Рішення № 100276392, 12.10.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5292/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Борзаниці С.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови від 09.08.2021 ВП № 66441729, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позовна заява Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі також – позивач, ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот») до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича (далі – відповідач, приватний виконавець), в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від 09.08.2021 ВП № 66441729 про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.08.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком Павлом Васильовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66441729 з примусового виконання наказу № 9/5014/969/2012 від 04.04.2016, виданого Господарським судом Луганської області, про стягнення з ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» загальної суми у розмірі 79 544 220,78 грн.

09.08.2021 винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця ВП № 66441729 у розмірі 7 954 422,08 грн, яка надійшла на адресу Позивача 17.08.2021.

ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» вважає, що оскаржувана постанова прийнята Відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому вона є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін із врахуванням особливостей, встановлених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. спр. 22-23).

Ухвалою суду від 12.10.2021 відзив на позовну заяву представника приватного виконавця – адвоката Прибильського Віталія Геннадійовича у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови від 09.08.2021 ВП № 66441729 повернуто відповідачу без розгляду (арк. спр. 48-49).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити (арк. спр. 25-27, 47).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 26, 27). Правом подати суду відзив на позовну заяву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, відповідач належним чином не скористався.

Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (частина друга статті 268 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки сторони про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, відсутня потреба заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.

09.08.2021 за вхідним № 5332 до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича від представника Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» надійшла заява від 05.08.2021 № 31/01-1684 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 04.04.2016 № 9/5014/969/2012 (5/65/2011) про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 3% річних у сумі 8 206 220,29 грн, пені у сумі 3 411 912,92 грн, інфляційні нарахування у сумі 67 926 087, 57 грн, судовий збір за позовною заявою у розмірі 72 801, 99 грн (арк. спр. 29-30).

Постановою приватного виконавця від 09.08.2021 ВП № 66441729 про відкриття виконавчого провадження відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 05.08.2021 № 31/01-1684 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» на користь Дочірнього компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 3% річних у сумі 8 206 220,29 грн, пені у сумі 3 411 912,92 грн, інфляційні нарахування у сумі 67 926 087, 57 грн, судовий збір за позовною заявою у розмірі 72 801, 99 грн (згідно з заявою стягувача залишок заборгованості за вказаним виконавчим документом складає 79544220,78 грн) (арк. спр. 34).

Постановою приватного виконавця від 09.08.2021 ВП № 66441729 про стягнення з боржника основної винагороди стягнуто з боржника ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» основну винагороду в сумі 7954422,08 грн., що складає 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню (арк. спр. 35 зв. бік-36).

Постановою приватного виконавця від 09.08.2021 ВП № 66441729 про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження об`єднані виконавчі провадження № 66440811, № 66441729, № 66444877, № 66444884 у зведене виконавче провадження № 66446979 (арк. спр. 38).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 02 лютого 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404), Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (далі – Закон № 1403) та Порядком виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 643 (далі – Порядок № 643).

За визначенням статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Закону № 1404 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною другою статті 5 Закону № 1404 передбачено, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім рішень, перелік яких наведено у пунктах 1-11 частини другої статті 5 цього Закону.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону № 1404).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання (пункти 1, 3 частини другої статті 18 Закону № 1404).

Підпунктом 1 частини першої статті 42 та частиною третьою статті 45 Закону № 1404 регламентовано, що кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця. Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.

Пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404 визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону № 1404 виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 27 Закону № 1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Вичерпний перелік підстав, за яких виконавчий збір не стягується, наведено у частинах п`ятій - дев`ятій статті 27 Закону № 1404. Частини п`ята - дев`ята статті 27 Закону № 1404 не передбачають випадку про те, що виконавчий збір не стягується в разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою.

Статтею 31 Закону № 1403 врегульовані питання щодо винагороди приватного виконавця та авансування витрат виконавчого провадження.

Частинами першою, другою статті 31 Закону № 1403 передбачено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.

Відповідно до частини третьої статті 31 Закону № 1403 основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом. Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта статті 31 Закону № 1403).

Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина п`ята статті 31 Закону № 1403).

Згідно з абзацом першим частини сьомої статті 31 Закону № 1403 приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Відповідно до абзацу першого пункту 19 Порядку № 643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Аналізуючи положення статей 26, 27 Закону № 1404 та статті 31 Закону № 1403, суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання виконавчих документів. Примусове виконання виконавчих документів розпочинається з моменту прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено законом. Тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору або основної винагороди приватного виконавця.

Посилання позивача на те, що обов`язковими умовами для стягнення основної винагороди приватного виконавця є фактичне виконання рішення (повне/часткове) та вжиття приватним виконавцем заходів примусового виконання рішень, суд вважає необґрунтованими, оскільки виходячи із вищенаведених положень діючого законодавства, стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в постанові про відкриття виконавчого провадження та шляхом винесення одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанови про стягнення основної винагороди є обов`язком приватного виконавця.

Оскільки на час відкриття виконавчого провадження відомості про повне виконання боржником наказу господарського суду Луганської області в добровільному порядку у приватного виконавця були відсутні, тому приватним виконавцем правомірно розпочато примусове виконання виконавчого документа та стягнута основна винагорода.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

При розгляді даної справи суд враховує висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені Верховним Судом у постановах від 19 квітня 2018 року у справі № 825/739/17 (номер рішення в ЄДРСР 73532137), від 30 травня 2018 року у справі № 808/3791/16 (номер рішення в ЄДРСР 74375580), від 18 жовтня 2018 року у справі № 442/2670/17 (номер рішення в ЄДРСР 77248353) та від 13 березня 2019 року у справі № 812/1413/17 (номер рішення в ЄДРСР 80481534).

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову та судові витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука Павла Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови від 09.08.2021 ВП № 66441729 відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Борзаниця