Рішення № 100280822, 12.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/793

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року м. Київ № 640/27509/20

за позовомОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити діїСуддя О.В.Головань

Обставини справи:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації про:

визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови у наданні державної соціальної допомоги одинокій матері з 01.01.2020 року неправомірними;

зобов`язання Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації нарахувати та виплатити державну соціальну допомогу, передбачену Законом України "Про державну соціальну допомогу сім`ям з дітьми" одинокій матері на дитину, починаючи з 01.01.2020 року по липень 2020 року, та з 01.07.2020 року з урахуванням прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку негайно після проголошення судового рішення.

Ухвалою суду від 14.12.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження згідно зі ст. 263 КАС України.

03.02.2021 р. та 19.03.2021 р. надано відзиви на позов.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народила доньку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поза шлюбом.

13.01.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту Дарницького району в м. Києві із заявою щодо призначення державної соціальної допомоги на дитину одинокій матері на наступний період.

В порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2001 р. №1091 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям" державним соціальним інспектором 28.01.2020 р. здійснено вихід за місцем постійного проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та зафіксовано спільне проживання в одній квартирі ОСОБА_1 та її чоловіка - ОСОБА_3 , а також дитини.

Опитані сусіди також підтвердили факт їх спільного проживання після розлучення.

За наслідками повторного виходу 07.02.2020 р. складено акт обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї, згідно з яким з`ясовано факт реєстрації проживання колишнього чоловіка позивача - ОСОБА_3 .

Також на запит Управління листом від 06.08.2020 р. №062/14-8259 КП "Київське МБТІ" надано інформацію про наявність у власності ОСОБА_1 1/4 квартири у АДРЕСА_1 ; згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 також зареєстрована власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

У зв`язку з зазначенням у заяві недостовірних відомостей щодо складу сім`ї, місця проживання сім`ї та матеріального забезпечення листом від 29.01.2020 р. за №01-07/91 заявницю повідомлено про відсутність підстав для призначення державної допомоги на дитину одинокій матері.

У відповідь на звернення Управління праці та соціального захисту Дарницького району в м. Києві щодо правомірності відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги на дітей одиноким матерям листом Департаменту соціальної політики КМДА від 03.04.2020 р. за №051/6671-002 підтверджено правомірність вказаного рішення, зокрема, наголошено, що згідно свідоцтва про народження дитини в графі зазначено батько - ОСОБА_4 , тоді як колишній чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .

Про вказані висновки заявницю повідомлено листом від 05.06.2020 р. за №01-08/1887.

Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказану відмову протиправною з таких підстав.

Позивач зазначає, що з 2004 року вона перебуває в Управлінні праці та соціального захисту населення Дарницького району в м. Києві на обліку як одинока мати та до кінця грудня 2019 року отримувала державну соціальну допомогу на дитину одинокій матері.

Також позивач зазначає, що інформація у актах обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї від 28.01.2020 р. та 07.02.2020 р. про те, що за адресою: АДРЕСА_3 кв. вона проживає з дитиною та чоловіком, не відповідає дійсності, оскільки позивач у шлюбі не перебуває, спільне господарство ні з ким не веде, не має іншого доходу, крім державної соціальної допомоги на дитину одинокій матері.

Із витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 05.05.2016 р. вбачається, що у свідоцтві про народження дитини серії НОМЕР_1 запис про батька зроблено зі слів матері.

Оскільки Управлінням праці та соціального захисту населення Дарницького району м. Києва не було надано доказів про те, що позивач із якою-небудь особою веде спільне господарство, разом проживає і виховує ОСОБА_2 , 2004 року народження, має з такою особою спільний бюджет, несе спільні витрати на утримання житла, харчування, придбання необхідних для побуту речей та майна, тощо, підстави для відмови у призначенні допомоги відсутні.

Відповідачі - Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - проти задоволення позовних вимог заперечили, посилаючись на п. 33 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751, встановлення обставин, що виключають отримання допомоги.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Згідно зі ст. 18-1, 18-2, 18-3 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21.11.1992 р. № 2811-XII (в редакції станом на 13.01.2020 р.) право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини), відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, від якої вона має дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Допомога на дітей одиноким матерям призначається за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.

Допомога на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Згідно з п. 33, 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 (в редакції станом на 01.01.2020 р.), відповідно до статті 18-1 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми", право на допомогу на дітей одиноким матерям мають одинокі матері (які не перебувають у шлюбі), одинокі усиновлювачі, якщо у свідоцтві про народження дитини або документі про народження дитини, виданому компетентними органами іноземної держави, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку (рішенні про усиновлення дитини) відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку органом державної реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька, усиновлювача) дитини.

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має. При реєстрації цією жінкою шлюбу з особою, яка є батьком її дітей, допомога на дітей, народжених від цієї особи, не призначається.

Для призначення допомоги на дітей одиноким матерям до органу соціального захисту населення подаються такі документи: 1) заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абзацу першого частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, або документ про народження, виданий компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку; 3) копія свідоцтва про народження дитини; 4) довідка про реєстрацію місця проживання матері та дитини. У разі неможливості одержати таку довідку допомога призначається на підставі висновку про початкову оцінку потреб дитини та сім`ї, наданого центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, із зазначенням факту проживання дитини з матір`ю. Якщо дитина навчається за межами населеного пункту, в якому проживає мати, і не перебуває на повному державному утриманні, подається довідка про реєстрацію місця проживання матері та довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування (навчання) дитини.

Згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 перебуває на обліку у Управлінні праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації з 01.10.2004 р. та отримувала допомогу одинокій матері, що підтверджується копією довідки від 15.06.2017 р. №01-07/2663, копією виписки з банку від 05.02.2021 р., тоді як 13.01.2020р. ОСОБА_1 звернулася до Управління праці та соціального захисту Дарницького району в м. Києві із заявою щодо призначення державної соціальної допомоги на дитину одинокій матері на наступний період.

Згідно з ч. 1-3 ст. 18-4 Закону № 2811-XII виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду; скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним; реєстрації дитиною шлюбу до досягнення нею 18-річного віку; надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності у випадках, передбачених законом; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям (батькам) призупиняється у разі: тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового працевлаштування дитини.

У разі припинення дії обставин, передбачених частиною другою цієї статті, виплата допомоги поновлюється за письмовою заявою отримувача допомоги до органу, який призначає допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин.

Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі відомостей про обставини, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, з місяця, що настає за місяцем, в якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Вказаною статтею передбачено виключний перелік підстав для припинення або призупинення виплати допомоги, і в ньому відсутні підстави, пов`язані з встановленням органом, який призначив допомогу, обставин, що виключають виплату допомоги, зокрема, передбачених ч. 4 ст. 18-1 Закону № 2811-XII.

Аналогічні положення містилися у п. 36 Порядку № 1751 станом на 01.01.2020 р.

Тобто, спірна ситуація має місце у зв`язку зі станом законодавчого регулювання вказаного питання ("якість закону").

Згідно з усталеною позицією ЄСПЛ, висловленою, зокрема, у рішенні "Вєренцов проти України" (Заява № 20372/11) від 11.04.2013 р., ... Закон має бути доступним для зацікавлених осіб та сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати їм можливість регулювати свою поведінку аби бути здатними - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою його дія (див., наприклад, рішення у справах "Газета "The Sunday Times" проти Сполученого Королівства (№ 1)" (The Sunday Times v. the United Kingdom (no. 1)), від 26 квітня 1979 року, п. 49, Series А № 30; "Реквеньї проти Угорщини" (Rekvenyi v. Hungary) [ВП], заява № 25390/94, п. 34, ECHR 1999-III; "Ротару проти Румунії" (Rotaru v. Romania) [ВП], заява № 28341/95, п. 55, ECHR 2000-V; та "Маестрі проти Італії" (Maestri v. Italy) [ВП], заява № 39748/98, п. 30, ECHR 2004-І). (п. 52).

Згідно з висновками ЄСПЛ, висловленими у рішенні "Рисовський проти України"

(Заява № 29979/04) від 20.11.2020 р., аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), n. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 53, та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), п. 38). (п. 70, 71)

Таким чином, оскільки законодавством не запроваджено внутрішніх процедур, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок при призначенні та перевірці підстав призначення допомоги, зокрема, не визначено наслідків встановлення уповноваженими органами недостовірності наданої особою інформації, саме держава має нести відповідальність за це.

До запровадження на рівні законодавства відповідних процедур та внесення обставин, що виключають виплату допомоги, зокрема, передбачених ч. 4 ст. 18-1 Закону № 2811-XII, до переліку підстав для припинення або призупинення виплати допомоги, встановлення таких обставин не може бути підставою для припинення або призупинення виплати допомоги.

Відповідно, обставини, встановлені у наданих відповідачем актах обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї, не є підставою для припинення або призупинення виплати допомоги в розумінні ч. 4 ст. 18-1 Закону № 2811-XII, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

Суд зазначає, що після виникнення спірних правовідносин постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 632 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги" аб. 16 п. 36 Порядку № 1751 замінено абзацами такого змісту:

Виплата допомоги припиняється або зупиняється на підставі поданих обґрунтованих пропозицій органу опіки та піклування за поданням центрів соціальних служб та/або служб у справах дітей або уповноваженої особи, визначеної виконавчим органом ради територіальної громади, до органу соціального захисту населення з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Виплата допомоги на дітей одиноким матерям також припиняється:

якщо сім`єю подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на отримання допомоги на дітей одиноким матерям та на визначення її розміру, або встановлено фактичну зайнятість особи, що приносить дохід (винагороду), без оформлення, реєстрації в установленому законодавством порядку, - з місяця, що настає за місяцем, у якому виявлено порушення. В такому разі на наступний строк допомогу на дітей одиноким матерям може бути призначено не раніше ніж через шість місяців починаючи з першого числа місяця виявлення порушення.

Проте, внесення вказаних змін не супроводжувалося внесенням відповідних змін до ст. 18-4 Закону № 2811-XII, тому не спростовує викладених висновків суду.

Згідно з ч. 2 Порядку № 1751 призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання заявника.

Тобто, відповідачем за позовними вимогами про визнання дій щодо відмови у наданні державної соціальної допомоги одинокій матері з 01.01.2020 року неправомірними та зобов`язання її нарахування є Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації.

Щодо виплати державної соціальної допомоги одинокій матері, то згідно з п. 4.1 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.2007 р. №65, Центр здійснює вхідний облік документів з питань призначення соціальних допомог, інших грошових виплат, які надходять від органів праці та соціального захисту населення.

Тобто, в частині позовних вимог про зобов`язання виплатити державну соціальну допомогу належним відповідачем є Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

На підставі вищевикладеного, ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови у призначенні та нарахуванні ОСОБА_1 державної соціальної допомоги одинокій матері з 01.01.2020 року неправомірними.

3. Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02121, м. Київ, Харківське шосе, 176-Г, код 37447984) нарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_2 ) державну соціальну допомогу, передбачену ст. 18-1 Закону України "Про державну соціальну допомогу сім`ям з дітьми" одинокій матері на дитину, починаючи з 01.01.2020 року.

4. Зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (03165, м. Київ, просп. Любомира Гузара, 7, код 22886300) виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_2 ) державну соціальну допомогу, передбачену ст. 18-1 Закону України "Про державну соціальну допомогу сім`ям з дітьми" одинокій матері на дитину, починаючи з 01.01.2020 року.

5. Присудити до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (02121, м. Київ, Харківське шосе, 176-Г, код 37447984) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , код НОМЕР_2 ) 840, 8 грн. судового збору.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 12.10.2021 р.