Рішення № 100277419, 07.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/7526/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Полтавської обласної прокуратури (надалі також відповідач), у якій просив:

визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати заробітної плати з 26.03.2020 у порядку та розмірах, передбачених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру";

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 недоотриману частину заробітної плати у вигляді посадового окладу з надбавкою за вислугу років відповідно до положень статті 81 Закону України "Про прокуратуру" за період з 26.03.2020 по 30.12.2020 включно у розмірі 361984,00 грн з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у спірний період працював в органах прокуратури на посадах начальника Решетилівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури та першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури та частиною третьою статті 81 Закону України "Про прокуратуру" було встановлено посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури у розмірі 12 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Однак, позивачу за час перебування на посаді в органах прокуратури посадовий оклад нараховувався відповідно до постанови КМУ від 31.05.2012 №505, внаслідок чого ним недоотримана заробітна плата у розмірі 361984,00 грн. Звертав увагу на те, що Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 визнано неконституційним окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. На цій підставі позивач вважав, що розмір його оплати праці за спірний період має бути переглянутий з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у зазначеному Рішенні.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, а у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 50-58/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що Законом №113-ІХ внесено зміни до Закону України "Про прокуратуру", якими передбачено, що до проходження прокурорами атестації їх оплата праці регулюється постановою КМУ від 31.05.2012 №505. Зазначив, що позивача не переведено до окружної прокуратури, а тому, з урахуванням приписів пункту 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону №113-ІХ, до нього не застосовуються визначені статтею 81 Закону України "Про прокуратуру" розміри окладу та інші, передбачені зазначеною статтею виплати. Звертав увагу на те, що оплата праці позивача у спірний період проведена на підставі положень чинного законодавства, виходячи з наявних асигнувань.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, внаслідок чого розгляд справи розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі.

У підготовчому засіданні 07.09.2021 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

07.10.2021 представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі, у порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечень щодо розгляду справи у порядку письмового провадження не висловила.

Згідно з частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За відсутності перешкод для розгляду справи по суті, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Обставини справи

ОСОБА_1 з квітня 2001 року безперервно працював в органах прокуратури України.

Наказом керівника Полтавської обласної прокуратури від 24.12.2020 №1153к позивача звільнено з посади першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.12.2020 як такого, що не пройшов атестацію /а.с. 20/.

У період з 26.03.2020 по 30.12.2020 оплата праці позивача проводилась на підставі положень постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 /а.с. 31-35/.

Посилаючись на необхідність обчислення розміру його посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірах, визначених статтею 81 Закону України "Про прокуратуру", позивач звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Основного Закону України проголошує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру", який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

У силу статті 81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Разом з цим, згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР) умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону.

Відповідно до статті 13 Закону №108/95-ВР оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Пунктами 1, 2, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5; надано право керівникам органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: установлювати: працівникам органів прокуратури посадові оклади відповідно до затверджених цією постановою схем посадових окладів. <…>, а також зазначено, що видатки, пов`язані з реалізацією цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на оплату праці, затверджених у кошторисах на утримання органів прокуратури. Упорядкування посадових окладів окремих працівників органів прокуратури здійснювати в межах затвердженого фонду оплати праці.

Згідно зі статтею 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пункт 26 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, в редакції Закону України від 28.12.2014 №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" (набрали чинності з 01.01.2015) встановлював, що норми і положення статті 81, частин 16-18 статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом цього спору є питання оплати праці прокурора, який не пройшов атестацію, за період з 26.03.2020 по 30.12.2020.

Так, аналіз наведених вище правових норм та обставин справи дає підстави для висновку, що відповідач не був наділений правом самостійно без правового врегулювання та фінансової можливості щодо збільшення видатків з Державного бюджету України здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати в іншому розмірі, ніж це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури".

Такої позиції дотримується Верховний Суд у своїх постановах від 14.03.2018 у справі №825/575/16, від 21.03.2018 у справі №817/548/16, від 31.01.2018 у справі №810/1304/16 та від 26.04.2019 у справі №802/634/16-а.

Судом встановлено, що за спірний період посадовий оклад позивача нараховувався не у відповідності до положень частини третьої статті 81 Закону України "Про прокуратуру", а у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у справі №1-223/2018 (2840/18) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України „Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного Суду України передбачено, що положення пункту 26 розділу VI „Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України „Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Разом з цим, 25.09.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113-IX, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури.

Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.

За прокурорами та керівниками регіональних, місцевих і військових прокуратур, прокурорами і керівниками структурних підрозділів Генеральної прокуратури України зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури до дня їх звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури. На зазначений період оплата праці працівників Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури.

Пункт 7 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" цього Закону встановлює, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Таким чином, дія статті 81 Закону України "Про прокуратуру" в частині визначення розміру посадового окладу з розрахунку до прожиткового мінімуму може бути застосована до позивача виключно в разі успішного проходження ним атестації та переведення до окружної прокуратури, чого у спірних відносинах не відбулось.

Доказів того, що позивач успішно пройшов атестацію та має право бути переведеним на посаду прокурора в окружній прокуратурі, а відповідно і на розрахунок заробітної плати відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" суду надано не було.

Натомість, залученою до матеріалів справи копією наказу керівника Полтавської обласної прокуратури від 24.12.2020 №1153к /а.с. 20/ підтверджено, що позивача звільнено з посади першого заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статі 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.12.2020 як такого, що не пройшов атестацію.

Як наслідок, Рішення Конституційного Суду України від 26.03.2020 №6-р/2020 у справі №1-223/2018 (2840/18) не зумовлює правових підстав для перерахунку розміру посадового окладу позивача з урахуванням надбавки за вислугу років у спірний період.

Водночас суд зауважує, що наведені вище приписи пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX неконституційними не визнавались та є чинними.

Питання оплати праці прокурорів у спірний період продовжували регулюватись постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці прокурорів органів прокуратури", а тому у спірних відносинах стосовно позивача у період з 26.03.2020 по 30.12.2020 не відбулось підвищення посадового окладу.

Таким чином, виплачуючи позивачу у спірний період посадовий оклад за посадою прокурора місцевої прокуратури, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 №505, відповідач діяв в межах повноважень та на підставі чинного законодавства.

У свою чергу, доводи позивача у спірних відносинах ґрунтуються на помилковому розумінні норм чинного законодавства та фактичних обставин справи, а тому є безпідставними.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Докази понесення учасниками справи судових витрат у ході її розгляду у матеріалах справи відсутні, а тому підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені частиною восьмою статті 18, частинами сьомою, восьмою статті 44, статтями 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Кукоба