Ухвала суду № 100279377, 12.10.2021, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 1401/1672/12

Провадження № 6/467/28/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді – Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання - Савчук О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документу по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту

В С Т А Н О В И В :

30.09.2021 року представник заявника звернувся до Арбузинського районного суду Миколаївської області із заявою, в якій просить суд поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видати дублікат виконавчого листа, у цивільній справі №1401/1672/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Вимоги заяви мотивує тим, що 07.12.2012 року Арбузинський районний суд Миколаївської області прийняв рішення у справі №1401/1672/12 про задоволення позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 57877,45 грн. 05.06.2020 року ухвалою цього ж суду замінено стягувача у справі №1401/1672/12, а саме: замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Паріс». Після цього, враховуючи відсутність будь-якої інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень щодо стягнення з відповідача заборгованості на користь ПАТ «Дельта Банк», правонаступник ТОВ «ФК «Паріс» звернувся до суду із заявою про надання виконавчого листа, та ним було отримано відповідь, що виконавчий лист був направлений 31.03.2014 року на адресу представника АТ «Дельта Банк». В подальшому ТОВ «ФК «Паріс» направлений лист від 17.06.2021 року до АТ «Дельта Банк» з проханням передати оригінали виконавчих листів, або повідомити причину неможливості такої передачі, однак на момент подання до суду даної заяви відповіді від АТ «Дельта Банк» не отримано. Таким чином, дії, вчинені стягувачем ТОВ «ФК «Паріс» з пошуку оригіналу виконавчого листа результату не дали.

Крім того, на підставі постанови Правління НБУ від 02.10.2015 року №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 року №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Виходячи з положень ст. ст.50-52 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», основним та пріоритетним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з дня початку процедури ліквідації банку, є інвентаризація майна банку (нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку) та реалізація його з метою задоволення вимог кредиторів, що зумовило пропуск АТ «Дельта Банк» строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Оскільки рішення суду до теперішнього часу не виконане, виконавчий документ не було пред`явлено до виконання в строк, визначений у виконавчому листі, тому новий стягувач ТОВ «ФК «Паріс» вимушений звернутися до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Вважаючи зазначену причину пропуску ТОВ «ФК «Паріс» строку пред`явлення виконавчого листа до виконання поважною та такою, яка безпосередньо унеможливлювала вчинення процесуальних дій новим стягувачем у визначений законом строк, також те, що обставини, які виникли протягом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, не залежали від волі стягувача - правонаступника, представник ТОВ «ФК «Паріс» просив заяву задовольнити, поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №1401/1672/12 та видати його дублікат.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, сторона заявника клопотала про розгляд справи у відсутність свого представника, решта учасників процесу поважності причин неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07.12.2012 року в цивільній справі №1401/1672/12 позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №001-14051-010408 від 01.04.2008 рокуу розмірі 5787,45 грн. Рішення набрало законної сили 18.12.2012 року.

За заявою представника ПАТ «Дельта Банк» від 21.03.2014 року про видачу копії рішення суду та виконавчого листа, Арбузинським районним судом Миколаївської області 31.03.2014 року направлено на адресу ПАТ «Дельта Банк» копію заочного рішення від 07.12.2012 року та виконавчі листи по справі №1401/1672/12.

23.04.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Паріс» був укладений Договір відступлення права вимоги №2230/К. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги, в тому числі, за кредитним договором №001-14051-010408 від 01.04.2008 року.

ТОВ «ФК «Паріс» набуло права вимоги за кредитним договором №001-14051-010408 від 01.04.2008 року.

Ухвалою суду від 05.06.2020 року у даній справі замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на правонаступника ТОВ «ФК «Паріс».

На заяву ТОВ «ФК «Паріс» від 18.03.2021 року про видачу виконавчого листа у справі 1401/1672/12, Арбузинським районним судом Миколаївської області 25.03.2021 року повідомлено, що виконавчий лист направлений первісному стягувачу АТ «Дельта Банк» 31.03.2014 року.

17.06.2021 року ТОВ «ФК «Паріс» направлено на адресу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» запит з проханням передати оригінали виконавчих листів, які за інформацією суду та органів виконавчої служби знаходяться у АТ «Дельта Банк», або повідомити причину, з яких АТ «Дельта Банк» не може передати їх новому кредитору. За твердженням представника ТОВ «ФК «Паріс», викладеним у його заяві, відповіді на даний запит не отримано.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину - відступлення права вимоги, (частин 1 статті 512 ЦК України). Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.

Згідно із частиною 5 статті 15 Закону «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За своєю суттю заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв`язку із заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор- правонаступник (постанова Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 2-3897/10).

Отже, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Видача дубліката виконавчого листа за нормами ЦПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII року не передбачена, однак відповідно до пункту 4 частини 17 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, за змістом вищезазначених норм закону дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу в межах строку пред`явлення його до виконання, або у разі його поновлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року (справа 2-836/11) дійшла висновку, що якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України. За правилами статті 127 ЦПК України, суд поновлює строк, встановлений законом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Відповідно до статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Зміст цієї норми кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону «Про виконавче провадження». Метою цього правила є захист інтересів добросовісного стягувача, який пропустив строк з поважних причин.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування.

Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк. Поважними можна вважати причини, які не залежали від волі стягувача.

З матеріалів справи вбачається, що заочне рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07.12.2012 року набрало законної сили 18.12.2012 року.

Закон України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження» набрав чинності 05 жовтня 2016 року.

До набрання чинності вказаним законом порядок вчинення виконавчих дій було врегульовано Законом України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який втратив чинність з 05 жовтня 2016 року.

Згідно з ст. 22 вищевказаного Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції яка діяла на час набрання законної сили рішення суду), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Відповідно до пунктів 5, 6, 7 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року «Про виконавче провадження», виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження. Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Трирічний строк пред`явлення виконавчих листів до виконання та порядок його застосування встановлені Законом «Про виконавче провадження», який набув чинності з 05 жовтня 2016 року, тобто після закінчення строку дії права АТ «Дельта Банк» на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (ч.1 ст.58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (пункт 4 рішення Конституційного Суду України від 05 квітня 2001р. № 3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).

Виходячи з викладеного, строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання у даній справі тривав до 19.12.2013 року.

Відомостей про переривання перебігу строку пред`явлення виконавчого листа до виконання справа не містить.

Отже, стягувач за виконавчим листом АТ «Дельта Банк» на час відступлення права вимоги 23.04.2020 року новому кредитору ТОВ «ФК «Паріс» втратив право на пред`явлення виконавчих документів у даній справі до виконання.

Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України), тобто станом на 23.04.2020 року, то право на пред`явлення виконавчих документів до виконання не набув (до вирішення питання про поновлення строку) і новий кредитор, яким є ТОВ «ФК «Паріс».

З заявою про видачу виконавчих листів АТ «Дельта Банк» звернувся (21.03.2014 року) після спливу строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Питання про поновлення цього строку АТ «Дельта Банк» у період 2014-2020 років не порушував.

Жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення банк, не вчиняв. Доказів вжиття банком можливих заходів щодо примусового виконання рішення заявник не надав.

Заявник посилається на дію процедури ліквідації АТ «Дельта Банк», як поважну причину пропуску строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Проте, процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» розпочато з 02.10.2015 року, тобто після спливу річного строку, передбаченого статтею 22 Закону «Про виконавче провадження» 1999 року.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб після запровадження тимчасової адміністрації (у разі делегування повноважень) набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації.

Одним з основних завдань Фонду є забезпечення збереження активів та документації банку та вжиття всіх передбачених законом заходів щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників банку (стаття 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»)

Враховуючи викладене, запровадження процедури ліквідації банку не може вважатись перешкодою для реалізації прав стягувача на примусове виконання судового рішення, а тому і свідчити про поважність пропуску строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання (постанова Верховного Суду від 21.11.2019 року у справі №616/4465/12).

Будь-яких інших причин зволікання з примусовим виконанням судового рішення від 07.12.2012 року протягом понад семи років в заяві ТОВ «ФК «Паріс» не зазначено.

Отже, судом не встановлено причин, які б не залежали від волі стягувача та дійсно створювали перешкоди або значно ускладнювали можливість пред`явлення виконавчого листа до виконання у визначений законом строк.

Оскільки заявник не довів належними та допустимими доказами поважний характер причин пропуску строку, суд не вбачає підстав для поновлення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення від 07.12.2012 року.

Враховуючи, що дублікат виконавчого листа, як зазначалось вище, видається лише в межах строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання (первісного або поновленого), то відмова у поновленні строку є підставою для відмови у видачі дублікату виконавчого листа про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд зробив висновок про відмову у задоволенні вимог, викладених у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс».

Керуючись ст.ст. 20, 352, 353, 433, 442, 446, п. 17.4 перехідних положень ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Паріс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу дублікату виконавчого документу по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.М.Кологрива