Ухвала суду № 100271451, 12.10.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1772/21

Номер провадження 2/213/1401/21

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

12 жовтня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Попова В.В.,

секретар судового засідання – Гусарова О.С.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, у залі судових засідань №14, цивільну справу №213/1772/21 за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства "Сбербанк", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення моральної шкоди з Російської Федерації,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 ,-

ВСТАНОВИВ:

24.05.2021 в провадження суду надійшла вказана позовна заява, яка мотивована тим, що позивач є матір`ю ОСОБА_4 , який у 2014 році безпосередньо брав участь в антитерористичній операції та загинув, виконуючи бойове завдання, пов`язане із захистом Батьківщини від збройної агресії Російської Федерації. Внаслідок загибелі сина їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 1015000,00 грн. і просить стягнути солідарно з відповідачів.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.05.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку загального позовного провадження, призначене підготовче судове засідання.

У підготовчому засіданні:

- представник позивача зазначила, що подання позову є правомірним, є Закони України, які визначають відповідальність Російської Федерації за окупацію території України та її наслідки. Російська Федерація вийшла за межі своїх прав, є країною агресором. І для найкращого розгляду справи відповідачем зазначено саме її Посольство.

- позивач підтримала думку свого представника;

- представник відповідача (брав участь через систему EASYCON) підтримав подане письмово клопотання про залишення позову без руху. Зазначивши також, що у Росії є імунітет, це не приватно-правовий спір і він може бути розглянутий тільки за її згоди.

В підготовче засідання представники Посольства Російської Федерації та ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" не з`явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Заслухавши учасників процесу та вивчивши доводи, викладені у позові, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з огляду на таке.

Згідно з Віденською конвенцією про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 року, стороною якої є Україна, до іноземної держави, її дипломатичних представництв і консульських установ застосовується судовий імунітет. Відповідно до Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні, затвердженого Указом Президента України від 10 червня 1993 року № 198/93, держава гарантує додержання положень зазначеної Конвенції.

Частина перша статті 3 ЦПК України встановлює, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 ЦПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.

Підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом, відповідно до ст. 497 ЦПК України, визначається ЦПК України, законом або міжнародним договором.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Крім того, порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов`язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, встановлює Закон України «Про міжнародне приватне право», який застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом.

Частиною 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлено, що пред`явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Таким чином, Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.

Найважливішою ознакою для держави є суверенітет, оскільки саме суверенітет становить основну відправну засаду для її правосуб`єктності. Суверенітет держави має вияв у двох сферах - внутрішній та зовнішній. У зовнішній сфері суверенітет означає незалежність, самостійність і не підпорядкованість держави іншим державам.

У міжнародному приватному праві під імунітетом розуміють непідлеглість однієї держави законодавству та юрисдикції іншої. Імунітет ґрунтується на суверенітеті держав, їх рівності та означає, що жодна з них не може здійснювати свою владу над іншою державою, її органами, майном. Це принцип вилучення держави та її органів з-під юрисдикції іншої держави. Судовий імунітет полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої держави.

Отже, бути учасником справи в судах іншої держави кожна суверенна держава може тільки з її явно вираженої або мовчазної згоди, висловленої через уповноважених на це осіб.

Застосування судового імунітету вважається загальновизнаним у сучасній міжнародно-правовій практиці.Закріплення судового імунітету для кожної суверенної держави має безумовний характер.

Судом здійснювалось направлення копії ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами на адресу Посольства Російської Федерації.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» письмової згоди від відповідача на розгляд справи за позовом до Російської Федерації у національному суді України, від Посольства Російської Федерації, до суду не надходило, а отже, на думку суду, Російська Федерація не надавала згоди щодо обмеження імунітету від юрисдикції Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах: від 04 листопада 2020 року у справі № 280/1318/19-ц (провадження № 61-13348св20), від 13 травня 2020 року у справі № 711/17/19 (провадження № 61-10776св19), від 03 червня 2020 року у справі № 357/13182/18 (провадження № 61-12202св19), від 24 червня 2020 року у справі № 711/16/19 (провадження № 61-12669св19), є незмінною та усталеною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1.ст. 255 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Російської Федерації, Акціонерного товариства "Сбербанк", Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про стягнення моральної шкоди з Російської Федерації.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду, в зв`язку з оголошенням її вступної та резолютивної частини, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 12 жовтня 2021 року.

Головуючий суддя В.В.Попов.