Рішення № 100281270, 12.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року місто Київ №640/21882/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомМіністерства оборони УкраїнидоДепартаменту державної виконачої служби Міністерства юстиції Українипровизнання протиправними дій, скасування постанови від 16.07.2021 (ВП №65325405) про накладення штрфу у розмірі 5100,00 грн,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство оборони України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції, в якій просить суд визнати протиправними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби у виконавчому провадженні №65325405 про накладення штрафу від 16.07.2021 у розмірі 5100,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 по справі №640/23247/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Суд вирішив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання №19 від 15 лютого 2019 року в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , загиблого 01 січня 2018 року (пункт 2);

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 - батькові загиблого ОСОБА_2 , загибель якого настала під час виконання ним обов`язків військової служби у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому виникло право на отримання такої допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

На виконання судового рішення, як вказує позивач, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум було розглянуто наявні документи ОСОБА_1 та прийнято рішення (протокол від 01.04.2021 №48) про повернення документів на доопрацювання, у зв`язку з чим позивачем було подано до відділу державної виконавчої служби заяву про відкладення виконавчих дій у зв`язку з необхідністю доопрацювання пакету документів, однак, за посиланням позивача, у порушення вимог законодавства державним виконавцем постанова про відкладення проведення виконавчих дій винесена не була, однак 16.07.2021 відповідачем була прийнята постанова про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. у зв`язку з невиконанням рішення суду.

Із вказаною постановою позивач не погоджується, оскільки, на його думку, під час прийняття рішення про відкладення виконавчих дій він діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством. Позивач вважає, що Міністерство оборони України не відмовляло ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги, а направило документи на доопрацювання, оскільки відсутність певних документів не дає можливості прийняти законне та обгрунтоване рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2021 позовну заяву залишено без руху. Позивач у встановлені судом строки усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №640/21882/21 з урахуванням приписів статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, призначено справу до судового розгляду та запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву, а також зобов`язано останнього надати суду належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №65325405.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.09.2021 витребувано повторно у Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №65325405.

На виконання вимог ухвали суду від 31.08.2021 від відповідача надійшли витребувані матеріали виконавчого провадження №65325405, а також відзив на позовну заяву.

Відповідно до поданого до суду відзиву від 14.09.2021 відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки, у визначений Законом строк боржником рішення суду не було виконано, у зв`язку з чим, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем 16.07.2021 винесено постанову про накладення штрафу на боржника в сумі 5100,00 грн.

У судовому засіданні 04.10.2021, з урахуванням заяви представника позивача, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розгляд справи здійснено із урахуванням особливостей розгляду даної категорії спорів, визначених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, а саме:

- визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом засідання №19 від 15 лютого 2019 року в частині відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_2 , загиблого 01 січня 2018 року (пункт 2);

- зобов`язано Міністерство оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 - батькові загиблого ОСОБА_2 , загибель якого настала під час виконання ним обов`язків військової служби у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому виникло право на отримання такої допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2021 апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 листопада 2020 року - без змін.

На виконання рішення від 09.11.2020 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист від 17.02.2021 №640/23247/19 про зобов`язання Міністерства оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 - батькові загиблого ОСОБА_2 , загибель якого настала під час виконання ним обов`язків військової служби у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому виникло право на отримання такої допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 11.05.2021 відкрито виконавче провадження №65325405 щодо виконання виконавчого листа №640/23247/19, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 17.02.2021 про зобов`язання Міністерства оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 - батькові загиблого ОСОБА_2 , загибель якого настала під час виконання ним обов`язків військової служби у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому виникло право на отримання такої допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 16.07.2021 ВП№65325405 за невиконання рішення суду без поважних підстав на боржника Міністерство оборони України відповідачем накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Позивач, вважаючи дії відповідача щодо винесення постанови від 16.07.20221 ВП№65325405 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. та саму постанову протиправними, звернувся з даним позовом до суду.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (надалі - Закон №1404-VIII).

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається з поданих до суду копій матеріалів виконавчого провадження №65325405, 30.04.2021 на адресу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 від 26.04.2021 вх.№10596 про примусове виконання рішення суду з примусового виконання виконавчого листа №640/23247/19, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 17.02.2021.

Відповідно до наявної копії вказаного вище виконавчого листа останній був виданий на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 №640/23247/19, яке набрало законної сили 04.02.2021 (за наслідками апеляційного оскарження) та яким зобов`язано Міністерство оборони України призначити і виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 - батькові загиблого ОСОБА_2 , загибель якого настала під час виконання ним обов`язків військової служби у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому виникло право на отримання такої допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року.

Абзацом 1 частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Суд наголошує, що згідно з частинами 1-3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Виходячи зі змісту виконавчого листа, в даному випадку під фактичним виконанням рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/23247/19 є прийняття рішення Міністерством оборони України саме щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги саме із урахуванням висновків суду, викладених у рішенні від 09.11.2020 №640/23247/19, а не щодо повторного розгляду заяву ОСОБА_1 про призначенн одноразової грошової допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було направлено на доопрацювання документи ОСОБА_1 , проте, не призначено та не виплачено одноразову грошову допомогу, що, відповідно, свідчить про невиконання зобов`язальної частини рішення суду.

Матеріали справи не містять доказів про фактичне виконання рішення суду, яким було зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу, а не повторно розглянути питання щодо її виплати.

Таким чином, Міністерством оборони України не доведено, а судом не встановлено фактичного виконання в повному обсязі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 у справі №640/23247/19 згідно з виконавчим листом, виданим судом 17.02.2021, оскільки Міністерством оборони України не призначено та не виплачено ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як свідчать матеріали справи, на адресу позивача відповідачем було скеровано вимогу від 29.06.2021 №65325405/20.1/3, якою зобов`язано Міністерство оборони України в п`ятиденний термін з моменту отримання даної вимоги надати державному виконавцю інформацію щодо виконання рішення суду.

Як зазначено в оскаржуваній постанові та підтверджується матеріалами справи, доказів щодо поважності причин невиконання рішення суду боржником не було надано станом як на 16.07.2021, так і на момент розгляду цієї справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевказане, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Григорян О.Г. від 16.07.2021 ВП№65325405 на Міністерство оборони України накладено штраф за невиконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 у справі №640/23247/19 у розмірі 5100,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також з урахуванням того, що судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами факт невиконання Міністерством оборони України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2020 у справі №640/23247/19, на виконання якого судом було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження №65325405, зокрема, щодо не призначення та не виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - батькові загиблого ОСОБА_2 , загибель якого настала під час виконання ним обов`язків військової служби у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому виникло право на отримання такої допомоги, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчання (або перевірочні) та спеціальні збори чи для продовження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №975 від 25 грудня 2013 року, суд приходить висновку про правомірність постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 16.07.2021 ВП№65325405 та відсутність правових підстав для її скасування.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зважаючи, що у задоволенні позову позивача відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Міністерства оборони України у справі №640/21882/21 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іщук І.О.