Ухвала суду № 100276814, 12.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 жовтня 2021 р. № 400/1057/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брагар В. С., розглянувши адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:заява про встановлення судового контролю,Рішенням суду від 03.04.2020 року по справі 400/1057/20 позовні вимоги задоволено.

01.06.2020 року на виконання рішення суду видано виконавчі листи.

14.01.2021 року до суду від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшов виконавчий документ про закінчення в/провадження з підстав ч.3 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження».

08.10.2021 року до суду надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

В обгрунтування заяви позивач зазначає, що відповідачем протиправно зменшенно на 19% розмір його пенсії.

Розглянувши заяву, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Оскільки статтею 382 КАС України не встановлений порядок розгляду заяви позивача про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, тому розгляд вказаної заяви проведено у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що статтею 382 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу.

Разом з тим, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі № 0640/3719/18.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що приписами статті 382 КАС України не передбачено право позивача на звернення до суду з заявою про встановлення судового контролю з виконанням рішення, зазначене повноваження є правом суду та вирішується на його розсуд на стадії прийняття рішення.

Зазначеній нормі кореспондують положення пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України, згідно з якими у разі необхідності у резолютивній частині вказується про порядок і строк виконання рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі - суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання своїх зобов`язань у межах відповідної справи.

Відповідно до матеріалів справи відповідачем виконано рішення суду в повному обсяці, про що свідчить постанова ДВС про закінчення виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати судовий контроль за заявою позивача вже після повного виконання рішення суду.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу його право у разі порушення його прав та інтересів звернутись до суду в загальному порядку з адміністративним позовом.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Відповідно до ч.2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі №400/1057/20, відмовити.

2. Заяву про встановлення судового контролю повернути позивачу без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається учасниками справи відповідно до статті 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар