Рішення № 100280977, 07.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року м. Київ № 640/14977/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Національна поліція України (01601, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, 10)

Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Ак. Богомольця, 10)

про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (далі також - відповідач-1), Національна поліція України (далі також - відповідач-2), в якій просить суд:

- визнати протиправною відмову Національної поліції України зарахувати до календарної вислуги років ОСОБА_1 , яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15 вересня 2004 року по 02 грудня 2019 року, та період навчання з 01 вересня 1999 року по 30 червня 2004 року (згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб");

- визнати протиправною відмову Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України зарахувати до календарної вислуги років ОСОБА_1 , яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15 вересня 2004 року по 02 грудня 2019 року, та період навчання з 01 вересня 1999 року по 30 червня 2004 року (згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), оформлену листом від 27 квітня 2021 року № К-33/39/04-2021;

- зобов`язати Національну поліцію України (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108578), зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15 вересня 2004 по 02 грудня 2019 року (відповідно до Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992), що складає 04 роки 02 місяці 28 днів, та період навчання з 01 вересня 1999 року по 30 червня 2004 року (згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), що складає 02 роки 05 місяців 00 днів.

Заявлені позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що висновок відповідачів про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, є необґрунтованим, а до календарної вислуги років позивача, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", підлягає зарахуванню вислуга в пільговому обчисленні, сформована за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15 вересня 2004 року по 02 грудня 2019 року, та період навчання з 01 вересня 1999 року по 30 червня 2004 року.

На думку представника позивача, відмова відповідачів фактично унеможливлює в подальшому призначення пенсії позивачу відповідно до ст. 12 Закону № 2262-ХІІ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на адміністративний позов представник Національної поліції України зазначив, що для отримання права на призначення пенсії за вислугу років обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі, і не передбачено зарахування до календарної вислуги років, яка відповідно до статті 12 Закону № 2262-ХІІ дає право на призначення пенсії за вислугу років, вислуги років у пільговому обчисленні. Тому, законодавець розмежовує такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років». Так, згідно із законодавством, календарна вислуга років є підставою для призначення (набуття права на призначення) пенсії за вислугу років та впливає на розмір одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.

Додатково представник відповідача-1 стверджував, що Законом №2262-ХІІ не передбачена можливість зарахування до календарної вислуги років пільгової вислуги, та містить виключний перелік періодів служби, які враховуються в календарну вислугу років.

Представник Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України у відзиві на адміністративний позов зазначив, що оскаржувана відмова є правомірною, адже з 01 жовтня 2011 року пункт «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ поширює свою дію лише на осіб, які мають календарну вислугу років, яку заборонено обраховувати в будь-якому пільговому обчисленні.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

При цьому, суд враховує подані клопотання представника позивача про прискорення розгляду справи.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до наявних матеріалів справи ОСОБА_1 у період з 15 вересня 2004 року по 02 грудня 2019 року безперервно проходив службу в органах внутрішніх справ України та Національній поліції України.

02 грудня 2019 року позивач на підставі наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 27 листопада 2019 року № 395о/с звільнений згідно з пунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

18 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Національної поліції у місті Києві із заявою, у якій просив:

- зарахувати до його календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15.09.2004 по 02.12.2019 (відповідно до Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992), та період навчання з 01.09.1999 по 30.06.2004 (згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб");

- надати інформацію (довідку) про його календарну вислугу, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15.09.2004 по 02.12.2019 та періоду навчання з 01.09.1999 по 30.06.2004;

- надати інформацію (довідку) про мою вислугу років в пільговому обчисленні за період служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції, із зазначенням відповідних періодів проходження служби із посиланням на відповідний нормативно- правовий акт, шо дає право на пільгове обчислення.

За результатами розгляду вказаного звернення, листом від 27 квітня 2021 року №К-33/39/04-2021 Департамент захисту економіки Національної поліції України повідомив позивачу, що станом на день звільнення стаж служби ОСОБА_1 з 15 вересня 2004 року по 02 грудня 2019 року у календарному обчисленні складає 15 років 02 місяці 18 днів. Станом на день звільнення стаж служби в пільговому обчисленні складає 04 роки 02 місяці 28 днів. Також повідомлено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» деякі періоди служби ОСОБА_1 частково зараховуються на пільгових умовах і цей стаж також ураховується для визначення розміру пенсії відповідно до статей 13, 17 Закону, однак до календарної вислуги років не зараховується.

Згідно позиції відповідача, до вислуги років є можливим зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні і цей стаж також ураховується при призначенні пенсії. Водночас, для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному Законом розмірі, до якої зарахування стажу роботи в пільговому обчисленні Законом не передбачено.

Незгода позивача із відмовою в зарахуванні до календарної вислуги років вислуги в пільговому обчисленні зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (надалі по тексту також - Закон №2262-ХІІ).

Так, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону №2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

Згідно з частиною 4 статті 17 Закону №2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (постанова від 17 липня 1992 року №393).

Вирішуючи справу №805/3923/18-а Верховний Суд у постанові від 03 березня 2021 року дійшов наступного висновку: «……основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку…».

При цьому, Верховний Суд відступив від правових висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17 (на які, зокрема, посилається представник відповідача як на обґрунтованість оскаржуваної відмови).

Таке правове регулювання та наведені вище висновки Верховного Суду у справі №805/3923/18-а дозволяють зробити висновок те, що передбачена Порядком №393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону №2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить.

Статтею 1 Закону №2262-ХІІ передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Таким чином, Закон №2262-ХІІ як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-ХІІ вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом №2262-ХІІ календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені статтею 17-1Закону №2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

У постанові від 14 квітня 2021 року в справі №480/4241/18 Верховний Суд зробив наступні правові висновки:

- в цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів);

- для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393.

Крім того, з метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від від 22.11.2018р. у справі №161/4876/17, від 15.08.2019р. у справі №281/459/17, від 27.03.2020р. у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ (на які представник відповідача посилається як на підставу для відмови позивачу у призначенні пенсії при пільговому обрахуванні пенсії).

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.

Отже, з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року в справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №480/4241/18, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні до календарної вислуги років ОСОБА_1 , яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15 вересня 2004 року по 02 грудня 2019 року, та період навчання з 01 вересня 1999 року по 30 червня 2004 року та зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачами як суб`єктами владних повноважень покладений на них обов`язок доказування не виконали.

Водночас, суд звертає увагу, що позивачем оскаржується відмова у зарахуванні до календарної вислуги років ОСОБА_1 , яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15 вересня 2004 року по 02 грудня 2019 року, та період навчання з 01 вересня 1999 року по 30 червня 2004 року як Національної поліції України, так і Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

В той же час, з наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржувана відмова надана за результатами розгляду заяви про надання інформації щодо наявної у ОСОБА_1 календарної та пільгової вислуги років надана саме Департаментом захисту економіки Національної поліції України листом від 27 квітня 2021 року №К-33/39/04-2021 за підписом голови Ліквідаційної комісії.

Відтак, судом вбачаються підстави для визнання протиправною відмови Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України та, як наслідок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судових витрат, а матеріали справи не містять доказів понесення відповідачем судових витрат, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для компенсації судових витрат.

Керуючись ст.ст. 9, 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України зарахувати до календарної вислуги років ОСОБА_1 , яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15 вересня 2004 року по 02 грудня 2019 року, та період навчання з 01 вересня 1999 року по 30 червня 2004 року (згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), оформлену листом від 27 квітня 2021 року № К-33/39/04-2021.

Зобов`язати Національну поліцію України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108578) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період проходження служби в органах внутрішніх справ та Національній поліції з 15 вересня 2004 по 02 грудня 2019 року (відповідно до Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992), що складає 04 роки 02 місяці 28 днів, та період навчання з 01 вересня 1999 року по 30 червня 2004 року (згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"), що складає 02 роки 05 місяців 00 днів.

В іншій частині адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.Б. Федорчук