Рішення № 10027045, 18.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2010 р. Справа № 10/072-10          

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                                 Привалова А.І.

при секретарі                                                                                 Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/072-10

за позовом                              товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо»Київ», м. Київ

до                                        товариства з обмеженою відповідальністю «Траф Груп», с. Софіївська Борщагівка, Києво –Святошинський район

про                                        стягнення 935817,39 грн.

Представники сторін:

від позивача:                    Остахнович Ю.В. –довіреність № 145 від 17.03.2010 р.;

від відповідача:                    не з‘явився.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо»Київ»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Траф Груп»(далі-відповідач) з вимогами про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення, укладеного між сторонами 01.05.2007 р., та стягнення 935817,39 грн., з яких 683684,80 грн. заборгованості за період травень 2007 р. - жовтень 2009 р. (включно), 71737,43 пені та 180395,16 грн. інфляційних втрат.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідно до умов Договору оренди від 01.05.2007 р., відповідачу було передано у строкове платне користування майно, отже, не сплачуючи орендну плату за весь період оренди, відповідач користується майном всупереч умовам договору, у зв’язку з чим позивач просить суд розірвати договір оренди на підставі п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України.

Відповідачем не сплачена орендна плата за Договором оренди від 01.05.2007 р. за період травень 2007 р - жовтень 2009 р. (включно) у сумі 683684,80 грн., у зв’язку з несплатою якої позивачем нараховані пеня у сумі 71737,43 грн. та інфляційні втрати у сумі 180395,16 грн. Всього загальна сума позову становить 935817,39 грн.

Ухвалою суду від 29.03.2010 р. порушено провадження у справі № 10/072-10 та призначено її розгляд на 13.04.2010 р.

В судовому засіданні 13.04.2010 р. представником позивача надано документи, витребувані судом, та клопотання № 201 від 09.04.2010 р., яким позивач уточнюючи позовні вимоги просить стягнути з відповідача 683684,80 грн. заборгованості, 10149,30 грн. пені, 179405,80 грн. інфляційних втрат.

Також, представником позивача надано суду заяву №206 від 09.04.2010 р., в порядку ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

В обґрунтування зазначеної заяви позивач зазначає, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши обставини справи, предмет позовної заяви та зміст заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. №01-8/2776, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття таких запобіжних заходів з урахуванням наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

У разі застосування заходів до забезпечення позову вони повинні бути адекватними та такими, що спрямовані на забезпечення виконання рішення суду.

Проте, у заяві про забезпечення позову, позивачем не зазначено підстав та не доведено яким чином не вжиття заходів до забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі.

Представник відповідача в судове засідання 13.04.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 29.03.2010 р. не виконав, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не надіслав.

Ухвалою суду від 13.04.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено розгляд справи на 18.05.2010 р.; зобов’язано позивача надати до офіційного друкованого органу оголошення про виклик відповідача до суду.

В судовому засіданні 18.05.2010 р. представником позивача підтримано позовні вимоги з урахуванням наданих в судовому засіданні 13.04.2010 р. уточнень до позовної заяви.

В судове засідання 18.05.2010 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання повідомленням про виклик відповідача до господарського суду Київської області, надрукованим у газеті «Київська правда»№ 44 (22534) від 22.04.2010 р. (копія примірника газети «Київська правда»міститься в матеріалах справи); відзив на позов та інших, витребуваних ухвалами суду від 29.03.2010 р. та від 13.04.2010 р., документів до суду не надіслав.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обмеженість строків розгляду справи, встановлених ст. 69 ГПК України, та відсутність документів, що підтверджують неможливість прибуття в судове засідання представника відповідача, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2007 р. між відкритим акціонерним товариством «Футбольний клуб «Динамо»Київ», правонаступником якого відповідно до Статуту є товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо»Київ»(позивач-орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, згідно з актом прийому-передачі, а орендар приймає у строкове платне користування, на визначених договором умовах, нежитлове приміщення загальною площею 362,9 кв.м. в тому числі допоміжні приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Столичне шосе, 35 (Розділи 1, 2 договору).

Відповідно до наявного в матеріалах справи реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації, зазначене приміщення належить позивачу на праві колективної власності та набуте останнім на підставі Договору купівлі-продажу від 01.04.2004 р., укладеного між позивачем та громадянкою Гасановою Лейлою Абейдулла кизи.

Розділом 4 договору передбачено, що орендна плата розрахована у розмірі 15 % від вартості майна, визначеної експертним шляхом станом на 01.10.2006 р., і становить з розрахунку за місяць, включаючи ПДВ, 16243,40 грн. та сплачується орендодавцем протягом 10-ти календарних днів поточного місяця.           

Не пізніше 10-го числа наступного місяця за звітним орендар зобов’язаний сплачувати комунальні платежі та земельний податок у сумі, згідно з виставленим рахунком.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що зазначене майно повинно бути передано орендодавцем та прийнято орендарем протягом 3-х днів після підписання даного договору.

Відповідно до умов п. 6.1 договору, він набуває юридичної сили з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 01.04.2010 р.

Пунктом 6.2 договору між сторонами погоджено, що Договір оренди від 01.05.2007 р. може бути розірваним на вимогу однієї із сторін в разі невиконання іншою стороною її обов’язків та вимог, зазначених у договорі, а також на інших підставах, передбачених законодавством.

03.05.2007 р. між сторонами підписаний акт приймання-передачі майна, з якого вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуальне визначене майно загальною площею 362,9 кв.м., у т.ч. допоміжні приміщення, у задовільному стані для використання його на умовах, передбачених Договором оренди від 01.05.2007 р.

На виконання умов договору позивачем для оплати орендної плати, комунальних платежів та земельного податку за період травень 2007 р. - жовтень 2009 р. виставлені відповідачу акти приймання-передачі послуг на загальну суму 738684,80 грн. (в тому числі НДС), копії яких у кількості 30 штук наявні в матеріалах справи.

Проте, в порушення умов розділу 4 договору орендна плата, комунальні платежі та земельний податок за період травень 2007 р. - жовтень 2009 р. відповідачем сплачені позивачу лише частково у сумі 55000,00 грн., про що свідчать надані до матеріалів справи копії виписок з особистого рахунку позивача від 11.02.2008 р., від 19.08.2008 р. та від 20.03.2009 р., залишок вартості несплаченої орендної плати, комунальних послуг та земельного податку у сумі 683684,80 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

17.11.2009 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 859, надіслання якої підтверджується наявною в матеріалах справи копією фіскального чеку № 9101 від 17.11.2009 р., з вимогою здійснити відповідачем оплату суми заборгованості.

Відповідач відповіді на претензію не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за період травень 2007 р. - жовтень 2009 р. (включно) за Договором оренди нежитлового приміщення від 01.05.2007 р. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 683684,80 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 291 ГК України передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

Оскільки, відповідно до умов Договору оренди від 01.05.2007 р. орендарю в строкове платне користування було передано майно, проте, орендна плата сплачувалась відповідачем позивачу протягом всього періоду користуванням майном (травень 2007 р. - жовтень 2009 р.) лише частково, тобто відповідач користувався майном в супереч умовам договору, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 783 ЦК України є підставою для розірвання договору оренди за вимогою наймодавця, вимога позивача про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2007 р., що належить до колективної власності, укладеного між відкритим акціонерним товариством «Футбольний клуб «Динамо»Київ», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо»Київ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Траф Груп»підлягає задоволенню.

Також, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача 179405,80 грн. інфляційних втрат, які нараховані за період червень 2007 р. - квітень 2010 р. та розраховані від суми заборгованості окремо по кожному виставленому акту.

Частиною другою ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми закону та враховуючи, що розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у сумі 179405,80 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 10149,30 грн. пені., яка нарахована за період травень 2009 р. - березень 2010 р.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Оскільки при вчинені правочину сторонами не встановлено в письмовій формі відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань у вигляді пені з погодженням її розміру, позовні вимоги про стягнення з відповідача 10149,30 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов’язання задоволенню не підлягають.

Державне мито відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України в частині позовних вимог про розірвання Договору оренди нежитлового приміщення від 01.05.2007р. покладаються судом на відповідача. Судові витрати в частині позовних вимог про стягнення орендної плати та інфляційних втрат відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання», ст. ст. 525, 526, 546, 547, 549, 625, 762, 783 Цивільного кодексу України, ст. ст. 283, 286, 291 Господарського кодексу України та ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Траф Груп»(08131, Київська область, Києво –Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Садова, 68; код ЄДРПОУ 34509199) на корись товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Динамо»Київ»(01001, м. Київ, вул. Грушевського, 3; код ЄДРПОУ 00305981) 683684, 80 грн. заборгованості, 179405,80 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 8630,91 грн. державного мита та 217,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

2. Розірвати Договір оренди нежитлового приміщення від 01.05.2007 р., укладений між відкритим акціонерним товариством «Футбольний клуб «Динамо»Київ»та товариством з обмеженою відповідальністю «Траф Груп».

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Траф Груп»(08131, Київська область, Києво –Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Садова, 68; код ЄДРПОУ 34509199) в доход Державного бюджету України 85,00 грн. недоплачені позивачем при подачі позовної заяви за вимогу про розірвання договору.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяА.І. Привалов Дата складення та підписання рішення в повному обсязі –26.05.2010 р.