Рішення № 100270435, 07.10.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3093/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода", с. Довгеньке, Ізюмський район, Харківська область про стягнення 7927,87 грн. за участю представників:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 7888,34 грн. за ремонт вагону номер 95925384 побудови 30.05.2019, 3% річних в сумі 39,53 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. за подання позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.08.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено розгляд справи на 06.09.2021 о 10:30.

Відповідач, через канцелярію суду 20.08.2021 за вх.№ 19564, надав відзив на позовну заяву, у якому виклав клопотання про закриття провадження у справі № 922/3093/21 на підставі п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Позивач, через канцелярію суду 06.09.2021 за вх.№ 20672, надав відповідь на відзив на позовну заяву, у якій просив суд прийняти рішення про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 7888,34 грн., 3% річних в сумі 39,53 грн. та судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. за подання позову.

06.09.2021 судом розгляд справи було відкладено на 27.09.2021 о 11:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.09.2021 було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

27.09.2021 судом розгляд справи було відкладено на 07.10.2021 о 09:45.

Позивач, через канцелярію суду 06.10.2021 за вх.№ 6402, надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, яка судом задовольняється.

Відповідач, через канцелярію суду 06.10.2021 за вх.№ 23568, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з зайнятістю представника відповідача у іншому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки відповідачем в обґрунтування клопотання не було подано до суду відповідних доказів в підтвердження обставин зазначених у ньому, та через сплив 08.10.2021 строку розгляду справи, передбаченого ст. 248 ГПК України.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі гарантійного листа Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" від 02.08.2019 року № 02/08-1, дефектної відомості форми ВУ-22 на вагон № 95925384, повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагону форми ВУ – 23 М від 20.07.2019 року № 7009 та повідомлення про приймання вантажних вагонів із технічного обслуговування форми ВУ-36 М № 1849 від 02.08.2019 року, затвердженої наказом Укрзалізниці №114-Ц від 01.04.2011 року (далі-Наказ), позивачем відремонтовано 1 вагон відповідача № 95925384.

Підтвердженням виконання ремонту даного вагону є повідомлення про приймання вагонів з ремонту форми ВУ-36М, яка затверджена вищевказаним Наказом.

Згідно позову позивач вказує, що він поніс витрати на ремонт вагону на загальну суму 7888 грн. 34 коп. Відповідачу був надісланий рахунок-фактура на оплату за виконаний ремонт № 282/398 від 29.08.2019 на суму 7888,34 грн. Відповідач оплату вказаного рахунку не здійснив.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.04.2021 № НЮ-16-20/21П (вих.№ ВЧДЕ-4-8/361 від 30.04.2021 року) щодо несплати 7888,34 грн. за виконані роботи.

Дана претензія з додатком була відправлена цінним листом з оголошеною цінністю, що підтверджується чеком № 023327 від 30.04.2021 року та накладною № 2310001179426 від 30.04.2021 року. Вищезазначена претензія була отримана відповідачем 13.05.2021 року, що підтверджується витягом з трекінгу Укрпошти та відповіддю контакт-центру Укрпошта.

Позивач зазначає, що відповідь на претензію від відповідача ним не було отримано, станом на 20.07.2021 відповідач суму у розмірі 7888,34 грн. не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зібрані у справі докази, зокрема, гарантійний лист від 02.08.2019 № 02/08-1, свідчать про вчинення сторонами правочину, який містить ознаки договору підряду, що в свою чергу, свідчить про наявність між сторонами цивільних прав і обов`язків відповідно до вимог статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 11 Цивільного кодексу України та статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до статті 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно вимог статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (частина 2 статті 837 Цивільного кодексу України).

Згідно із статтею 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

У відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки претензію від 30.04.2021 № НЮ-16-20/21п (вих. № ВЧДЕ-4-8/361 від 30.04.2021) на суму 7888,34 грн. щодо несплати за виконані роботи відповідачем було отримано 13.05.2021 року, суд приходить до висновку, що оплату у розмірі 7888,34 грн. відповідач повинен був здійснити у семиденний строк від дня отримання претензії (ч.2 ст. 530 ЦК України), тобто до 20.05.2021 року (включно).

Втім, докази сплати відповідачем позивачу 7888,34 грн. за виконані роботи до 20.05.2021 року (включно) в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи вищевикладене, та те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу 7888,34 грн. за виконані роботи до 20.05.2021 року (включно), суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 7888,34 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо посилань відповідача на те, що станом на 02.08.2019 року вагон № 95925384 знаходився в оренді у ТОВ «КОМПАНІЯ ГРАНО», тому саме на них покладається технічне обслуговування вагону, суд зазначає, що дані посилання відповідача підлягають відхиленню, оскільки саме відповідач є власником вагону № 95925384 і саме відповідач надав лист в якому гарантував оплату за поточний ремонт.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 39,53 грн. за період з 21.05.2021 по 20.07.2021 є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги у справі підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв`язку з чим судовий збір у розмірі 2270,00 грн. покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 120, 123, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (64371, Харківська область, Ізюмський район, с. Довгеньке, вул. Борисова, буд. 51, код ЄДРПОУ 31003834) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01054, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 40081221) основний борг в сумі 7888,34 грн., 3% річних в сумі 39,53 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн. за подання позову.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (01601, м. Київ, вул. Лисенка, буд. 6, код ЄДРПОУ 40081221).

Відповідач - Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" (64371, Харківська область, Ізюмський район, с. Довгеньке, вул. Борисова, буд. 51, код ЄДРПОУ 31003834).

Повне рішення складено "12" жовтня 2021 р.

Суддя А.М. Буракова

справа № 922/3093/21