Ухвала суду № 100276869, 12.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в роз`ясненні судового рішення

12.10.2021р. № 400/2661/20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі: судді Брагар В. С., розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення по адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

доВійськової частини А3767, Галицинове, Миколаївський район, Миколаївська область, 57286,

прозаява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень, В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.09.2020 року задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини А3767, в якому суд вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Військової частини А3767 (с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 07913732) про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні - задовольнити.

2. Зобов`язати Військову частину А3767 (с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, код ЄДРПОУ 07913732) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року) за період з 20.10.2018 по день фактичного розрахунку - 28.04.2020.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2020 року, рішення суду від 30.09.2020 року залишено без змін.

01.02.2021 року судом видано виконавчий лист у справі № 400/2661/18.

09.04.2021 року позивач подав заяву про визнання протиправними дій Військової частина А3767 по справі 400/2661/20. В обґрунтування заяви позивач зазначає, що позивачем подано виконавчі листи до виконання до Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) за наслідками якого відкрито виконавче провадження 08.02.2021 року, проте станом на 08.04.2021 рік рішення від 30.09.2020 року по справі 400/2661/20 не виконано. Оскільки відповідачем по справі 400/2661/20 рішення так і не виконане та позивачу не зрозуміло було яким чином буде нараховуватися середній заробіток, він 16.03.2021 року звернувся із відповідним запитом до відповідача.

Ухвалою суду від 21.04.2021 заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Військової частини А3767 при виконанні рішення суду задовольнити частково, а саме «Зобов`язати Військову частину А3767 під час виконання рішення суду по справі 400/2661/20 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року) за період з 20.10.2018р. по день фактичного розрахунку - 28.04.2020р. з дотриманням вимог Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати".»

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2021 року по справі №400/2661/20 апеляційну скаргу військової частини залишено без задоволення, ухвалу МОАС від 21.04.2021 року залишено без змін.

"11" жовтня 2021 р. відповідачем подано до суду заяву про роз`яснення судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КАС України суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.

Враховуючи наведену норму, оскільки рішення було прийняте судом у порядку письмового провадження, суд вважає за необхідне провести розгляд заяви про роз`яснення судового рішення провести в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про роз`яснення судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.

Стаття 254 КАС України визначає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Суд зазначає, що роз`ясненню підлягають рішення, постанови чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз`яснення виникають труднощі їх виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення, постанови чи ухвали суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.

Також роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб щодо яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його нерозуміння під час виконання.

Отже, за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Водночас, підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 р. № 7.

Суд також зазначає, що ухвала суду 21.04.2021 у справі № 400/2661/20, чітко викладена правова позиція суду та наведено докладне обґрунтування мотивів прийняття такого рішення з посилання на норми чинного законодавства, якими керувався суд. При цьому, рішення двоякому тлумаченню не підлягає, оскільки є чітким та додаткового роз`яснення не потребує.

Правова позиція викладена в ухвалі суду підтримана апеляційної інстанцією, яка в свою чергу також чітко та зрозуміло висловила свою правову позицію щодо необхідності виконання рішення суду з дотриманням вимог Постанови КМУ №100 від 08.02.1995 року "Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати", а не аналогічних рішень судів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про роз`яснення судового рішення є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 241, 248 та 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Військової частини А3767 про роз`яснення судового рішення по справі №400/2661/20 - відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково. Апеляційна скарга на ухвалу подається в порядку встановленому ст.297 КАС України.

Суддя Брагар В. С.