Рішення № 100270437, 07.10.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2518/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Департамента економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Харківська міська рада, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3", м. Харків про стягнення 515107,90 грн/ за участю представників сторін:

позивача - Замніус М.В., за витягом

третьої особи - Замніус М.В., за витягом

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3", м. Харків, в якій просить суд стягнути з відповідача 437750,88 грн основного боргу, 26840,67 грн 3% річних за період з 31 травня 2019 року по 15 червня 2021 року та 50516,35 грн інфляційних витрат за період червень 2019 року по травень 2021 року за договором про пайову участь у розвитрку інфраструктури м. Харкова.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 червня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засіданні на 19 липня 2021 року на 11 годин та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Харківську міську раду.

Протокольною ухвалою суду від 19 липня 2020 року, на підставі статтей 177, 181, пункту 3 частини 2 статті 183, статті 232 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 09 серпня 2021 року на 11:20 годин.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 серпня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 24 вересня 2021 року та відкладено підготовче засідання на 21 вересня 2021 року на 11:20 годин.

Протокольною ухвалою суду від 21 вересня 2021 року, на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України про закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07 жовтня 2021 року на 11:00 годин.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Харківської міської ради у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, про що свідчать долучені до матеріалів справи зворотні поштові повідомлення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, частини 3 статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні”, органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та діючими законами України.

Відповідно до статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” (яка діяла на момент виникнення правовідносин) замовник об`єкта будівництва зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (окрім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті) та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію.

Водночас, ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов`язань та вимог, які прямо передбачені Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”, приписи статті 40 якого є імперативними та підлягають обов`язковому виконанню замовниками будівництва.

На виконання частини 1 статті 40 Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності” в м. Харкові, на момент виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем щодо укладення договору про пайову участь за яким виникає грошове зобов`язання, діяв Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури, затверджений рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09 листопада 2011 року № 804, до якого внесені відповідні зміни рішенням від 22 травня 2013 року № 319. Даний Порядок розміщується па сайті Харківської міської ради https : //www. city. kharkov. ua в розділі документи - рішення виконавчого комітету.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 20 березня 2019 року у справі № 922/4250/17 визнано укладеним між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових приміщень 4-го поверху № 4-1-:-4-41 в літ. Н-6 по просп. Московському, 118, у м. Харкові.

Згідно пункту 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Також, пунктом 5.1.1 Порядку визначено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Таким чином, договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, текст якого наведено у резолютивній частині рішення Господарського суду Харківської області від 20 березня 2019 року з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 20 травня 2019 року у справі № 922/4250/17, вважається укладеним 20 травня 2019 року.

Отже, рішення Господарського суду Харківської області від 20 березня 2019 року з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 20 травня 2019 року у справі № 922/4250/17 підлягає для відповідача обов`язковому виконанню.

Так, згідно пункту 2.1.1. договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, загальна сума пайового внеску, що підлягає перерахуванню Товариством з обмеженою відповідальністю “Парковий-3” до бюджету м. Харкова складає 437750,88 грн.

Згідно пункту 2.1.2 договору Товариство з обмеженою відповідальністю “Парковий-3” , як замовник, сплачує пайовий внесок в повній сумі єдиним платежем або частинами протягом десяти календарних днів з дня укладання даного договору.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір с обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо.) або с триматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Крім того, згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю “Парковий-3” не перерахувало до бюджету м. Харкова пайовий внесок у визначений договором строк, що підтверджується інформацією Департаменту бюджету і фінансів Харківської міської ради від 15 квітня 2020 року №8- 07/78 та від 30 жовтня 2020 року №8-07/236.

Товариством з обмеженою відповідальністю “Парковий-3”, також, не спростовані ці обставини та не надані суду докази сплати пайового внеску до бюджету м. Харкова.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати Товариством з обмеженою відповідальністю “Парковий-3” пайового внеску у визначений договором строк, позивачем було нараховано до стягнення 26840,67 грн 3% річних та 50516,35 грн інфляційних.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Таку правову позицію висвітлено у постанові Верховного Суду України від 23 січня 2012 року у справі № 37/64.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Парковий-3” в установленому порядку обставини, які повідомлені Департаментом не спростувало, суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних, дійшов висновку, що первісні позовні вимоги Департаменту обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на відповідача покладається судовий збір у розмірі 7726,62 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" (61068, м. Харків, проспект Московський, 118, код ЄДРПОУ 40966482) до бюджету міста Харкова (код платежу – 24170000, рахунок №UA228999980314191921000020649, код отримувача ЄДРПОУ 37874947, банк Казначейство України (ЕАП), одержувач – ГУК Харків обл/МТГ Харків) 437750,88 грн основного боргу, 26840,67 грн 3% річних за період з 31 травня 2019 року по 15 червня 2021 року та 50516,35 грн інфляційних витрат за період червень 2019 року по травень 2021 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-3" (61068, м. Харків, проспект Московський, 118, код ЄДРПОУ 40966482) на користь Департамента економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7, розрахунковий рахунок №UA168201720344240016000033868, Банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, код банку МФО: 820172, код ЄДРПОУ 25610834) 7726,62 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "11" жовтня 2021 р.

Суддя П.В. Хотенець