Рішення № 100276627, 12.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року

справа №380/10648/21

провадження № П/380/10803/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про стягнення середнього заробітку за затримку виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 01.07.2021 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - Офіс Генпрокурора, відповідач) з вимогою стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 у справі №813/7874/14 в сумі 350346 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що на підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі №813/7874/14 ОСОБА_1 поновлений на посаді начальника управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України з 24.10.2014; рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді суд допустив до негайного виконання. Разом з тим, відповідач прийняв наказ №556ц про поновлення ОСОБА_1 на посаді лише 14.05.2021. Позивач вказує, що рішення про його поновлення на роботі фактично виконане 14.05.2021, тому просить стягнути з відповідача середній заробіток з наступного дня після прийняття рішення у справі №813/7874/14 до часу фактичного поновлення на роботі, а саме з 06.10.2020 по 13.05.2021 в сумі в сумі 350346 грн.

Відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає та просить відмовити в задоволенні позову з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 80-84). Відповідач, аналізуючи норми статтей 21,24 Кодексу законів про працю України, стверджує, що процес поновлення на роботі здійснюється за принципом диспозитивності, тобто, за наявності волевиявлення особи, для чого необхідна або заява від особи, яка бажає поновитись на посаді та працювати, або відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду про поновлення на роботі. Вказує, що 21.04.2020 до Офісу Генпрокурора надійшла постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 13.04.2021 про відкриття виконавчого провадження №64933722 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді в Генеральній прокуратурі України з 24.10.2014. На виконання цієї постанови державного виконавця, а також судових рішень постановлених у справі №813/7874/14, наказом Генерального прокурора від 14.05.2021 №556 ОСОБА_1 поновлено на згаданій вище посаді. Відповідач посилається на те, що відповідно до даними Єдиного реєстру адвокатів України позивач 15.10.2015 отримано свідоцтво за №000271 на право зайняття адвокатською діяльністю, видане Радою адвокатів Львівської області. На переконання відповідача, це підтверджує відсутність наміру позивача працювати в органах прокуратури. Вказує, що станом на дату набрання законної сили рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 - 10.02.2021 відсутні дані щодо зупинення адвокатської діяльності. Відповідач посилається на те, що заняття позивачем посади «прокурора» є не сумісним з діяльністю «адвоката». Відповідач вказує, що Закони «Про прокуратуру», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» виключають можливість особи, яка має статус адвоката одночасно обіймати посаду прокурора та займатися адвокатською діяльністю, вважає, що вини Офісу Генпрокурора у зв`язку із несвоєчасним поновленням позивача на посаді та стягнення середнього заробітку немає.

Ухвалою від 06.10.2021 суд визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду та поновив його.

Суд дослідив заяви по суті спору, з`ясував підстави позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

рішенням Львівського окружного адміністративного суду №813/7874/14 від 05.10.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд серед іншого (а.с. 15-32):

- визнав протиправним та скасував наказ Генерального прокурора України №2501-ц від 23.10.2014 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України;

- поновив ОСОБА_1 на посаді начальника управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України з 24.10.2014;

- стягнув з Офісу Генерального, як правонаступника Генеральної прокуратури України, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 1234879,15 грн. (один мільйон двісті тридцять чотири тисячі вісімсот сімдесят дев`ять гривень 15 копійок) з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства;

- зобов`язав Офіс Генерального прокурора, як правонаступника Генеральної прокуратури України, проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_1 заборони, передбаченої ч. 3 ст.1 Закону України «Про очищення влади».

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 17439,55 грн. суд допустив до негайного виконання.

За результатом апеляційного провадження Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 10.02.2021 (а.с. 33-53) змінив рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 у справі №813/7874/14 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу: стягнув з Офісу Генерального прокурора як правонаступника Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 2485431,46 грн., в решті рішення залишив без змін. В цій постанові суд апеляційної інстанції вказав, що коефіцієнт підвищення посадового окладу начальника управління в період з 06.09.2017 по 05.10.2020 становить 2,25, тому середньоденна заробітна плата становить 2335,64 грн (1038,06 х 2,25) (стор. 18 постанови, а.с. 50).

14.05.2021 генеральний прокурор Офісу Генерального прокурора видав наказ №556ц, відповідно до пункту другого якого поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України з 24.10.2014 (а.с. 54).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Частиною сьомою статті 235 КЗпП України визначено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП).

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 N 108/95-ВР за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок № 100).

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з приписами частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Пункт 3 частини першої статті 371 КАС України визначає, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у постанові «Про практику розгляду судами трудових спорів» №9 від 06.11.1992 рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу (пункт 34).

При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів:

05.10.2020 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі №813/7874/14, відповідно до якого скасував наказ Генерального прокурора України №2501-ц від 23.10.2014 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави Головного управління захисту прав і свобод громадян, інтересів держави, нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією Генеральної прокуратури України; суд поновив ОСОБА_1 на посаді з 24.10.2014.

Розмір середньоденного заробітку ОСОБА_1 станом на дату поновлення на посаді в сумі 2335,64 грн. визначено в рішенні суду №813/7874/14 у спорі між тими ж сторонами, що набрало законної сили, тому не потребує доказування.

Рішення суду №813/7874/14 від 05.10.2020 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді суд допустив до негайного виконання. Фактично рішення суду про поновлення позивача на посаді виконане 14.05.2021, що підтверджується копією наказу №556ц від 14.05.2021. Отже, період з 06.10.2020 по 13.05.2021 є періодом затримки виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на посаді. Відтак, відповідач повинен виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу через затримку виконання рішення суду з 06.10.2020 по 13.05.2021 включно (150 робочих дні), що складає 350346 грн. (150 х 2335,64 грн.).

Щодо наведених у відзиві на позовну заяву доводів відповідача про причини тривалого невиконання ним рішення суду, то такі вказують лише на безпідставні затримки виконання рішення суду, що підлягало негайному виконанню. Такі аргументи не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, передбаченої статтею 236 КЗпП (стягненні коштів на користь незаконно звільненого працівника за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді).

З огляду на все викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Оскільки при виплаті середнього заробітку в сумі 350346 грн. з цієї суми належить утримати передбачені законодавством податки, збори та інші обов`язкові платежі, суд на підставі пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України встановлює порядок виконання рішення суду.

З огляду на висновки суду про задоволення позову та встановлені КАС України правила розподілу судових витрат понесені позивачем витрати на сплату судового збору стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 251, 255, 257-258, 295, пп.15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Офісу Генерального прокурора (01011, місто Київ, вул. Різницька, 13/15; ідентифікаційний код 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 350346 (триста п`ятдесят тисяч триста сорок шість) гривень 00 коп.

Встановити такий порядок виконання цього рішення суду: при виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку роботодавцеві слід нарахувати, утримати та перерахувати у відповідні бюджети/фонди передбачені законодавством податки, збори та інші обов`язкові платежі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (01011, місто Київ, вул. Різницька, 13/15; ідентифікаційний код 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3503 (три тисячі п`ятсот три) гривні 46 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.