Рішення № 100268810, 30.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2021м. ДніпроСправа № 904/5082/21За позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення відповідних функцій - Головне управління Держгеокадасту у Дніпропетровській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО 54"

про скасування державної реєстрації права оренди та витребування земельної ділянки, площею 45,0493 га

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Піщанська сільська рада

Суддя Юзіков С.Г.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

від прокуратури - Карпенко О.І. посвід. №058556 від 14.12.2020р.

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

від третьої особи - не з`явився

С У Т Ь С П О Р У:

Прокурор просить скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, прощею 45,0493 га, кадастровий номер 1223282500:01:065:0015, що розташована на території Знаменовської сільської ради Новомосковського району, проведену за ТОВ "ДНІПРОАГРОПРОМІНТЕГРАЦІЯ" (нова назва ТОВ " "ЗЕРНО 54"), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. № 55612898 від 10.12.2020 з одночасним припиненням речових прав ТОВ"ДНІПРОАГРОПРОМІНТЕГРАЦІЯ" (нова назва ТОВ "ЗЕРНО 54") на вказану земельну ділянку (номер запису про право 39622712). Витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ "ЗЕРНО 54" земельну ділянку сільськогосподарського призначення, прощею 45,0493 га, кадастровий номер 1223282550:01:065:0015, що розташована на території Знаменовської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

14.06.2021 від Третьої особи надійшли письмові пояснення у справі про підтримання позовних вимог в повному обсязі, у яких зазначено, що Піщанською сільською радою рішень щодо передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 45,0493 га за кадастровим номером 1223282500:02:065:0015 у володіння та (або) користування ТОВ "Зерно 54", ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" не приймалося. Також Третя особа просила суд розгляд справи проводити без участі представника.

Відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належно на адресу вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду поверталися поштові відправлення №4930016000924, № 4930015916917, № 4930016710050 з відміткою "по даній адресі не існує".

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 ч.6 ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази (ч.1 ст. 232 ГПК України).

В ході розгляду даної справи Господарським судом Дніпропетровської області, відповідно до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

На офіційному сайті Судова влада України, судом розміщено повідомлення для Відповідача про розгляд справи №904/5082/21.

Секретарем судового засідання, для вжиття всіх необхідних заходів повідомлення сторони про розгляд справи, передавалися телефонограма Відповідачеві за номером, зазначеним у ЄДР, які за інформацією особи приймались директором - Скитенко В.Г.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідач не надав суду відзив на позов, доводи Прокурора не спростовував.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши Прокурора господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів”

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

Прокурор надав належним чином засвідчені докази надсилання ним на адресу Позивача у справі запиту від 19.02.2021 № 04/41-633вих-21про надання інформації щодо передачі спірної земельної ділянки у користування та вжитих Позивачем заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави.

Проте, згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 10-4-0.61-1567/2-21 від 26.02.2021 заходи, направлені на скасування незаконних записів у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та витребування спірної земельної ділянки із незаконного володіння, ним не вживались.

Листами № 04/41-778вих21 від 03.03.2021 Прокурор звертався до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з вимогою у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" щодо надання інформації про вжиття Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області заходів, спрямованих на захист порушених інтересів держави незаконним вибуттям із державного користування спірної земельної ділянки або причин невжиття таких заходів.

У відповідь на запит Новомосковської місцевої прокуратури Дніпропетровської області щодо надання інформації Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області у листі № 10-4-0.61-2399/2-21 від 23.03.2021 повідомлено, що, враховуючи обсяги фінансування, передбачені на 2021 рік для сплати судового збору, заходи претензійно-позовного характеру щодо вибуття із державного користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення, у тому числі спірної земельної ділянки, не вживались та їх вжиття у майбутньому не вбачається можливим.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Прокурор листом № 04/62-797вих21 від 06.05.2021 повідомив Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про прийняте рішення про представництво інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про витребування від відповідача у цій справі спірної земельної ділянки .

Отже, у цій справі Прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

04.12.2020 державним реєстратором Виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Сучковою Т.Ф, (далі – державний реєстратор) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "ДНІПРОАГРОПРОМІНТЕГРАЦІЯ" зареєстровано право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 45,0493 га, кадастровий номер 1223282500:02:065:0015, розташованої на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району.

Підставою виникнення речового права зазначено договір оренди №19/07-17/26ДО від 19.07.2019, за п. 1.1 якого Орендодавець (Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в особі заступника начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області – Хмельницька О.Д., яка діє на підставі довіреності від 25.02.2019 ; 20-1-0.25-006/11-19) надав, а Орендар (ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" в особі директора Андрощука В.В.) прийняв у строкове платне користування земельну ділянку із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту біля території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки 1224588000:01:065:0015.

В оренду передається земельні ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею: 45,0493 га, яка розташована за межами населеного пункту біля території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (п. 2.1. Договору).

Строк дії договору оренди – 10 років (п.3.1. Договору).

Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації цього права відповідно до законодавства ( п. 3.2. Договору).

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, наданої у листі № 10-4-0.61-1567/2-21 від 26.02.2021, довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не видавалась, наказ про затвердження документації із землеустрою та надання спірної земельної ділянки в оренду ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" не приймався, договір оренди земельної ділянки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не укладався.

Прокурор просить скасувати державну реєстрацію права оренди за рішенням державного реєстратора та витребувати земельну ділянку площею 45,0493 га, яка вибула із володіння та користування державою за відсутності волі його повноваженого органу та всупереч встановленому законом порядку.

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-3225/15-194 від 29.10.2019 "Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність" Піщанській сільській об`єднаній територіальній громаді (Піщанській сільській раді) Новомосковського району Дніпропетровської області у комунальну власність за актом приймання-передачі від 29.10.2019 передані земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 4680,3439 га на території Піщанської сільської об`єднаної територіальної Новомосковського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, в тому числі й спірна земельна ділянка площею 45,0493 га, кадастровий номер 1223282500:02:065:0015.

Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області 26.11.2019 ухвалила рішення № 5-29/VІІ щодо прийнятті вказаних вище земельних ділянок державної власності загальною площею 4680, 3439 га у комунальну власність та реєстрації на них права власності.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є встановлення правомірності державної реєстрації права оренди земельної ділянки за Відповідачем, встановлення обставин правомірності вибуття спірної земельної ділянки із користування власника та наявність правових підстав для повернення земельної ділянки її власнику.

Відповідно до п. 1 ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підп. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підп. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому, ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Прокурор стверджує, що права власника земельної ділянки порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права оренди за договором, який ним не укладався.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб (ч. 4 ст. 122 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 ЦК України).

Істотні умови договору оренди визначені частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі".

Так, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним – не виникли.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Згідно з ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1,2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач заперечень на позов, доказів на спростування обставин, про які заявлено в позові суду не надав.

В порушення ст. 116, 122 ЗК України Відповідач з відповідною заявою про надання дозволу на розробку проекту відведення для надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не звертався, дозволу на розроблення такого проекту землеустрою не отримував; проектна документація щодо відведення спірної земельної ділянки Відповідачу не розроблялася, проект землеустрою не погоджувався; рішення відповідного органу щодо передачі у користування Відповідачеві спірної земельної ділянки не приймалося; акт приймання-передачі земельної ділянки, що надається в оренду, не підписувався. Відповідних доказів сторонами до суду не надано.

Судом при розгляді даної справи встановлено, що довіреність № 20-1-0.25-006/11-19 від 25.02.2019 заступнику начальника відділу у Новомосковському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Хмельницькій О.Д. на укладення з Відповідачем договору №19/07-17/26ДО від 19.07.2019 оренди земельної ділянки не видавалась, договір оренди земельної ділянки не оформлявся та не підписувався, печаткою не скріплювався.

Таким чином, такий договір між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Дніпроагропромінтеграція" не укладався.

Тож підстави для державної реєстрації права оренди, суборенди на підставі рішення державного реєстратора відсутні.

Відтак, вимога прокурора про скасування державної реєстрації права оренди на підставі рішення державного реєстратора щодо спірної земельної ділянки відповідає належному способу захисту та є законною й обґрунтованою та підлягає задоволенню щодо Відповідача.

Доказів повернення спірної земельної ділянки Відповідачем матеріали справи не містять. За таких обставин, вимога прокурора про витребування земельної ділянки на користь держави заявлена правомірно та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судовий збір у справі слід покласти на Відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, прощею 45,0493 га, кадастровий номер 1223282500:01:065:0015, розташованої на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОАГРОПРОМІНТЕГРАЦІЯ" (код ЄДРПОУ 34884842, нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО 54"), на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Маломихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області Сучкової Т.Ф. № 55612898 від 10.12.2020 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОАГРОПРОМІНТЕГРАЦІЯ" (код ЄДРПОУ 34884842, нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО 54"), на вказану земельну ділянку (номер запису про право 39622712).

Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО 54" (51200, м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, буд. 5; код 34884842, стара назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОАГРОПРОМІНТЕГРАЦІЯ") земельну ділянку сільськогосподарського призначення, прощею 45,0493 га, кадастровий номер 1223282500:01:065:0015, розташовану на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕРНО 54" (51200, м. Новомосковськ, вул. Калнишевського, буд. 5; код 34884842,) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49001, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, буд. 38, ідентифікаційний код 02909938) 4 540,00 грн. – судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у строк, передбачений ст.256 ГПК України, з урахуванням ч. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 11.10.2021.

Суддя С.Г. Юзіков