Рішення № 100276589, 11.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2021 року

справа №380/6090/21

зал судових засідань №10

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лунь З.І.,

секретар судового засідання Демчина В.Ю.,

за участю:

представника позивача Микуша Д.М.

представника відповідача, Київської обласної прокуратури, Цинайко Н.І,

розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Київської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м.Київ-11, вул.Різницька, 13/15), Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м.Київ-11, вул.Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), Київської обласної прокуратури (місцезнаходження: 01601, м.Київ-11, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996), в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.06.21 (т.1 а.с.160-161):

-визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №170 від 20.01.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» щодо ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним з моменту прийняття та скасувати наказ керівника Київської обласної прокуратури №256к від 15.03.2021, яким ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області та з органів прокуратури на підставі п.9 ч.1 cт.51 Закону України «Про прокуратуру» з 16.03.2021;

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області з 17.03.2021 або іншій рівнозначній посаді в Київській обласній прокуратурі;

-стягнути з Київської обласної прокуратури середній заробіток на користь ОСОБА_1 за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 17.03.2021 по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі;

-допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області або іншій рівнозначній посаді в Київській обласній прокуратурі з 17.03.2021;

-допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з Київської обласної прокуратури середнього заробітку на користь ОСОБА_1 за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 17.03.2021 у межах суми стягнення за один місяць.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що на виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 року № 113-ІХ, позивач, як керівник Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області 22 грудня 2020 року та 20 січня 2021 року проходив третій заключний етап атестації прокурорів місцевих прокуратур - співбесіду з метою виявлення відповідності прокурорі і вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, яку проводила Четверта кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокурор гарнізонів (на правах місцевих), що створена при Офісі Генерального прокурора (далі також – Кадрова комісія).

За результатами атестації прийнято Рішення Кадрової комісії №170 від 20.01.2021 про неуспішне проходження прокурором атестації (далі також - Рішення). Це Рішення стало підставою для видання керівником Київської обласної прокуратури наказу №256к від 15.03.2021, про звільненння ОСОБА_1 з посади керівника Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області та з органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 cт. 51 Закону України «Про прокуратуру» з 16.03.2021 року.

Позивач вважає, що Рішення кадрової комісії №170 від 20.01.2021 є безпідставним, необґрунтованим, упередженим оскільки 1) Кадровою комісією не встановлено жодного випадку професійної некомпетентності позивача; 2) Кадровою комісією не встановлено обставин щодо недотримання позивачем норм професійної етики; 3) рішення Кадрової комісії прийнято не уповноваженим суб`єктом, бо Генеральний прокурор не уповноважував Четверту кадрову комісію на здійснення відповідних дій; 4) Кадрова комісія перевищила обсяг наданих їй Законом дискреційних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення. Також позивач вважає, що він має бути поновлений на роботі на рівнозначній посаді керівника, в тому числі у Київській обласній прокуратурі, оскільки мала місце не ліквідація прокуратур, а їх перейменування.

13.05.2021 суд отримав відзив на позовну заяву, поданий представником Київської обласної прокуратури. Відповідач, Київська обласна прокуратура, заперечує щодо позовних вимог, вважає, що атестація проходила з урахуванням вимог законодавства. Кірм того, Київська обласна прокуратура вважає, що звільнення позивача відулося не у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією прокуратури, а у зв`язку з неуспішним проходженням атестації. При цьому відповідач зазначає, що Кадрова комісія діяла в межах повноважень, обґрунтовано, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом та пропорційності. Водночас оскільки лише комісія уповноважена надавати оцінку дотримання вимог прокурорами, то у суду відсутні підстави для перевірки оцінки якостей, здібностей та характеристик прокурорів під час проходження ними атестації. Відповідач, Київська обласна прокуратура, наголошує, що позивач міг би бути переведений на посаду прокурора в органах прокуратури лише у випаку успішного проходження атестації. Оскільки позивач неуспішно пройшов атестацію, відтак підстави для його переведення були відсутні, тому він був звільнений із займаної посади.

07.07.2021 суд отримав відзив на позовну заяву Офісу Генерального прокурора, в якому Офіс Генерального прокурора заперечує позовні вимоги та зазначає, що Рішення Кадрової комісії стосовно позивача містить мотиви його прийняття, висновки зроблені за результатами дослідження матеріалів атестації та наданих позивачем пояснень. Щодо покликання позивач на проведення щорічної таємної перевірки доброчесності, то результати такої не можуть підміняти собою третій етап атестації прокурорів, а повноваження Кадрової комісії щодо вирішення питання з відповідності прокурора критерію доброчесності є дискреційними. Відповідач, Офіс Генерального прокурора, у відзиві вказує, що Кадрова комісія не зобов`язана юридично довести чи встановити у деталях невідповідність прокурора конкретному критерію, а уповноважена лише вказати на чіткий перелік обставин, які стали підставою для прийняття відповідного рішення, що підтверджує наявність у членів комісії обґрунтованого сумніву щодо відповідності прокурора одному чи кільком критеріям.

Ухвалою суду від 20.04.21 суд відкрив загальне позовне провадження у справі та призначив підготовче засідання на 17.05.2021, в яке сторона позивача не з`явилася. Позивач подав до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату. 04.06.2021 до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог. Підготовче судове засідання 09.06.2021, 07.07.2021, 28.07.2021 було відкладено за клопотанням представника позивача для надання доказів та заяв по суті справи. 13.09.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 11.10.2021.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Представник позивача під час розгляду справи по суті також наголосив, що позивач за результатами перших двох етапів атестації набрав високий бал, що вже свідчить про його високий рівень компетентності. Крім того, позивач мав заохочення під час проходження військової служби на посаді прокурора у військовій прокуратурі та не притягався до дисциплінарної відповідальності. Представник позивача просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача, Київської обласної прокуратури, у судовому засіданні проти позову заперечила. Під час розгляду справи по суті представник зазначила, що практичне завдання третього етапу атестації оцінюється самостійно, тобто окремо від першого та другого етапів атестації. Кадрова комісія приймає рішення колегіально на підставі матеріалів атестації, тому відсутні підстави для здійснення оцінки дій Кадрової комісії. Представник відповідача просила відмовити у позові повністю.

Суд встановив таке.

08.10.2019 ОСОБА_1 звернувся до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.

Рішенням №1 від 23.10.2020 про допуск прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) ОСОБА_1 як такого, що набрав 97 балів допущено до етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності і навички.

05.11.2020 ОСОБА_1 успішно пройшов іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки та був допущений до співбесіди відповідно до Рішення №4 про допуск до проведення співбесід з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Відповідно до протоколу №26 засідання Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 22.12.2021 вирішено продовжити співбесіду з прокурором ОСОБА_1 20.01.2021.

Рішенням Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №170 від 20.01.2021 «Про неуспішне проходження прокурором атестації» зроблено висновок, що ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.

На підставі цього Рішення видано наказ керівником Київської обласної прокуратури №256к від 15.03.2021 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області.

Позивач вважає, що Рішення №170 від 20.03.2021 та виданий на його підставі наказ про звільнення є протиправними,тому звернувся до суду про їх оскарження та поновлення на роботі на відповідній посаді.

Суд застосовує такі норми права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (далі – Закон № 113-IX ), який діє з 25 вересня 2019 року, запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.

У тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».

Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.

Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тесту завдання оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ).

Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється (пункт 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ).

Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

Наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (Порядок №221).

Відповідно пункту 1 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора (пункти 2, 4 розділу І Порядку №221).

Відповідно до пункту 6 розділу І вказаного Порядку №221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.

За змістом вказаної заяви (додаток 2 до Порядку №221) прокурор підтверджує про ознайомлення з умовами та процедурами проведення атестації, визначеними у Порядку, та наслідками неспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, - звільнення з посади прокурора за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ.

Згідно з пунктом 10 розділу І Порядку №221 заява, вказана у пункті 9 розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Особа, яку за рішенням суду поновлено на посаді прокурора або слідчого прокуратури після 15 жовтня 2019 року, подає таку заяву Генеральному прокурору упродовж 5 днів після видання керівником органу прокуратури наказу про її поновлення на посаді. Заява підписується прокурором особисто.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою.

Отже, безпосередній атестації прокурора відповідно до вимог Закону №113-ІХ передує подання прокурором у строк до 15 жовтня 2019 року (включно) заяви про намір переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних, окружних прокуратурах за встановленою формою; формування кадрових комісій, які забезпечують проведення атестації прокурорів, встановлюють графік проходження прокурорами атестації та уповноважені на прийняття одного з рішень за результатами кожного етапу атестації: про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації, за визначеною Порядком формою. Атестація здійснюється шляхом особистої участі прокурора на всіх етапах атестації; не допускається можливість повторного проходження одним і тим самим прокурором атестації чи хоча б одного з її етапів та лише якщо технічні або інші причини, незалежні від членів комісії та прокурора, перешкодили проведення атестації, то це є підставою для визначення комісією нового часу (дати) складання відповідного іспиту для прокурора.

Оцінка обставин справи.

Позивач, на виконання положень Закону №113-ІХ, Порядку №221, у визначені строк та порядку, подав заяву про проходження атестації прокурорів.

Позивач, до початку процедури атестації, не повідомляв у відповідній формі про свою незгоду із процедурою атестації у відповідності до пункту 2 розділу V Порядку №221, яким регламентована можливість подачі зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації.

Позивач також не заявляв відводів членам Кадрової комісії.

Таким чином, взявши участь у атестації, позивач такими діями дав згоду на прийняття усіх умов цієї атестації.

Позивач успішно пройшов перші два етапи атестації, що не заперечується сторонами, відтак був допущений до наступного етапу, а саме, проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Відповідно до пункту 11 Порядку №221 перед проведенням співбесіди члени комісії можуть надіслати на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації. У цьому випадку протягом трьох днів з дня отримання повідомлення, але не пізніше ніж за день до дня проведення співбесіди, прокурор може подати комісії електронною поштою письмові пояснення (у разі необхідності - скановані копії документів).

Позивач не заперечує того, що на його електронну поштову скриньку надійшли шість запитань від комісії, що стосувалися майнового стану та його відображення у деклараціях. На ці запитання позивач надав письмові пояснення, скановані копії документів. Цю обставину також не заперечують відповідачі.

Позивач зазначив, що в ході співбесіди йому було задано й інші запитання, які не надходили на його електронну скриньку. Зокрема, Кадрова комісія задала позивачу запитання стосовно крадіжки речових доказів по кримінальному провадженню №12020110070000248 та законності дії ОСОБА_1 щодо несвоєчасного повідомлення про вчинення кримінального правопорушення його підлеглим, прокурором ОСОБА_2 . Після цього Кадровою комісією було прийнято рішення про продовження співбесіди з позивачем 20.01.2021 року. Позивач вважає, що Кадровою комісією було порушено процедуру, оскільки таке рішення прийнято Комісією самостійно та без попередньо сформованого і схваленого на спільному засіданні кадрових комісій графіку співбесід прокурорів місцевих прокуратур, про включення у склад групи прокурорів для проходження співбесіди 20.01.2021 року. Позивач також зазначає, що обговорення членами Кадрової комісії результатів співбесіди відбулося без присутності позивача. Після проголошення ріщення Кадровою комісією самого тексту рішення ОСОБА_1 не було вручено. Результати атестації за підсумками проведеної співбесіди Кадрової комісії з позивачем оприлюднено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Письмове рішення про неуспішне проходження позивачем атестації було оформлено Кадровою комісією згодом.

Щодо цих обставин суд зазначає таке.

За положеннями пунктів 12-18 Розділу IV Порядку №221 співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження членами комісії матеріалів атестації щодо дотримання прокурором правил професійної етики та доброчесності, а також рівня професійної компетентності прокурора, зокрема, з огляду на результати виконаного ним практичного завдання.

Співбесіда прокурора складається з таких етапів: 1) дослідження членами комісії матеріалів атестації; 2) послідовне обговорення з прокурором матеріалів атестації, у тому числі у формі запитань та відповідей, а також обговорення питання виконаного ним практичного завдання; Співбесіда проходить у формі засідання комісії.

Члени комісії мають право ставити запитання прокурору, з яким проводять співбесіду, щодо його професійної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Після завершення обговорення з прокурором матеріалів атестації та виконаного ним практичного завдання члени комісії без присутності прокурора, з яким проводиться співбесіда, обговорюють її результати, висловлюють пропозиції щодо рішення комісії, а також проводять відкрите голосування щодо рішення комісії стосовно прокурора, який проходить атестацію. Результати голосування вказуються у протоколі засідання.

Залежно від результатів голосування комісія ухвалює рішення про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації.

Прокурори, які проходять співбесіду, запрошуються комісією на проголошення ухваленого комісією рішення про результати їх атестації. Результати атестації прокурорів за підсумками проведення співбесіди оприлюднюються на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора)

Прокурор, включений до оприлюдненого в установленому порядку графіка складання іспиту (графіка складання іспитів), продовжує проходити атестацію до ухвалення кадровою комісією рішення про успішне або неуспішне проходження ним атестації, незалежно від призначення (переведення) в інший орган прокуратури (пункт 3-1 Розділу V Порядку №221).

Таким чином, надсилання на електронну пошту прокурора, яка вказана у заяві про намір пройти атестацію, повідомлення із пропозицією надати письмові пояснення щодо питань, пов`язаних з матеріалами атестації є правом комісії, а не її обов`язком. Під час засідання Кадрової комісії її члени не є зв`язані виключно з тими запитаннями, які поступили на електронну пошту атестованого. Отже, покликання позивача на те, що під час співбесіди йому було задано додаткові запитання, про які його не було повідомлено, є безпідставними.

Також, як видно із зазначених вище норм, результати співбесіди обговорюються без присутності прокурора, результати голосування вказуються у протоколі, рішення проголошується відкрито. Суд наголошує, що вищевказані норми Порядку №221 не передбачають особистої участі позивача при обговоренні результатів співбесіди та не передбачають вручення повного тексту рішення Кадрової комісії. При цьому суд зазначає, що оголошення рішення не означає негайного вручення його тексту.

Таким чином, зазначення позивачем, що обговорення членами Кадрової комісії результатів співбесіди відбулося без його присутності, після проголошення рішення Кадровою комісією самого тексту рішення ОСОБА_1 не було вручено, а результати атестації за підсумками проведеної співбесіди Кадрової комісії з позивачем оприлюднено на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора є такими, що відповідають нормам Порядку №221.

Щодо невідповідності прокурора вимогам професійної компетентності та професійної етики, то суд зазначає таке.

У рішенні Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №170 про неуспішне проходження прокурором атестації від 20.01.2021 вказано, що ОСОБА_1 в органах прокуратури працює з 2015 року, на займаній посаді з лютого 2020 року. У липні 2015 року прийняв присягу працівника прокуратури України та ознайомився з Кодексом професійної етики та поведінки прокурорів.

Кадровою комісією під час проведення співбесіди з прокурором ОСОБА_1 вивчено матеріали дисциплінарного провадження № 07/3/2-870дс-225дп-20 за дисциплінарною скаргою прокуратури Київської області від 08.09.2020 № 07-902вих.20, щодо можливого використання прокурором Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_2 своїх службових повноважень або службового статусу та пов 'язаних з цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, а також вчинення інших дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності щанепідкупності органів прокуратури.

Під час дисциплінарного провадження членом кадрової комісії з розгляду Дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів ОСОБА_3 встановлено вчинення дій прокурором ОСОБА_2 , що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та запропоновано притягнути прокурора Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та накласти на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Згідно зі скаргою прокуратури Київської області, у провадженні СВ Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП в Київській області перебувало кримінальне провадження № 12020110070000248 за фактом вчинення незаконної порубки дерев лісу. У кримінальному провадженні призначено групу прокурорів, до складу якої включено прокурорів Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області, в т.ч. ОСОБА_2 , начальника відділу ОСОБА_1 . Старшим групи прокурорів призначено ОСОБА_2 .

У даному кримінальному провадженні було вилучено, як речові докази 20 стовбурів дерев, які передано на відповідальне зберігання ДП «Шовкорадгосп».

За заявою керівника ДП «Шовкорадгосп» 04.06.2020 встановлено відсутність речових доказів за місцем зберігання, у зв`язку з чим за даним фактом зареєстроване кримінальне провадження № 12020110070000305.

Службовим розслідуванням встановлено, що за вказівкою прокурора ОСОБА_2 речові докази було вивезено з місця їх зберігання для використання останнім у власних цілях, перекриття даху у будинку.

Під час співбесіди прокурор ОСОБА_2 наполягав на тому, що не вчиняв протиправних дій, а речові докази знаходяться за місцем зберігання.

Водночас у матеріалах службового розслідування наявні пояснення керівника відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 , який повідомив, що ОСОБА_2 15.06.2020 особисто повідомив йому про те, що ним вчинено протиправні дії та вивезено речові докази - два стовбури - для використання у власних цілях, а частину отримано слідчим СВ Баришівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУНП у Київській області та ОСОБА_4 , особою, якою здійснювалось безпосереднє вивезення.

Керівник відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 22.12.2020 та 20.01.2021 під час проведення співбесіди підтвердив свої пояснення надані під час службового розслідування, наголосив на відсутності речових доказів, а також повідомив, що з часу, як йому стало відомо про зникнення речових доказів, з 04.06.2020 по 15.06.2020 повідомляв ОСОБА_2 про те, що потенційні підозрювані посилались на вказівки щодо протиправних дій від працівників прокуратури. Тобто фактично, ОСОБА_1 на протязі двох тижнів здійснювалось попередження ОСОБА_2 про неприпустимість протиправності дій прокурора (свого підлеглого).

Відповідно до cт. 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів «Недопущення проявів корупції» прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, у тому числі:

-вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища;

-неправомірно втручатися чи здійснювати у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, вплив на службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи суддів.

Прокурор, якому стала відома інформація про порушення вимог частини першої цієї статті іншим працівником прокуратури, зобов`язаний негайно повідомити про це відповідного керівника органу прокуратури.

Натомість начальник відділу ОСОБА_1 , як безпосередній керівник прокурора ОСОБА_2 , лише 15.06.2020 усно повідомив керівника Бориспільської місцевої прокуратури Київської області про протиправні дії свого підлеглого, хоча згідно з наданими Кадровій комісії поясненнями інформацію про можливу причетність співробітника прокуратури до викрадення речових доказів він отримав ще 04.06.2020.

Як керівник, ОСОБА_1 , не вжив заходів щодо безстороннього об`єктивного досудового слідства у кримінальному провадженні № 12020110070000248 за фактом вчинення незаконної порубки дерев лісу шляхом доручення здійснення процесуального керівництва іншому прокурору.

Згідно зі cт. 30 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів у відносинах з підпорядкованими працівниками керівники всіх рівнів мають поєднувати принциповість та вимогливість з повагою та доброзичливістю, не допускати грубощів та приниження людської гідності. Керівники прокуратури повинні, серед іншого, сприяти додержанню працівниками вимог професійної етики.

Крім того, начальник відділу ОСОБА_1 невірно вирішив практичне завдання № 14 надавши помилкові відповіді на всі три питання.

Так, на питання: «Чи мав повноваження прокурор укладати угоду про визнання винуватості за описаних обставин?», ОСОБА_1 надано відповідь, що «прокурор не мав повноважень укладати угоду про визнання винуватості». Правильною є відповідь: «прокурор мав право укладати угоду про визнання винуватості за описаних у завданні обставин».

На питання: «Чи має право прокурор у цій ситуації оскаржити вирок суду, яким було затверджено угоду про визнаннявинуватості?», ним надано відповідь, що «прокурор у цій ситуації має право оскаржити вирок суду, яким було затверджено угоду про визнання винуватості». Правильною є відповідь: «Прокурор у цій ситуації не має права оскаржувати вирок суду, а може лише клопотати про його скасування внаслідок невиконання відповідно до cт. 476 КПК України».

На питання: «Яке рішення має прийняти суд?» ОСОБА_1 надано відповідь, що «суд за наслідками апеляційного розгляду має право скасувати вирок і направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування». Правильною є відповідь: «сСуд має відмовити у відкритті апеляційного провадження за відсутністю підстав для оскарження цього вироку».

Згідно з п. 13 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» прокурори виконують письмове практичне завдання для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками.

Враховуючи викладене начальником Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 під час доведення атестації продемонстровано відсутність володіння практичними уміннями та навичками.

Таким чином, Кадровою комісією зроблено загальні висновки щодо проходження атестації ОСОБА_1 , які полягають у тому, що вищевказані обставини свідчать про неможливість ОСОБА_1 фахово орієнтуватися у чинному законодавстві, низький рівень підготовки, знання законодавства, компетентності, ініціативності та порушення ним загальних засад діяльності прокуратури в результаті невжиття заходів реагування, як керівника, на протиправну поведінку його підлеглого, яка дискредитує його як представника прокуратури та шкодить авторитету прокуратури. Зазначені у рішенні обставини свідчать про те, що начальник Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 не відповідає вимогам професійної компетентності, професійної етики прокурора, які висуваються до посади прокурора в Україні.

У зв`язку з викладеним Кадрова комісія дійшла висновку, що начальник Баришівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію.

Оцінюючи аргументи позивача про протиправність спірного рішення Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) з тих підстав, що Кадровою комісією не встановлено жодного випадку професійної некомпетентності позивача, а також, що Кадрова комісія перевищила обсяг наданих їй дискреційних повноважень, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №221 уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії.

За приписами пункту 8 Порядку №233 комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії. У разі неявки члена комісії більше двох разів поспіль без поважних причин, такий член комісії підлягає заміні відповідно до пункту 19 цього Порядку.

За змістом пункту 12 Порядку №233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати «за» чи «проти» рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

Метою проведення атестації прокурорів є надання оцінки їхній професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності. Кожен з етапів атестації прокурорів має на меті проявити і оцінити різні аспекти його професійної підготовки і кваліфікації.

Рішення прийняте комісією за встановленою формою (додаток 1 до Порядку №221).

Суд вважає, що наведене у рішенні обґрунтування є достатнім та зрозумілим, воно відповідає положенням, наведених у ньому нормативних актів, та результати атестації об`єктивно свідчать про наявність підстав для ухвалення комісією рішення про неуспішне проходження позивачем атестації.

Законом №113-IX, а також прийнятим на його виконання Порядком №221 не передбачено давати оцінку та аналіз наданим відповідям за результатами тестування. Тому таке рішення відповідає принципу об`єктивності та обґрунтованості та відсутні підстави вважати прийняте рішення немотивованим, необґрунтованим, незаконним.

Рішення Кадрової комісії стосовно позивача містить мотиви його прийняття, висновки, зроблені комісією за результатами дослідження матеріалів атестації, наданих позивачем пояснень.

Щодо наголошення представником позивача на тому, що ОСОБА_1 повідомив свого безпосередньоого керівника про вчинення підлеглим ОСОБА_1 прокурором ОСОБА_2 правопорушення в той самий день, коли йому про це стало відомо, то суд зауважує, що суд не може оцінювати цих обставин, оскільки співбесіда проводиться з урахуванням матеріалів атестації, письмових документів, усних пояснень, на підставі чого колегіально приймається відповідне рішення, - про успішне чи неуспішне проходження атестації.

Таким чином, оскільки суд не є суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого належить проведення співбесіди та надання оцінки рівню професійної компетентності прокурора та прийняття рішення про успішне чи неуспішне проходження прокурором атестації, відтак оцінка рішення про проходження прокурором атестації з підстав доведеності тих чи інших обставин, що стали підставою для прийняття такого рішення, не є предметом дослідження судом.

Саме Кадрова комісія наділена сукупністю прав та обов`язків, що надають можливість на власний розсуд визначитися з оцінкою учасника конкурсу та за результатами співбесіди має можливість, з урахуванням власного переконання, шляхом голосування прийняти відповідне рішення.

Такий висновок суд робить з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постановах від 27.03.2018 у справі №800/409/17, від 25.04.2018 у справі №800/328/17, від 12.06.2018 у справі №800/248/17.

Суд також не встановив порушень Кадровою комісією процедури проведення атестації.

Щодо покликання представника позивача на те, що ОСОБА_1 перший етап атестації пройшов успішно та набрав 97 балів зі 100, відтак висновок Кадрової комісії про неналежний рівень знань позивача є необґрунтованим, то суд зазначає, що метою першого етапу атестації, який проходить у формі тестування є виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Водночас виявлення належного рівня знань за результатами першого етапу атестації є підставою для допуску прокурора до наступних етапів атестації.

Метою співбесіди, як етапу атестації, є виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності та оцінка рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора. Саме оцінка рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурора здійснюється з урахуванням вирішення прокурорм практичного завдання.

Таким чином, мета етапів атестації є різною, відтак кожен з етапів оцінюється окремо. Відповідно до п.2 Розділу ІV Порядку №221 до початку співбесіди прокурор виконує практичне завдання з метою встановлення комісією його рівня володіння практичними уміннями і навичками. Отже, Кадрова комісія на етапі співбесіди оцінює саме рівень володіння прокурором практичними уміннями і навичками за наслідками виконаного ним практичного завдання.

Як видно з матеріалів справи і не заперечується сторонами, ОСОБА_1 невірно вирішив практичне завдання №14, надавши помилкові відповіді на всі три запитання.

Отже, з урахуванням вирішення практичного завдання ОСОБА_1 у процесі співбесіди, Кадрова комісія зробила відповідний висновок про рівень підготовки ОСОБА_1 щодо володіння ним практичними уміннями і навичками прокурора. Тому доводи позивача, що Кадровою комісією не встановлено жодного випадку професійної некомпетентності позивача, є необґрунтовані.

Таким чином, рішення Кадрової комісії прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та є обґрунтованим.

Тому суд не знаходить підстав для визнання протиправним оскаржуваного рішення Кадрової комісії №170 від 20.01.2021 про неуспішне проходження прокурором атестації.

З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу як похідні задоволенню не підлягають.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, покладений на них обов`язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 КАС України, виконано та доведено правомірність та законність їх дій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», такий не розподіляється.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Четвертої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м.Київ-11, вул.Різницька, 13/15), Офісу Генерального прокурора (місцезнаходження: 01011, м.Київ-11, вул.Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051), Київської обласної прокуратури (місцезнаходження: 01601, м.Київ-11, бульвар Лесі Українки, 27/2, код ЄДРПОУ 02909996) про визнання протиправними та скасування рішень, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.10.2021.

Суддя Лунь З.І.