Ухвала суду № 100278341, 11.10.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті провадження

11 жовтня 2021 р. Справа № 520/19147/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Котеньов О.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України про стягнення майнової шкоди, трьох відсотків річних, інфляційних витрат, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України, в якому просить суд:

- стягнути з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 майнову шкоду (упущену вигоду), завдану в результаті прийняття Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 р. (в редакції від 21.02.2018 р.). зокрема п. 1 і 2 вказаної Постанови, які були визнані протиправними та нечинними, в розмірі 29 115,06 грн;

- стягнути з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 2 254,22 грн та інфляційні втрати в розмірі З 988,76 грн, нараховані на суму майнової шкоди (упущеної вигоди) в порядку ст. 625 ЦК України;

- стягнути з Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану в результаті прийняття Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 р. (в редакції від 21.02.2018 р.), зокрема п. 1 і 2 вказаної Постанови, які були визнані протиправними та нечинними, в розмірі 571 614,23 грн.

Приписами ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Зі змісту заявлених позовних вимог судом встановлено, що предметом спору є стягнення з відповідача майнової та моральної шкоди, 3% річних та інфляційні втрати внаслідок прийняття Постанови КМУ № 103 від 21.02.2018 (в редакції від 21.02.2018).

Стосовно предметної юрисдикції даного спору суд зазначає таке.

Статтею 21 КАС України визначено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Частина 5 цієї статті регламентує, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення шкоди заявлені позивачем без вимоги вирішити публічно-правовий спір, відтак, така справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів судом не встановлено, що між учасниками справи є публічно-правовий спір.

Аргументи позивача щодо ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.08.2021 у цивільній справі № 755/40660/21-ц суд вважає неприйнятними з огляду на те, що порядок вирішення публічно-правових спорів визначає закон - Кодекс адміністративного судочинства України, а не процесуальні рішення судів.

При цьому норма ч.5 ст.21 КАС України чітко визначає межі розгляду таких спорів у порядку адміністративного судочинства, зокрема, спорів про стягнення шкоди, завданої діями чи рішеннями суб`єкта владних повноважень,.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року Суд підкреслив, що юридична конструкція «згідно із законом» не просто відсилає до внутрішнього права, але має на увазі і якість закону, вимагаючи, щоб останній відповідав принципу верховенства права. Мається на увазі, що у внутрішньому праві повинні існувати певні міри захисту проти довільного втручання публічної влади в здійснення прав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі по тексту - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з "..." поняттями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі і обов`язковість суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу, зокрема, цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом", у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Як вказано у ч. 6 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Згідно з ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України про стягнення майнової шкоди, трьох відсотків річних, інфляційних витрат, моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу його право звернутися з даним позовом до суду у порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у посному обсязі виготовлено 11 жовтня 2021 року.

Суддя О.Г. Котеньов