Рішення № 100271462, 08.10.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/468/21

Номер провадження 2/213/737/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі

головуючої судді - Князєвої Н.В.,

за участю секретаря судового засідання - Ємельянцевої Т.С.,

представників позивача - Совенка С.М. , Мішиної Ю.В. ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представника третьої особи - Маляренко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради як органу опіки та піклування доОСОБА_3 , третя особа: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді про відібрання дитини та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

Виконком Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідач є матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини помер. Мати не має впливу на дитину, не є для нього авторитетом, не може контролювати його місцезнаходження. Денис має схильність до бродяжництва, неодноразово був розшуканий співробітниками поліції та повернутий додому, не бажає проживати з матір`ю. 22.01.2021 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконкому Інгулецької районної у місті ради було розглянуто питання про покладення на відповідача відповідальності за ухилення від виконання батьківських обов`язків. У письмовому поясненні відповідач зазначила, що просить направити сина до дитячого закладу. 28.01.2021 ОСОБА_4 скоїв спробу суїциду, погрожував вистрибнути з вікна. Хлопець госпіталізований до дитячого відділення КП «Криворізька багатопрофільна лікарня психіатричної допомоги» ДОР», де перебуває і в цей час. Зазначене свідчить про неспроможність матері виховувати сина, дитина самовільно залишає місце проживання, створюючи безпосередню загрозу своєму життю та здоров`ю. 01.02.2021 прийнято рішення про негайне відібрання дитини у відповідача. Просить відібрати у відповідача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення батьківських прав, передати дитину для влаштування до сімейних форм виховання або дитячого навчально-виховного закладу та стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходів).

Представник Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради як органу опіки та піклування Совенко С.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені у позові. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні пояснила, що вона свою вину не визнає, зазначила, що робила все можливе задля нормалізації поведінки та відносин з сином, зокрема завжди зверталась до спеціалізованих служб, здійснювала всі можливі заходи, якій їй доступні. Позовні вимоги не визнає.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона вчитель у Криворізькій гімназії №99 та класний керівник ОСОБА_4 . Зазначила, що Денис в 7 класі був активний, брав участь в олімпіадах, конкурсах, виставках, нагороджувався поїздкою до Верховної Ради. Мати завжди перебувала на зв`язку з нею щодо дитини. Проблеми почалися у 8 класі у лютому, ОСОБА_4 перестав ходити до школи, з`явився у 9 класі - вересень-жовтень школу відвідував. Мати відповідач, перебувала на зв`язку з цього приводу, з її слів син не хотів відвідувати школу. Зазначила, що ОСОБА_4 був дитиною хворобливою, часто хворів, з дітьми проводилися бесіди на тему «Спілкування з однолітками», знала про те, що ОСОБА_4 не ночує вдома. Мати намагалася на нього вплинути, телефонувала до школи щодня, цікавилася сином.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона інспектор ювенальної превенції. Зазначила, що роки 4 тому назад до них зверталася мати з тим питанням, що її син не слухається. Спочатку він до них потрапив в 12 років з алкогольним отруєнням, був складений протокол на маму, через деякий час знову були звернення, проводились профілактичні бесід, спочатку був прогрес і син почав гарно вчитися. Роки два назад він перестав контролювати свій емоційний стан, почав завдавати собі поранення, мати часто викликала поліцію, збирався вистрибнути з вікна, викликалися МНС. Бігав по вулиці з сокирою, був затриманий співробітниками поліції. Переказував гроші з картки матері на свою. Мама на це впливу ніякого не мала. Кожного разу, коли його забирали з центру додому, то він на наступний день тікав, постійно обманює. В січні він був у бабусі, зачинився в квартирі, збирався вистрибнути з вікна, його стримав товариш, кричав що мама винувата в усьому, він був неадекватним, додому він вже не хоче повертатись, маму навіть додому не пускав, пояснював що не хоче жити з мамою, з ним працював психолог.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона працівник Криворізького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді. Зазначила, що сім`я ОСОБА_4 перебувє у них на обліку, як така що потрапила у складні життєві обставини. З відповідачем проводяться профілактичні індивідуальні бесіди. Денису надається психологічна допомога, хопець дуже емоційний, була спроба суїциду, з 14.05.2021 лікується в психіатричній лікарні.

Свідок, ОСОБА_10 пояснила, що вона головний спеціаліст служби у справах дітей Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради. Зазначила, що до жовтня 2020 до них не було тривалий час систематичних звернень щодо родини ОСОБА_4 , проте в жовтні 2020 через почали надходити клопотання та звернення від відповідача, органів поліції та адміністрації школи щодо ОСОБА_4 , в яких зазначалось, що останній постійно прогулює навчання, тікає з дому на тривалий час. В результаті розгляду вказаних звернень ОСОБА_4 був поставлений на облік як особа що потрапила у складні життєві обставини. Дитина систематично залишала місце проживання, бродяжничала, мати не мала впливу на дитину, поліція неодноразово розшукувала ОСОБА_4 та повертала додому. Мати постійно була на зв`язку не ігнорувала проблему, з сім`єю проводилися бесіди, здійснювалась робота психолога. Вважає, що мати не може контролювати поведінку сина.

Дитина, ОСОБА_4 , у судовому засіданні пояснив, що на даний час бажає проживати з матір`ю, просить не залишати його в лікарні, пообіцяв зробити висновки з своєї поведінки, розповів що зв`язався з поганою компанією друзів, обіцяє виправитись.

Вислухавши відповідача, представника позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, а також заслухавши думку дитини ОСОБА_4 суд вважає встановленими такі обставини.

Відповідач, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю двох дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 8,11)

Батько дітей - ОСОБА_12 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с. 12)

ОСОБА_3 разом з дітьми зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 13,28).

Відповідно до наказу служби у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради від 05.10.2020 № 32, неповнолітнього ОСОБА_4 , взято на облік дітей, які перебувають у сладних життєвих обставинах, на підставі систематичного самовільного залишення ним свого місця проживання. (а.с. 25)

20.01.2021 до чергової частини Інгулецького ВП ГУНП в Дніпропетровській області по лінії «102» надійшо повідомлення від матері ОСОБА_3 про те, що неповнолітній ОСОБА_4 тривалий час відсутній вдома. В той же день ОСОБА_4 був розшуканий співробітниками поліції, та влаштований ними до КНП « Криворізька міська дитяча лікарня №1» КМР, але на наступний день він самовільно залишив лікарню. (а.с. 20)

22.01.2021 ОСОБА_4 знову був розшуканий співробітниками поліції та повернутий матері.

22.01.2021 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконкому Інгулецької районної у місті ради в присутності матері дитини, було розглянуто питаня про покладення на ОСОБА_3 відповідальності , встановленої законом за ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків. В своєму письмовому поясненні ОСОБА_3 зазначила, що не бажає залишати сина ОСОБА_4 в своїй сім`ї і просить направити його до дитячого закладу. (а.с. 21)

26.01.2021 ОСОБА_3 знову звернулась до Інгулецького ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області з заявою про чергове зникнення сина, але розшукові заходи не дали результату.

28.01.2021 неповнолітній ОСОБА_4 скоїв спробу суїциду, після чого був госпіталізований до дитячого відділення КП «Криворізька багатопрофільна лікарня психіатричної допомоги» ДОР», де перебуває в цей час. (а.с. 25)

Рішенням виконкому Інгулецької районної у місті ради від 01.02.2021 № 37 вирішено негайно відібрати від матері ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4 відповідно до ч.2 ст. 170 СК України. (а.с. 6а)

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 05.02.2021 умови проживання дітей з відповідачем за адресою: АДРЕСА_2 є задовільними, для проживання дітей виділена окрема кімната, в наявності спальні місця, місце для навчання, шафа для зберігання речей. (а.с. 15)

Відповідно до характеристики дитини з Криворізької гімназії №99, ОСОБА_4 за характером неврівноважений, імпульсивний, любить бути у центрі уваги, товаришів серед однокласників має небагато, може спровокувати конфлікт. (а.с. 23)

Відповідно до виробничої характеристики відповідача з АТ «ПГЗК», ОСОБА_3 характеризується позитивно, порушень трудової та виробничої дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, а також охорони праці не має. (а.с. 64)

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що регулюються ст. 170, 180-183 СК України.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.

Згідно з ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ч.2 ст. 170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав. З таким позовом до суду має право звернутися прокурор.

Системне тлумачення зазначених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що джерелом небезпеки для дитини (її здоров`я, морального виховання) має бути протиправна поведінка (бездіяльність) батьків.

Таким чином, підставами для відібрання дитини від батьків є ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоке поводження з дитиною; хронічний алкоголізм або наркоманія батьків; здійснення будь-яких видів експлуатації дитини, примушення її до жебракування та бродяжництва; а також небезпека для життя дитини, її здоров`я і морального виховання.

Судом не встановлено виключних обставин, які б виправдовували відібрання дитини від матері.

Разом з тим суд враховує факти викладені у рішенні виконкому Інгулецької районної у місті ради від 01.02.2021 № 37 про негайне відібрання дитини, яке видане посилаючись на ч.2 ст. 170 СК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд вважає, що наведені органом опіки та піклування доводи, про доцільність відібрання від відповідача дитини, наведені у позові та рішенні про негайне відібрання дитини недостатньо обґрунтованим з огляду на таке.

В принципі №6 Декларації прав дитини, яка прийнята резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати з батьками.

Представником позивача не наведено будь-яких виключних обставин, які б викликали крайню необхідність розлучення дитини з матір`ю. Суд враховує, що відібрання дитини позбавить дитину батьківської турботи та допомоги і може призвести до погіршення її становища.

Також представником позивача не конкретизовано дії та не наведено достатніх аргументів про здійснення соціального супроводу сім`ї, що відповідно до ч.2 ст. 170 СК України судом має бути враховано під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав. Крім цього, позивачем не зазначено точного переліку дій направлених на допомогу та соціальний супровід сім`ї ОСОБА_4 задля нормалізації ситуації що виникла, натомість працівники органу опіки та піклування зосередилися на тому, щоб відібрати дитину.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи стосунки між відповідачем та сином є доброзичливі, син бажає жити з матір`ю, відповідач звертається за допомогою до соціальних служб, не ігнорує проблему поведінки сина, стан житла задовільний.

Органом опіки та піклування не доведено, що дії матері містять безпосередню загрозу здоров`ю та життю дитини.

У рішенні по справі Савіни проти України від 16 лютого 2012 року Європейський Суд підкреслив, що національні органи не спробували поліпшити умови проживання дітей, надавши фінансову допомогу, а зосередилися на тому, щоб відібрати дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відібрання дитини від батьків необхідно розглядати як винятковий захід, застосування якого дозволяється лише з метою захисту інтересів дитини.

В інтересах дитини є збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною.

Судом не встановлено фактів того, що сім`я відповідача є особливо непридатною та неблагополучною.

З огляду на викладене позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 150, 164, 170 СК України, принципом №6 Декларації прав дитини, яка затверджена резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 7, 12, 13, 79-81, 258, 263-265, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_3 , третя особа: Криворізький міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді про відібрання дитини та стягнення аліментів, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування, пл. Гірницької Слави, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ: 0405248.

Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено та підписно суддею 12 жовтня 2021 року.

Суддя Н. В. Князєва