Рішення № 10028162, 03.06.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2010 р. Справа № 7/042-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Василиської сільської ради,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», смт. Ставище, Київська область,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача                                        Державна екологічна інспекція в Київській області, м. Київ,

про                    стягнення 5418,62грн.

за участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури: Теслюк Б.А. –посвідчення №93 від 11.08.2009року,

від позивача: Нестерук В.П. –представник за довіреністю б/н від 27.04.2010року,

від відповідача: Якименко І.В. –представник за довіреністю №1 від 04.01.2010року,

від третьої особи: Журба С.В. –представник за довіреністю №2/01 від 29.01.2010року,

секретар судового засідання: Яцук Е.В.

Обставини справи:

Прокурор Ставищенського району звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою №121 від 24.02.2010року в інтересах держави в особі Василиської сільської ради (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»(далі –відповідач) про стягнення 5418,62грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на матеріали перевірки, проведеної спільно прокуратурою Ставищенського району Київської області та спеціалістами Державної екологічної інспекції в Київській області щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства філією «Агро-Віта»Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», за результатами якої встановлено порушення відповідачем вимог ст. 43 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України –а саме, відсутність у відповідача дозволу на спеціальне водокористування свердловинами, що знаходяться в с. Василиха.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.03.2010року було порушено провадження у справі №7/042-10 та призначено її розгляд на 27.04.2010року.

У судовому засіданні 27.04.2010року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому відповідач не погоджується із розрахованою позивачем сумою збитків, вважає її помилковою, а позовні вимоги необґрунтованими, з огляду на той факт, що при розрахунку завданих збитків безпідставно, на думку відповідача, взято дані спожитої води, надані Василиською сільською радою. Поданий відзив залучений судом до матеріалів справи.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 27.04.2010року представників прокуратури, яка належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, та враховуючи необхідність залучення Державної екологічної інспекції в Київській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні позивача, розгляд справи було відкладено на 20.05.2010року.

До початку судового засідання на виконання вимог ухвали господарського суду від 27.04.2010року від прокуратури надійшло письмове обґрунтування до позовної заяви №311 від 18.05.2010року (вх. №5711 від 20.05.2010 року), яке прийнято судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.05.2010року у зв’язку з неявкою в судове засідання представників прокуратури розгляд справи відкладався на 03.06.2010року.

В судовому засіданні 03.06.2010року представник позивача та прокуратури позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача у справі заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав новий розрахунок завданих збитків державі внаслідок самовільного водокористування, який здійснений на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995року № 37. Даний розрахунок залучений судом до матеріалів справи.

За згодою присутніх представників учасників судового процесу, на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 03.06.2010року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників учасників судового прцесу, дослідивши наявні докази в їх сукупності суд встановив:

29-30.07.2009року головним спеціалістом – державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Колядюк Н.І. із залученням інженера по охороні праці ТОВ «Інтерагроінвест»Скорського Я.В. в присутності помічника прокурора Ставищенського району Кулаківського К.О. була проведена позапланова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства філією «Прогрес» с. Іванівка та філією «Агро-Віта»с. Василиха Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест».

За результатами перевірки складено Акт від 29-30.07.2009року, де зафіксовано порушення відповідачем природоохоронного законодавства, а саме самовільне здійснення водокористування з артезіанських свердловин без відповідного дозволу філією «Агро-Віта»Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест», що знаходиться в с. Василиха.

Відповідно до довідки №254 від 15.09.2009року, наданої Василиською сільською радою, в період з 30.12.2008року по 01.08.2009року споживання води відповідно до норм споживання для населення с. Василиха становить –2520 куб. м.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»№919 від 09.09.2009року в період з 30.12.2008року по 01.08.2009року споживання води відповідно норм споживання по тваринництву по господарствах Товариства по с. Василиха становить 1450куб.м.

На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001року № 290 державним інспектором охорони навколишнього природного середовища було розраховано розмір збитків завданих відповідачем навколишньому природному середовищу на підставі даних обсягів спожитої води, наданих Василиською сільською радою, та даних, наданих ТОВ «Інтерагроінвсет», разом у сумі 5418,62грн. (копія розрахунків в матеріалах справи).

У зв’язку з заподіянням державі збитків у сумі 5418,62грн., внаслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства, прокурор звернувся з позовом до суду.

Господарським судом встановлено, що підставою використання води філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»з артезіанських свердловин в с. Василиха стало виділення загальними зборами співвласників майна колективного сільськогосподарського підприємства «ім. Шевченка»згідно протоколу №1 від 13.12.2007року та протоколу №2 від 25.12.2007року для Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»майна в натурі, зокрема, корівників та телятників із худобою. З наявних в матеріалах справи протоколів №1 від 13.12.2007року та №2 від 25.12.2007року, а також з листа Василиської сільської ради №64 від 18.05.2010року та довідки відповідача №244 від 18.05.2010року вбачається, що дві артезіанські свердловини, з яких здійснювався самовільний забір води на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»не числяться.

При цьому, в письмових поясненнях б/н від 20.05.2010року, наданих відповідачем, останнім підтверджується факт використання води із артезіанських свердловин та водонапірних башень для господарських потреб та для відгодівлі великої рогатої худоби.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки від 29.-30.07.2009року та не заперечується відповідачем, останній порушує вимоги природоохоронного законодавства в частині спеціального водокористування шляхом експлуатації двох артезіанських криниць на території Василиської сільської ради без відповідного дозволу.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України здійснення спеціального водокористування можливе лише за наявності відповідного дозволу.

Частиною 1 ст. 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування є платним, а видача дозволу здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров’я - в разі використання водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин (ст. 49 Водного кодексу України).

Як встановлено господарським судом, та підтверджується довідкою відповідача №919 від 09.09.2009року, в період з 30.12.2008року по 01.08.2009року відповідачем було здійснено самовільне (без відповідного дозволу) споживання води по с. Василиха в об’ємі 1450куб.м.

При цьому господарський суд зазначає, що взяття до уваги при розрахунку розміру збитків додатково даних щодо обсягів використаної води, наданих Василиською сільською радою, є необґрунтовано, з огляду на наступне. Відповідно до п. 4.6. Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне водокористування в частині використання води, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 01.10.1999року №231/539/118/219 обсяг використаної води визначається водокористувачами самостійно на підставі даних первинного обліку за показниками вимірювальних приладів. У разі відсутності вимірювальних приладів, як виняток, обсяг використаної води визначається за технологічними даними (тривалість роботи агрегатів, обсяг виробленої продукції чи наданих послуг, витрати електроенергії, пропускна спроможність водопровідних труб за одиницю часу тощо).

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»відповідно до довідки з ЄДРПОУ веде діяльність, зокрема, з розведення великої рогатої худоби, овець, кіз, коней, свиней та використовує воду для господарських потреб, а саме для споживання великою рогатою худобою, а також те, що вимірювальні прилади для обліку води у Товариства відсутні, то слід враховувати дані відповідача щодо обсягу використаної води, визначені ним відповідно до норм споживання по тваринництву, а не загальні обсяги споживання води відповідно до норм споживання для населення с. Василиха.

Згідно зі ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. При цьому відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Стаття 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлює, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм заниження розміру стягнення.

Згідно з положеннями ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор при визначенні розміру збитків, спричинених відповідачем внаслідок самовільного водокористування, застосовує Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджену наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001року №290. Однак господарський суд вважає, що застосування вищезазначеної Методики до даних відносин є безпідставним, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995року № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.1995року за № 162/698, затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі –Методика №37 від 18.05.1995року).

Зазначена Методика встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Зазначена Методика є обов’язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України (п. 1 даної Методики).

Пункт 4.2. Методики від 18.05.1995року №37 чітко визначає, що відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування,а саме самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування.

Крім того, відповідно до п. 7.3 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001року № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням вод та іншими порушеннями законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, слід керуватися приписами статей 440, 453 Цивільного кодексу, статті 111 Водного кодексу та статтею 68 Закону. Розмір шкоди у таких випадках визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.95 № 37 (з подальшими змінами), як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Господарський суд враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України, який в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля»вказав, що у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, ст. 111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 Цивільного кодексу України. Розмір шкоди при цьому визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995року № 37 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 січня 2002року № 48); зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995року за № 162/698).

Господарський суд звертає увагу, що на даний час наказ №37 від 18.05.1995року втратив чинність згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389, який набрав законної сили з 25.08.2009року. Однак враховуючи те, що наказ №37 від 18.05.1995року, яким затверджена вищезазначена Методика, діяв на момент вчинення відповідачем правопорушення, то при розрахунку розміру збитків слід застосовувати саме вказану Методику.

Відтак, при самовільному водоспоживанні розмір збитків повинен визначається за формулою: Зс.б. = W х Тар., де W –об’єми води при самовільному водокористуванні, куб. м; Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб. м.

При цьому для розрахунків розміру збитків слід застосовувати вимоги п.8-1 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008року №309-VI, яким встановлено, що у 2009 році до визначених у додатках № 1 і 2 до цього Закону нормативів, що належать до абсолютних, застосовується коефіцієнт 1,439.

Згідно із Додатком №2 до вищенаведеного Закону для території Київської області встановлений збір за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод в розмірі 18,97коп./куб.м.

Таким чином, за розрахунком господарського суду, здійсненим відповідно до Методики №37 від 18.05.1995року, розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання води складає: 1450 куб.м. (об’єм самовільно спожитої води) х 0,1897грн. (встановлений збір на воду) х1,439 (коефіцієнт) = 395,82грн.

За таких обставин, господарський суд Київської області дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у сумі 395,82грн. В іншій частині позову, а саме в стягненні 5022,80грн. збитків, суд відмовляє.

При цьому господарський суд зазначає, що відповідно до п. 49 ст. 6 Закону України «Про державний бюджет України на 2010рік»джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності. Також п. 7 ст. 47 наведеного Закону встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Враховуючи вищезазначене, розмір збитків належних до стягнення, розподіляється пропорційно, а саме: 70 відсотків на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету та 30 відсотків на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»(09400, Київська область, Ставищенський район, смт. Ставище, вул. Радянська, буд. 4, код ЄДРПОУ 32855584) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету р/р 31513921700572, код одержувача 04360764, МФО 821018, банк одержувача в ГУДКУ у Київській області, код платежу 24062100) 277 (двісті сімдесят сім)грн. 07коп. збитків.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест»(09400, Київська область, Ставищенський район, смт. Ставище, вул. Радянська, буд. 4, код ЄДРПОУ 32855584) в доход Державного бюджету України 118 (сто вісімнадцять) грн. 75 коп. збитків та судові витрати: 7 (сім) грн. 45 коп. державного мита та 17 (одинадцять)грн. 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4.          В іншій частині позову відмовити.

                    5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                   Антонова В. М.

Дата підписання 10.06.2010року