Рішення № 100277565, 30.09.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2021 року м. Рівне №460/4319/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді О.М. Дудар, за участю секретаря судового засідання А.М. Юрчук, сторін та інших осіб, які беруть участь у справі

позивача: представник Роїк О.О.,

відповідача: представник Юхименко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС в Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Державної податкової служби України (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.12.2020 №00032950708.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним і безпідставним, прийняте з порушенням норм податкового законодавства, оскільки інспектором під час проведення перевірки не доведено використання позивачем автотранспортного засобу у власних цілях чи для інших потреб, не пов`язаних із підприємницькою діяльністю.

Ухвалою суду від 28.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, призначено підготовче засідання на 22.06.2021.

Підготовче засідання 22.06.2021 відкладено за клопотанням представника позивача на 15.07.2021.

Підготовче засідання 15.07.2021 відкладено за клопотанням представника позивача на 21.07.2021.

У підготовчому засіданні 21.07.2021 суд за клопотанням представника позивача замінив первісного відповідача, Державну податкову службу України, належним відповідачем – Головним управлінням ДПС у Рівненській області. У зв`язку із заміною відповідача підготовче засідання відкладено на 09.09.2021.

11.08.2021 відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно з яким спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, оскільки під час проведення перевірки не встановлено факту використання позивачем автотраспортного засобу у власній підприємницькій діяльності.

07.09.2021 від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно з якою аргументація відповідача щодо обґрунтування позовних позивачем є хибною та такою, що не відповідає фактичним матеріалам справи.

Ухвалою суду від 09.09.2021 повернуто представнику позивача без розгляду клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 09.09.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2021.

Ухвалою суду від 21.09.2021 задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 21.09.2021 закінчено судовий розгляд ухваленням рішення суду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала повністю та суду пояснила, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт використання автомобіля марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque" у підприємницькій діяльності та придбання цього транспортного засобу саме з такою метою. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила та суду пояснила, що проведеною перевіркою встановлено факт придбання ФОП ОСОБА_1 автомобіля марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque" для використання поза господарською діяльністю, а тому право на формування податкового кредиту за операціями з придбання цього транспортного засобу та пального у позивача відсутнє. Просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні долучені до матеріалів справи письмові докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 20.05.2016 (номер запису 26080000000035059), з 20.05.2016 перебуває на обліку у контролюючому органі як платник податків та платник єдиного внеску, основний вид економічної діяльності за КВЕД - 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Ці обставини підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.11.2020 (а.а.с.57-60).

Згідно з витягом з реєстру платників єдиного податку від 17.12.2020 №2017163402458, ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку 3 групи із реєстрацію ПДВ (а.с.61).

У період з 24.11.2020 по 30.11.2020 на підставі направлення на перевірку від 17.11.2020 №1473/17-00-07-08, наказу Головного управління ДПС у Рівненській області від 16.11.2020 №1981, виданого на підставі пп.19-1.1.6 п.19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України, уповноваженою особою Головного управління ДПС у Рівненській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 19.10.2020 №9269778823 від`ємного значення з податку на додану вартість.

За наслідками перевірки складено акт документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість від 07.12.2020 №3502/17-00-07-08/ НОМЕР_1 , у якому зафіксовано, зокрема, порушення ФОП ОСОБА_1 пп.189.1 ст.189 та п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 із змінами і доповненнями, а саме: заниження податкових зобов`язань (рядок 9 (колона Б) Декларації) на 243130грн, в тому числі у декларації з ПДВ за серпень 2020р. (реєстр. №9237270039 від 18.09.2020) – на 242662грн, за вересень 2020р. (реєстр.№9269778823 від 19.10.2020) – на 468грн, що призвело до завищення на ці ж суми показника рядка 19 Декларацій з ПДВ за серпень 2020р. – 242662грн, вересень 2020р. – 468грн, відповідно завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду Декларації ПДВ за вересень 2020р. (р.21 Декларації) на 243130грн (а.а.с.29-41).

На підставі акта перевірки від 07.12.2020 №3502/17-00-07-08/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Рівненській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.12.2020 №00032950708, яким ФОП ОСОБА_1 зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (реєстр.№9269778823 від 19.10.2020) на 243130грн (а.с.11).

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку (а.а.с.139-143).

Рішенням Державної податкової служби України від 23.03.2021 №6510/6/99-00-06-01-04-06 податкове повідомлення-рішення від 31.12.2020 №00032950708 залишено без змін, а скарга ФОП ОСОБА_1 – без задоволення (а.а.с.12-16, 145-149).

Вважаючи податкове повідомлення-рішення від 31.12.2020 №00032950708 протиправним, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – Податковий кодекс України).

Відповідно до п.п.14.1.181 ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п.п.а) п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

У силу вимог п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачено ст.200 Податкового кодексу України.

Від`ємне значення суми податку на додану вартість розраховується за правилами п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду і сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для формування суб`єктом господарювання податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є, зокрема, фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Господарська діяльність, згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Отже, суми податку на додану вартість для цілей формування податкового кредиту, повинні бути фактично сплачені платником податків при придбанні товарів (послуг). При цьому, факт придбання товарів (послуг) повинен підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність здійснення такої господарської операції та, в свою чергу, є підставою для формування податкового обліку.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі –Закон №996-XIV) господарська операція – дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Підставою для формування бухгалтерського обліку та, відповідно, податкового обліку, є наявність у суб`єкта господарювання первинних документів, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, зареєстровано в міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі – Положення №88).

Відповідно до п.2.1 ст.2 Положення №88, первинні документи – це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення, а відповідно до п.2.15 та п.2.16 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Статтею 2 Закону №996-XIV передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Відповідно до п.3.2 ст.3 Закону №996-XIV бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Зокрема, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували їх фактичне отримання.

У межах спірних правовідносин дослідженню підлягають обставини щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання транспортного засобу марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque", р.н. НОМЕР_2 , та дизельного пального для зазначеного автомобіля.

Судом встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу автомобіля від 23.07.2020 №ЛСЮ-2020-190, ФОП ОСОБА_1 придбала у ТОВ "Віннер Автомотів" транспортний засіб, автомобіль марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque", 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 .

Згідно з накладною від 31.08.2020 №134-Л, вартість придбаного позивачем автомобіля становить 1616025,96грн (у т.ч. ПДВ 269337,66грн).

Зазначений автомобіль було отримано позивачем у продавця згідно з актом приймання-передачі автомобіля від 31.08.2020.

Наказом ФОП ОСОБА_1 від 31.08.2020 №3 "Про використання транспортного засобу у господарській діяльності" визначено використовувати автомобіль марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque", 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 для доставляння. Забезпечення господарської діяльності (підписання договорів, актів звірок і первинної документації, доставки запчастин та "смазочних" матеріалів тощо) та для службових поїздок ФОП ОСОБА_1 (а.с.26).

Пунктом 2 наказу від 31.08.2020 №3 передбачено, що з метою запобігання поширення коронавірусної інфекції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 здійснювати експлуатацію автомобіля після його фактичного придбання та продовжити після державної реєстрації транспортного засобу.

За операцією з придбання зазначеного автомобіля ФОП ОСОБА_1 було віднесено податок на додану вартість до податкового кредиту, зокрема, декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року (реєстр.№9237270039 від 18.09.2020) - на підставі податкових накладних від 17.08.2020 №2397 (сума ПДВ 26681,00грн), від 27.08.2020 №6676 (сума ПДВ 40021,67грн), від 31.08.2020 №7184 (сума ПДВ 175830,66грн) – на загальну суму ПДВ 242533,33грн.

Крім того, до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року (реєстр.№9237270039 від 18.09.2020) ФОП ОСОБА_1 було віднесено податок на додану вартість у сумі 128,66грн за операцією з придбання дизельного пального, яке згідно з актом на списання ПММ від 31.08.2020 використано для автомобіля марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque".

Також до складу податкового кредиту декларації з податку на додану вартість за вересень 2020 року (реєстр.№9269778823 від 19.10.2020) ФОП ОСОБА_1 було віднесено податок на додану вартість у сумі 468,00грн за операцією з придбання дизельного пального, яке згідно з актом на списання ПММ від 30.09.2020 використано для автомобіля марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque".

Зазначені обставини визнаються сторонами, а тому не підлягають доказуванню у силу ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідно до пп.14.1.163 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, перша реєстрація транспортного засобу - реєстрація транспортного засобу, яка здійснюється уповноваженими державними органами України щодо цього транспортного засобу в Україні вперше.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлена Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 №1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 №1371) (далі – Порядок №1388).

Відповідно до п.2 Порядку №1388, цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Згідно з п.3 Порядку №1388, державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Пунктом 7 Порядку №1388 передбачено, що власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Відповідно до п.8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі – Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.

За приписами п.8.2 Порядку №1588, об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Згідно з п.8.4 Порядку №1588, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що фізична особа –підприємець має право використовувати придбаний транспортний засіб у власній підприємницькій діяльності та формувати податковий кредит з податку на додану вартість за наслідками відповідних господарських операцій та операцій з придбання таких транспортних засобів за умови державної реєстрації придбаних транспортних засобів згідно з Порядком №1388, подання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП у встановленому порядку та у разі дотримання вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , автомобіль марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque", 2020 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , р.н. НОМЕР_2 , було зареєстровано за ОСОБА_1 06.10.2020 (а.а.с.42-43).

Таким чином, жодних правових підстав для формування податкового кредиту з податку на додану вартість за операціями з придбання транспортного засобу марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque", р.н. НОМЕР_2 , та дизельного пального для зазначеного автомобіля у податкових деклараціях за серпень та вересень 2020 року у ФОП ОСОБА_1 не було.

Суд критично оцінює посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 та виданий у зв`язку із запровадженням на території України карантину наказ від 31.08.2020 №3 "Про використання транспортного засобу у господарській діяльності", оскільки жодних змін до Порядку №1388 зазначена постанова Кабінету Міністрів України не вносила, й, відповідно, наказ позивача від 31.08.2020 №3 видано всупереч вимогам Порядку №1388.

Крім того, згідно з оголошеннями, що містилися на офіційному вебсайті Головного сервісного центру МВС (https://hsc.gov.ua), сервісні центри МВС тимчасово зупиняли прийом громадян і працювали за окремим графіком, переважно у режимі онлайн, лише у період з 19 березня по 11 травня 2020 року.

До звичайного режиму роботи сервісні центри МВС повернулися з 12 травня 2020 року із наданням послуг за попереднім записом в електронну чергу через функціонал офіційного вебсайту Головного сервісного центру МВС. У разі відсутності в сервісному центрі МВС електронної черги, запис для отримання послуг проводиться за номерами телефонів регіональних сервісних центрів МВС відповідної області.

З 12 травня 2020 року сервісні центри МВС почали надавати всі адміністративні послуги, окрім прийняття практичних іспитів на право керування транспортним засобом.

Отже, будь-які нормативні перешкоди для державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 придбаного 23.07.2020 автомобіля у строк, визначений Порядком №1388, були відсутні.

Поряд з цим, під час проведення перевірки відповідачем не було встановлено факту отримання доходів та економічного ефекту від використання транспортного засобу марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque", р.н. НОМЕР_2 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач для підтвердження витрат пального на автомобіль марки "Land Rover" моделі "Range Rover Evoque" до матеріалів справи долучила подорожні листи службового легкового автомобіля (а.а.с.80-87).

Проте, зазначені подорожні листи не відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом №996-XIV та Положенням №88, як такі, що не містять обов`язкового реквізиту – дати складання.

Отже, фактів використання ФОП ОСОБА_1 обумовленого автомобіля у власній підприємницькій діяльності судом не встановлено, доказів такого використання - суду не надано.

Таким чином, висновки акта перевірки від 07.12.2020 №3502/17-00-07-08/ НОМЕР_1 позивачем не спростовано, відсутність зафіксованих порушень пп.189.1 ст.189 та п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України належними доказами не доведено.

Що стосується посилань позивача на те, що згідно з наказом про проведення перевірки перевірці підлягли операції ФОП ОСОБА_1 , які вона здійснила у період з 01.09.2020 по 30.09.2020, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету:

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстровано в міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (далі - Порядок №21).

Згідно з абзацом першим підпункту 2 пункту 5 розділу V Порядок №21, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

З рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200"1.3 статті 200"1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

Сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3). відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, сума від`ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (у даному випадку – вересень 2020 року) сформована з урахуванням суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту попереднього звітного (податкового періоду) (у даному випадку – серпень 2020 року)

Таким чином, перевіряючи дотримання ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість у податковій декларації за вересень 2020 року, відповідачем правомірно було перевірено і дотримання вимог законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість у податковій декларації за серпень 2020 року.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень – відповідач у справі, діяв на підставі, в межах та у спосіб, визначені чинним законодавством.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідачем доказано правомірність податкового повідомлення-рішення від 31.12.2020 №00032950708, в той час як порушення прав позивача, про захист яких вона просила в судовому порядку, не знайшло підтвердження в ході судового розгляду.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог суд відмовляє повністю.

У силу вимог ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, Рівненська область, ідентифікаційний код ВП 44070166).

Повне рішення складено 11 жовтня 2021 року.

Суддя О.М. Дудар