Рішення № 100280813, 24.09.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 вересня 2021 року № 826/3968/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Юридичної компанії «Імператив плюс» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго», за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на строні відповідача генеральний директор ПАТ «Центренерго» Громко Ярослав Андрійович про визнання протиправною відмови у наданні публічної інформації, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Юридична компанія «Імператив плюс» (надалі - ПП ЮФ «Імператив плюс») звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (надалі - ПАТ «Центренерго») з вимогами про визнання протиправною, викладеної у листі від 28 січня 2016 року за № 22-06/3-371, відмови ПАТ «Центренерго» у наданні ПП ЮФ «Імператив Плюс» на запит від 18 січня 2016 року №483 документально підтвердженої інформації щодо:

- розташування будинків приватного сектора с. Стара Українка Обухівського району Київської області в межах санітарно-захисної зони Трипільської ТЕС, а також у разі розташування в межах санітарно-захисної зони житлових будинків, що відносяться до інших населених пунктів, а саме: інформацію про кількісний склад будинків та до якого населеного пункту вони відносяться;

- кількості складованих золошлаків станом на 01 січня 2014 року, 01 січня 2015 року, 01 січня 2016 року, а також інформації про подання Трипільською ТЕС відповідних дозволів на утворення відходів;

- кількості та виду забруднюючих речовин, викид яких був здійснений в атмосферне повітря Трипільською ТЕС у 2015 році, дозвільних документів, на підставі яких здійснюється викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря упродовж 2014-2015 років;

- загальної кількості джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Трипільської ТЕС, з них щодо кількості організованих джерел та обладнання пилогазоочисним устаткуванням (ПГОУ), а також у яких роках джерела викидів були обладнані ПГОУ та на який строк експлуатації.

Також позивач просить зобов`язати відповідача надати вищезазначену інформацію з документальним підтвердженням наданої інформації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що діяльністю Трипільської ТЕС, порушено права громадян населеного пункту с. Стара Українка, зокрема, передбачене частиною першою статті 50 Конституції України право на безпечне для життя здоров`я довкілля. Позиваемч зазначено, що діяльність Трипільської ТЕС супроводжується постійними викидами в атмосферу забруднюючих речовин, що становить загрозу для людей та навколишнього середовища, прослідковується незадовільна ситуація із забрудненням води у Канівському водосховищі у районі с. Українка, а тому, Трипільська ТЕС, як теплова електростанція, відноситься до потенційно небезпечних об`єктів.

З метою належного захисту прав громадян, позивач звернувся із письмовим запитом від 18 січня 2016 року в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому поставив відповідачу наведенні вище питання та просив надати обґрунтовані відповіді на підтвердження або спростування інформації, викладеної в листі Держсанепідемслужби №2236 від 05 листопада 2015 року. Проте Відповідачем відмовлено у наданні інформації, вмотивовану тим, що відповідно до Статуту ПАТ «Центренерго», затвердженого загальними зборами акціонерів 25 квітня 2014 року, основним видом діяльності товариства є виробництва електроенергії, а здійснення контролю за відповідністю інформації, що надається на письмові запити тими чи іншими органами влади не входить до переліку видів його діяльності.

Відмову відповідача у наданні інформації позивач вважає протиправною, такою, що порушує права автора запиту, який діє в інтересах значної кількості громадян на договірній основі, та звертається до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Погрібніченко І.М.) від 28 березня 2016 року відкрито провадження у справі.

У зв`язку з припиненням повноважень судді Погрібніченка І.М., за розпорядженням керівника апарату суду від 05 квітня 2017 року проведено повторний автоматичний розподіл справи №826/3968/16, за результатами якого для розгляду справи визначено суддю Клименчук Н.М.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 серпня 2017 року справу №826/3968/16 прийнято до провадження суддею Клименчук Н.М.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, з урахуванням доводів позовної заяви та заперечень відповідача, пояснень представників сторін, наданих в судовому засіданні, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

ПП ЮФ «Імператив плюс» на договірних засадах, за зверненням громадян с.Українка та довколишніх населених пунктів Обухівського району Київської області ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших близько 500 осіб) здійснюється збір інформації, пов`язаної зі впливом на природне довкілля діяльності Трипільської ТЕС, яка входить в структуру ПАТ «Центренерго». Громадяни звернулися за правовою допомогою та звертають увагу на «пильові бурі», які постійно «накривають» с. Українку та навколишні села, що є наслідками понаднормативного переповнення резервуарів, де зберігаються золошлаки.

Відповідно до інформації, отриманої позивачем на запит від ГУ Держсанепідемслужби у Київській області від 05 листопада 2015 року №2244, Трипільська ТЕС відноситься до об`єктів першого класу із санітарно-захисною зоною 1000 м., але в межах цієї зони розташовано більше 250 будинків приватного сектора с.Стара Українка Обухівського району Київської області. У свою чергу викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від Трипільської ТЕС складають 82,8 % усіх викидів промисловими підприємствами Київської області. При цьому в атмосферне повітря викидається - 2,58 т/рік, фтор та його сполуки - 0,048 т/рік, 37 найменувань забруднюючих речовин, сумарні викиди яких складають 76918,6 тон, з яких забруднюючі речовини І класу небезпеки - свинець та його сполуки - 3,74 т/рік, хром та його сполуки - 3,44 т/рік, ІІ класу небезпеки - діоксин азоту - 11588,97 т/рік, нікель та його сполуки - 2,58 т/рік, фтор та його сполуки - 0,048 т/рік, ІІІ класу небезпеки - сірки та діоксан - 44000,79 т/рік, суспендовані тверді частки (зола, сажа, пил) - 20651,31 т/рік.

Дані речовини при хронічній інгаляційній дії негативно впливають на органи дихання, центральну нервову систему (свинець), канцерогенний вплив мають нікель, свинець, хром.

В інформації також приведені дані щодо кількості складованих золошлаків Трипільської ТЕС станом на 01 січня 2014 року, яка складає 26505350,00 тонн.

Позивачем отримано відомості з Центральної геофізичної лабораторії від 22 січня 2016 року №17.10/107, відповідно до яких вода Канівського водосховища в районі с. Українка забруднена сполуками важких металів, азоту, фенолами. Перевищено гранично допустимі концентрації міді, цинку, мангану, хрому шестивалентного, азоту та фенолу.

Отримавши зазначену інформацію, з метою її підтвердження або спростування, а також належного захисту прав громадян листом від 18 січня 2016 року позивач звернувся на підставі положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» до ПАТ «Центренерго» із запитом, у якому поставив питання стосовно:

- розташування будинків приватного сектора с. Стара Українка Обухівського району Київської області в межах санітарно-захисної зони Трипільської ТЕС, а також у разі розташування в межах санітарно-захисної зони житлових будинків, що відносяться до інших населених пунктів, а саме: інформацію про кількісний склад будинків та до якого населеного пункту вони відносяться;

- кількості складованих золошлаків станом на 01 січня 2014 року, 01 січня 2015 року, 01 січня 2016 року, а також інформації про подання Трипільською ТЕС відповідних дозволів на утворення відходів;

- кількості та виду забруднюючих речовин, викид яких був здійснений в атмосферне повітря Трипільською ТЕС у 2015 році, дозвільних документів, на підставі яких здійснюється викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря упродовж 2014-2015 років;

- загальної кількості джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Трипільської ТЕС, з них щодо кількості організованих джерел та обладнання пилогазоочисним устаткуванням (ПГОУ), а також у яких роках джерела викидів були обладнані ПГОУ та на який строк експлуатації.

Листом від 28 січня 2016 року №22-06/3-371 Відповідачем відмовлено у наданні інформації, посилаючись на те, що згідно діючого Статуту ПАТ «Центренерго», затвердженого загальними зборами акціонерів 25 квітня 2014 року, основним видом діяльності товариства є виробництво електроенергії, а здійснення контролю за відповідністю інформації не входить до видів діяльності товариства.

Також судом встановлено, що ПП ЮФ «Імператив плюс» 12 січня 2016 року подано звернення №478 до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини стосовно порушення Державною екологічною інспекцією України вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», на яке отримало відповідь від 16 лютого 2016 року №11/14-258406.16-1/10-30, у якій Державній екологічній інспекції України пропонують повторно розглянути запити позивача від 28 жовтня 2015 року №541 та від 14 грудня 2015 року №455 та надати ПП ЮФ «Імператив плюс» запитувану інформацію (документи).

Розглядаючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, суд виходить з того, що статтею 25 Закону України «Про охорону навколишнього середовища» встановлено, що інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:

- стан навколишнього природного середовища чи його об`єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;

- біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об`єктами навколишнього природного середовища;

- джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров`я людей;

- загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об`єкти та здоров`я людей;

- екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

- витрати, пов`язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості або дані про:

- стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;

- фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);

- стан здоров`я та безпеки людей, умови життя людей, стан об`єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля.

Згідно статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (тут та далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої 3 статті 13 Закону України «Про інформацію» (тут та далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об`єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом.

За змістом пунктів 1 та 4 частини другої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Згідно з частиною другою статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» передбачено, що юридична або фізична особа має право, в установленому законом порядку, самостійно збирати інформацію про стан безпеки об`єктів підвищеної небезпеки і надавати її органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, засобам масової інформації та іншим заінтересованим особам, у разі якщо їм відомо або є підстави вважати, що така інформація містить відомості щодо правопорушень, які мають місце на об`єктах підвищеної небезпеки і становлять загрозу для людей та довкілля.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

Нормами частини сьомої статті 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» визначено, що потенційно небезпечний об`єкт - об`єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об`єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

В свою чергу, відповідно до Класифікатора потенційно небезпечних об`єктів, розробленого Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофі, до потенційно небезпечних об`єктів відносяться підприємства з виробництва та постачання електричної та теплової енергії (код 320), зокрема теплові електростанції (підкод 323).

Листом від 28 січня 2016 року №22-06/3-371 ПАТ «Центренерго» вказано на те, що правові підстави для надання інформації на запит позивача від 18 січня 2016 року відсутні, водночас зазначено про наявність статистичної звітності щодо викидів забруднюючих речовин, яку направлено до місцевих органів моніторингу та контролю дотримання природоохоронного законодавства, у тому числі до Головного управління Державної санітарно-епідеміологічної служби у Київській області.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач є розпорядником тієї інформації, яку запитано позивачем листом від 18 січня 2016 року та вважає необґрунтованою позицію ПАТ «Центренерго», викладеною у запереченнях на позовну заяву.

Положеннями Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Тобто під публічною інформацією розуміється вся інформація, якою володіє суб`єкт, чи інший розпорядник публічної інформації та яка є відображеною та задокументованою будь-якими засобами та на будь-яких носіях.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про інформацію» предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

З огляду на зазначені вище положення законодавства, запитувана інформація становить суспільний інтерес, оскільки в межах санітарно-захисної зони Трипільської ТЕС (1000 м) розташовано більше 250 будинків приватного сектору с. Стара Українка, жителі якого і звернулися за правовою допомогою, задля збору інформації, пов`язаної зі впливом на довкілля діяльності Трипільської ТЕС. При цьому відповідач має у розпорядженні інформацію, яку запитано позивачем в інтересах мешканців прилеглої до Трипільської ТЕС зони, однак протиправно не надано таку інформацію на запит ПП ЮФ «Імператив Плюс».

Таким чином, викладена у листі від 28 січня 2016 року за № 22-06/3-371 відмова ПАТ «Центренерго» у наданні ПП ЮФ «Імператив Плюс» на запит від 18 січня 2016 року № 483 публічної інформації є протиправною та такою, що суперечить вимогам Закону України «Про доступ до публічної інформації», у зв`язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до пункту 1 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Згідно до пункту 3 статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень частини перпшої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідачем не наведено достатніх та обґрунтованих аргументів на підтвердження власної позиції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП ЮФ «Імператив Плюс» є обґрунтованими та у достатній мірі доведеними.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких судові витрати підлягають відшкодуванню при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень. У даній справі позивачем виступає Приватне підприємство Юридична фірма «Імператив Плюс», яке не є суб`єктом владних повноважень, та сплатило 1378,00 грн. судового збору при подачі адміністративного позову до суду, що підтверджується квитанцією №15580870 від 10 березня 2016 року (а.с.4), тому зазначена сума підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства Юридичної компанії «Імператив плюс» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Публічного акціонерного товариства «Центренерго», викладену у листі від 28 січня 2016 року за № 22-06/3-371, у наданні Приватному підприємству Юридичній фірмі «Імператив Плюс» на запит від 18 січня 2016 року №483 документально підтвердженої інформації.

3. Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Центренерго» надати Приватному підприємству Юридичній фірмі «Імператив Плюс» документально підтверджену інформацію на запит від 18 січня 2016 року №483, зокрема, щодо:

- розташування будинків приватного сектора с. Стара Українка Обухівського району Київської області в межах санітарно-захисної зони Трипільської ТЕС, а також у разі розташування в межах санітарно-захисної зони житлових будинків, що відносяться до інших населених пунктів, а саме: інформацію про кількісний склад будинків та до якого населеного пункту вони відносяться;

- кількості складованих золошлаків станом на 01 січня 2014 року, 01 січня 2015 року, 01 січня 2016 року, а також інформації про подання Трипільською ТЕС відповідних дозволів на утворення відходів;

- кількості та виду забруднюючих речовин, викид яких був здійснений в атмосферне повітря Трипільською ТЕС у 2015 році, дозвільних документів, на підставі яких здійснюється викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря упродовж 2014-2015 років;

- загальної кількості джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Трипільської ТЕС, з них щодо кількості організованих джерел та обладнання пилогазоочисним устаткуванням (ПГОУ), а також у яких роках джерела викидів були обладнані ПГОУ та на який строк експлуатації.

4. Стягнути на користь Приватного підприємства Юридичної фірми «Імператив Плюс» з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» понесені судові витрати у розмірі 1378,00 (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Приватне підприємство Юридична фірма «Імператив плюс», адреса: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, вул. Набережна, 7, офіс 21, код ЄДРПОУ 35548475.

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Центренерго», адреса: 08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045.

Суддя Н.М. Клименчук