Рішення № 100276837, 12.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 р. № 400/3219/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001,

до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгівельна компанія "Лемберг", вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54028,

про:підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, застосованого рішенням від 24.03.2021 № 10/14-28-07-04/43261903,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгівельна компанія "Лемберг" про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач відмовився від проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей у ході документальної позапланової виїзної перевірки. У зв`язку з викладеним, позивач отримав право на застосування адміністративного арешту майна платника податків.

30.09.2021 р. відповідач подав відзив на позов, де зазначив, що вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволені, адже в цьому випадку відсутні відповідні обставини, з якими положення ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПК України) пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків.

За клопотанням представника відповідача розгляд справи здійснено в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

На підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України позивачем призначено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача за податковою адресою: вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, про що видано наказ від 25.02.2021 р. № 472-п (а. с. 8). Посадовим особам контролюючого органу видано направлення на перевірку (а. с. 9-11).

15.03.2021 р. відповідачу направлено запит щодо проведення інвентаризації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей (а. с. 14).

15.03.2021 р. відповідач відповів, що надає доступ фахівцям ГУ ДПС та можливість проведення інвентаризації 18.03.2021 р. (а. с. 15).

17.03.2021 р. відповідач надіслав позивачу повідомлення, що у зв`язку з розповсюдженням на території України коронавірусу, запровадження посиленого карантину у місті Львові, по товариству видано наказ від 06.03.2021 р. № 3-П "Про простій". Призупинено виконання робіт та закрито складські об`єкти, працівників звільнено від необхідності бути присутніми на робочих місцях. У зв`язку з викладеним, відповідач повідомив про неможливість забезпечити присутність працівників на робочих місцях і, як наслідок, проведення інвентаризації у період та строки, зазначені в попередньому листі. Відповідач висловив готовність надати можливість проведення інвентаризації працівникам ГУ ДПС після зміни обставин (а. с. 16).

Наказом від 18.03.2021 р. № 597-п продовжено строки проведення перевірки з 19.03.2021 р. на два робочі дні (а. с. 12-13).

22.03.2021 р. позивачем складено акт № 350/14-29-07-04/43261903 щодо неможливості проведення інвентаризації товариства (а. с. 17-18).

Рішенням в.о. начальника Головного управління ДПС у Миколаївській області від 24.03.2021 р. № 10/14-28-07-04/43261903 застосовано повний адміністративний арешт майна відповідача, що перебуває (розміщене, зберігається) за адресами у м. Львові, Львівській області та м. Івано-Франківську (а. с. 5-6).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Згідно з п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

На підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті (п. 94.3 ст. 94 ПК України).

Пунктом 94.2 ст. 94 ПК України передбачено підстави для застосування адміністративного арешту майна, серед яких, зокрема, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

За правилами п. 94.19.1 ст. 94 ПК України адміністративний арешт припиняється у разі відсутності протягом вказаного строку рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

У разі якщо майно платника податків звільняється з-під адміністративного арешту у випадку, визначеному, зокрема, пунктом 94.19.1, повторне накладення адміністративного арешту з підстав накладення першого арешту не дозволяється (п. 94.21 ст. 94 ПК України).

Статтею 283 КАС України передбачено право звернення податкових органів до суду із заявою щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (ч. 2 ст. 283 КАС України).

Згідно з ч. 5 вказаної статті КАС України відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що за наявності відповідних умов, визначених у п. 94.2 ст. 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого має бути перевірена судом в обов`язковому порядку протягом 96 годин. Відсутність протягом вказаного строку відповідного рішення суду про визнання арешту обґрунтованим зумовлює звільнення з-під адміністративного арешту майна платника податків та унеможливлює його повторне накладення з тих саме підстав.

Отже, вимоги про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, заявлені поза межами 96-годинного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними, адже, у цьому випадку, відсутні відповідні обставини, з якими положення ст. 94 ПК України пов`язують можливість забезпечення виконання платником податків його обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 24.04.2020 р. по справі № 805/4974/18-а та від 16.12.2020 р. по справі № 820/5045/18.

За встановлених у даній справі обставин звернення позивача до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, накладеного рішенням від 24.03.2021 р. № 10/14-28-07-04/43261903, лише 30.04.2021 р. (дата поштового штемпеля), тобто після спливу строку у 96 годин, протягом якого судом має бути перевірена обґрунтованість цього рішення, та припинення застосованого ним адміністративного арешту в силу вимог п. 94.19.1 ст. 94 ПК України, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код ВП 44104027) до товариства з обмеженою відповідальністю "Галицька торгівельна компанія "Лемберг" (вул. Космонавтів, 81/15, м. Миколаїв, 54028, ідентифікаційний код 43261903) про підтвердження обґрунтованості повного адміністративного арешту майна – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 12.10.2021 р.

Суддя Н. В. Лісовська