ("покупець") укладено договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів б/н від 15.07.2009 року (далі - договір б/н від 15.07.2009 року), за умовами якого продавець зобов’язався передати у строки визначені договором покупцю товар (паливно-мастильні матеріали), а покупець - прийняти та оплатити його вартість (а.с. 10-12).

За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу.

Відповідно до вимог статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно пунктів 1.2, 2.3 договору б/н від 15.07.2009 року марка, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару визначається на підставі рахунків, відповідно з отриманим замовленням, які направляються продавцем покупцю.

На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у власність відповідача товар (дизельне паливо) в кількості 8105 літрів на загальну суму 42956,50 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-01701 від 21.07.2009 року та довіреністю серії ЯПЛ №991914 від 21.07.2009 року (а.с. 14-16).

Згідно пункту 2.4 договору б/н від 15.07.2009 року покупець проводить оплату за товар протягом 3-х днів з моменту його отримання.

Отже, до 25.07.2009 р. відповідач повинен був повністю розрахуватись за дизельне паливо, отримане ним 21.07.2009 р. за видатковою накладною №РН-01701 від 21.07.2009 р.

Між тим взяті на себе зобов’язання за договором б/н від 15.07.2009 року відповідач належним чином не виконав; за отриманий за накладною №РН-01701 від 21.07.2009 року товар не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в сумі 42956,50 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором б/н від 15.07.2009 року в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 42956,50 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань за договором б/н від 15.07.2009 року в сумі 4374,50 грн.

Пунктом 6.1 договору б/н від 15.07.2009 року передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який стягується пеня, за кожен день прострочення від суми отриманого, але не оплаченого товару.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 25.07.2009 року по 20.01.2010 року в сумі 4374,50 грн. за прострочення виконання зобов'язань за договором б/н від 15.07.2009 року, а тому позовні вимоги в частині стягнення 4374,50 грн. пені також підлягають задоволенню.

Підлягають задоволенню і позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 949,75 грн. 3% річних за період з 25.07.2009 року по 20.04.2010 року та 3436,52 грн. інфляційних втрат за період з вересня місяця 2009 року по березень місяць 2010 року, оскільки у відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Нива" (25006, м. Кіровоград, вул. Тимірязєва, 39, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 31308445) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Титан" (27406, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Фрунзе, 110 А, відомості про банківські реквізити відсутні, ідентифікаційний код 32080333) - 42956,50 грн. основного боргу, 4374,50 грн. пені, 949,75 грн. 3% річних, 3436,52 грн. інфляційних втрат, 517,17 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини третьої статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя С.В. Таран

Повний текст рішення складено і підписано відповідно до вимог статей 84, 85 Господарського процесуального кодексу України 04.06.2010 року.