Рішення № 100268737, 29.09.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2021 р. Cправа №902/128/21

Господарський суд Вінницької області в складі судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шейгець І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна", с.Крупець Славутського району Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд", м.Вінниця

про стягнення 7279518,4 грн неустойки в зв`язку з неналежним виконанням договору купівлі-продажу

за участю представників сторін:

позивача: Стельмаха Юрія Миколайовича, діє на підставі довіреності б/н від 12.10.2020, в режимі ВКЗ через систему "EasyCon";

відповідача: Цюпик Ольги Василівни, діє на підставі ордеру серії ХМ № 044418 від 01.03.2021;

експертів: Корінька М.Д., Мухіна О.О.

ВИРІШИВ :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/128/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" неустойки, нарахованої з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445 від 07.07.2020, а саме: 1328958,40 грн пені; 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 1983520,00 грн та 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів в розмірі 3967040,00 грн.

Ухвалою суду від 22.02.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/128/21, вирішено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 18.03.2021.

26.02.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника ТОВ "Суффле Агро Україна" про участь в судовому засіданні, призначеному на 18.03.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon".

Ухвалою суду від 03.03.2021 вказане клопотання представника позивача задоволено.

12.03.2021 надійшов відзив на позовну заяву разом з доданими документами.

18.03.2021 до суду надійшла, скріплена електронним цифровим підписом заява представника позивача адвоката Стельмаха Ю.М., про відкладення розгляду справи.

Подана заява мотивована тим, що станом на 17.03.2021 позивач не отримав відзиву на позов, в зв`язку з чим просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та надати можливість скористатись правом на отримання відзиву та надання відповіді на відзив.

За наслідками судового засідання 18.03.2021 судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про відкладення підготовчого судового засідання до 06.04.2021 о 12:30 год. Судом постановлено повідомити позивача про дату, час та місце наступного підготовчого судового засідання шляхом оформлення телефонограми.

18.03.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника ТОВ "Суффле Агро Україна" про участь в судовому засіданні, призначеному на 06.04.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon".

Відповідно до ухвали суду від 23.03.2021 клопотання представника позивача про участь в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 06.04.2021 на 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

30.03.2021 до суду надійшла відповідь на відзив. Згідно змісту поданої відповіді на відзив позивач заперечує доводи та обставини, викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву та просить суд поновити строк на подання відповіді на відзив та прийняти у якості доказів додані до відповіді на відзив документи.

За результатами підготовчого судового засідання, 06.04.2021, судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про оголошення перерви під час його проведення до 22.04.2021 до 15 год. 00 хв., встановлено відповідачу строк до 16.04.2021 для подачі письмових пояснень з урахуванням відповіді на відзив та задоволення клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon".

15.04.2021 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив разом з доданими документами.

У поданих запереченнях відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову, у разі якщо суд дійде висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 10000,00 грн.

16.04.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника ТОВ "Суффле Агро Україна" про участь в судовому засіданні, призначеному на 26.04.2021 на 12 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи "EasyCon".

Відповідно до ухвали суду від 20.04.2021 клопотання представника позивача про участь в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 22.04.2021 на 15 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

За результатами підготовчого судового засідання, 22.04.2021, судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, оголошення перерви під час його проведення до 11.05.2021 та задоволення клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon".

Поряд з тим, суд зазначає, що під час судового засідання, 22.04.2021, виникла необхідність у виклику в судове засідання судових експертів: Корінька Миколу Даниловича та Мухіна Олексія Олександровича, якими складено висновок експертів №223-02.2021-1005 від 17.03.2021 за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань постановлених на вирішення та зазначених у клопотанні ТОВ " Вінницяагропроектбуд".

Ухвалою суду від 05.05.2021 повідомлено сторонам про дату, час та місце наступного підготовчого судового засідання; зобов`язано судових експертів Корінька Миколу Даниловича та Мухіна Олексія Олександровича з`явитися в підготовче судове засідання у справі № 902/128/21, що відбудеться 11.05.2021 об 11 год. 00 хв.; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" надати суду до дня судового засідання пояснення з підтверджуючими доказами щодо загальної кількості площі земельних угідь, займаних під вирощування урожаю зерна кукурудзи (2019-2020 роки), а також звіт про зібраний урожай кукурудзи у 2020 році.

11.05.2021 до суду надійшла заява відповідача про надання додаткових доказів в порядку ст.42 ГПК України разом з доданими документами.

11.05.2021 на електронну адресу суду надійшли, скріплені електронним цифровим підписом представника позивача адвоката Стельмаха Ю.М. пояснення у справі щодо доказів, поданих відповідачем у запереченнях на відповідь на відзив.

Також 11.05.2021 на електронну адресу суду надійшов лист, скріплений електронним цифровим підписом представника позивача адвоката Стельмаха Ю.М., в якому зазначено перелік запитань до експертів.

11.05.2021 судом постановлено ухвалу (із занесенням її до протоколу судового засідання) про продовження відповідачу строку для подання доказів.

11.05.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2021, яку занесено до протоколу судового засідання та задоволення клопотання представника позивача про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи "EasyCon".

Разом з тим, викликані ухвалою суду від 05.05.2021 судові експерти Мухін Олексій Олександрович та Корінько Микола Данилович в судове засідання 11.05.2021 не з`явилися.

Відповідно до ухвали суду від 13.05.2021 повідомлено сторонам, про дату, час та місце наступного підготовчого судового засідання, повторно викликано в судове засідання у справі судових експертів Корінька Миколу Даниловича та Мухіна Олексія Олександровича.

20.05.2021 на виконання вимог ухвали суду від 05.05.2021 відповідачем подано до суду звіти про посівні площі та зібраний врожай.

Під час підготовчого судового засідання, 20.05.2021, представником відповідача подано до суду заяву про зупинення провадження у даній справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у подібних правовідносинах у справі № 910/12876/19.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечив, оскільки відповідно до змісту ст.228 Господарського процесуального кодексу України це є правом суду, а не обов`язком.

З метою прийняття рішення відносно клопотання про зупинення провадження у справі суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати та орієнтовний час повернення - 21.05.2021.

На оголошення вступної та резолютивної частин ухвали в судове засідання (21.05.2021) представники сторін не з`явилися.

Відповідно до ухвали суду від 21.05.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" про зупинення провадження у справі №902/128/21 задоволено; провадження у справі зупинено до закінчення перегляду судових рішень у подібних правовідносинах по справі №910/12876/19 у касаційному порядку Великою палатою Верховного Суду; зобов`язано сторони повідомити суд про усунення обставин, що обумовили зупинення провадження у справі.

01.06.2021 на електронну адресу суду надійшло клопотання представника позивача, яким адвокат Стельмаха Ю.М. просить суд постановити судове рішення, яким витребувати у відповідача наступні докази:

"1) Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур в серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2020 року, щомісячні статистичні форми 37-сг, що стосуються земельних ділянок ТОВ "Вінницяагропроектбуд" площею 445, га, що розташовані у Крижопільському районі Вінницької області на території Гарячківської, Вільшанської сіль.рад.

2) Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2020 року форма 4-сг (річна), що стосуються земельних ділянок ТОВ "Вінницяагропроектбуд" площею 445, га, що розташовані у Крижопільському районі Вінницької області на території Гарячківської, Вільшанської сіль.рад.

3) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, форма 29-сг (річна), що стосуються земельних ділянок ТОВ "Вінницяагропроектбуд" площею 445, га, що розташовані у Крижопільському районі Вінницької області на території Гарячківської, Вільшанської сіль.рад.

4) Фінансову звітність малого підприємства ТОВ "Вінницяагропроектбуд" станом на 30 червня 2020 року.

5) Фінансову звітність малого підприємства ТОВ "Вінницяагропроектбуд" станом на 31 грудня 2020 року.

6) Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур за період з 01 серпня по 01 грудня 2020 року форма 37-сг щомісячна, на земельних ділянках площею 281,58 га, що розташовані у Немирівському районі Вінницької області.

7) Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду, форма 29-сг (річна), що стосуються земельних ділянок ТОВ "Вінницяагропроектбуд" 281,58 га, що розташовані у Немирівському районі Вінницької області."

27.07.2021 на електронну адресу суду надійшли клопотання представника позивача про поновлення провадження у справі №902/128/21. Обґрунтовуючи вказану вимогу представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро" адвокат Стельмах Ю.М. зазначає, що 01.06.2021 Великою палатою Верховного суду розглянуто справу та винесено постанову у справі №910/12876/19. На підтвердження вказаної обставини адвокат Стельмах Ю.М. надав повний текст постанови Верховного суду у справі №910/12876/19, оприлюднений в Єдиному державному реєстрі судових рішень 26.07.2021.

Ухвалою суду від 05.08.2021 провадження у справі №902/128/21 поновлено та призначено підготовче судове засідання на 12.08.2021.

Під час підготовчого судового засідання, 12.08.2021, представник позивача підтримав раніше подане клопотання про витребування доказів та просив суд його задовольнити. Натомість представник відповідача проти його задоволення заперечив.

Відповідно до ухвали суду від 12.08.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" процесуальний строк на звернення з клопотанням про витребування доказів, відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" від 01.06.2021 про витребування доказі; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті; повідомлено про дату, час та місце розгляду справи по суті; викликано в судове засідання, що призначено на 29.09.2021 на 10 год. 30 хв., судових експертів Корінька Миколу Даниловича та Мухіна Олексія Олександровича; задоволено клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні у справі, призначеному на 29.09.2021 на 10 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; проведення судового засідання 29.09.2021 о 10 год. 30 хв. у справі №902/128/21 в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку.

22.09.2021 до суду надійшло клопотання судових експертів Корінька Миколи Даниловича та Мухіна Олексія Олександровича №223-02.2021-1005/17/05-2021 про участь у судовому засіданні, яке відбудеться 29.09.2021, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EaseCon".

Відповідно до ухвали суду від 24.09.2021 задоволено клопотання судових експертів №223-02.2021-1005/17/05-2021 від 20.09.2021 про участь в судовому засіданні у справі №902/128/21, призначеному на 29.09.2021 на 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; постановлено проведення судового засідання 29.09.2021 о 10 год. 30 хв. у справі №902/128/21 в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

На визначену судом дату (29.09.2021) до суду з`явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Також в судове засідання з`явились викликані ухвалою суду судові експерти Корінько М.Д. та Мухін О.О.

Під час розгляду справи по суті представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про їх задоволення з наступних підстав.

Зазначає, що 07.07.2020 між ТОВ "Суффле Агро Україна" (Покупець) та ТОВ "Вінницяагропроектбуд" (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи (надалі - Товар) № 1000061445.

Згідно з предметом укладеного Договору Продавець зобов`язався поставити Покупцю Товар в строки, передбачені в цьому Договорі, а Покупець зобов`язався прийняти Товар та сплатити його вартість.

Відповідно до п.п. 1.2., 3.3. Договору Продавець взяв на себе зобов`язання по поставці Товару у заліковій вазі 4000 тонн, у строк до 30.11.2020 року.

Проте, відповідачем зобов`язання по поставці Товару не виконані, що є підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої п.п. 6.2., 6.2.1., 6.2.2. Договору.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову, зокрема, з наступних підстав.

Пунктом п.8.1 укладеного між Сторонами Договору передбачено, що сторона звільняється від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за даним Договором, якщо це невиконання виявилось наслідком дії обставин непереборної сили, вплив яких не залежить від волі Сторін.

Як наголошує відповідач, листом від 26.09.2020 №26/09-2 ТОВ "Вінницяагропроектбуд" повідомило ТОВ "Суффле Агро Україна" про те, що внаслідок дії обставин непереборної сили, а саме посухи, урожай кукурудзи на земельних ділянках загальною площею 445,00 га, які розташовані на території Крижопільського району, а саме Вільшанської та Гарячківської сільських рад, втрачений повністю, а також дані погодні умови негативно вплинули на посіви кукурудзи на території Немирівського району загальною площею 281,58 га, що суттєво знизили урожай (несформовані повноцінні репродуктивні органи у кукурудзи), виник ризик не повного виконання взятих на себе зобов`язань. При цьому ТОВ "Вінницяагропроектбуд" просило ТОВ "Суффле Агро Україна" з урахуванням вищезазначених обставин відстрочити виконання зобов`язань по Договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445 від 07.07.2020 в строк до 30 листопада 2021 року.

Щодо вимог про стягнення штрафу відповідач зазначає, що позивачем нараховано 1983520,00 грн штрафу за затримку поставки Товару на строк понад 15 календарних днів та 3 967 040,00 грн штрафу за затримку поставки товару на строк понад 30 календарних днів, що фактично є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, оскільки відповідачем прострочено зобов`язання на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов`язання на строк понад 15 календарних днів.

Тому відповідач вважає, що відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення 1983520,00 грн штрафу за затримку поставки Товару на строк понад 15 календарних днів.

Не погоджується відповідач з розміром штрафу у сумі 3967040,00 грн за затримку поставки Товару на строк понад 30 календарних днів, оскільки він є непропорційно великим у співвідношенні із обставинами непереборної сили та можливими збитками позивача.

Посилаючись на невиконання зобов`язання внаслідок посухи, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 10000 грн, оскільки він є невиправдано завищеним.

У відповіді на відзив позивач заперечує доводи відповідача та наголошує, що визначення форс-мажорних обставин міститься у пункті 8.1. Договору і там не міститься такої форс-мажорної обставини як несприятливі погодні умови чи значні опади тощо. А в пункті 8.3. сторони домовилися, що відсутність/пошкодження врожаю у Продавця (відповідача) з будь-яких причин (в т.ч. несприятливі погодні умови) не є форс-мажорними обставинами для цілей даного Договору, оскільки даний Договір може бути виконаним відповідачем як шляхом поставки вирощеного зерна, так і придбаного на ринку.

Окрім того позивач зауважує, що відповідно до пункту 8.2. Договору, при форс-мажорних обставинах Сторона повинна протягом одного тижня з моменту їх настання будь-якими доступними засобами письмово сповістити про них іншу Сторону. Несвоєчасне повідомлення про обставини нездоланної сили позбавляє відповідну сторону права посилатися на них у майбутньому. При припиненні зазначених у п. 8.1. обставин, Сторона повинна без зволікання письмово сповістити про це іншу Сторону. У повідомленні повинен бути зазначений термін, у який передбачається виконати зобов`язання за даним Договором.

До того ж за змістом п. 8.3. Договору, виникнення, строк дії та/або припинення дії обставин передбачених в п.8.1., та їх наслідків підтверджується офіційним документом, який видається Торгово-промисловою палатою України.

Стосовно доводів відповідача про подвійну відповідальність у вигляді стягнення 10 та 20% штрафу, позивач зазначає, що штраф, передбачений п. 6.2.2. Договору, не включає в себе штраф, вказаний в п. 6.2.1. Договору, а є саме додатковим, який нараховується в разі непоставки товару протягом додаткових 30 днів після настання моменту для нарахування першого штрафу відповідно до п. 6.2.1. Договору. Ці штрафи нараховуються за порушення в різні періоди, мають різні базиси нарахування (сума, на яку вони нараховуються), а також різні розміри (10 та 20 %).

Також позивач заперечує проти зменшення штрафних санкцій, про яке клопоче відповідач. При цьому позивач наголошує на тому, що відповідачем зобов`язання за Договором абсолютно не виконано, не доведено належними та допустимими доказами наявність форс-мажорних обставин, та не надано жодного доказу на підтвердження наявності у нього скрутного матеріального стану.

В запереченнях на відповідь на відзив відповідач зокрема посилається на висновок експертів № 223-02.2021-1005 від 17.03.2021, складений за результати проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань поставлених на вирішення ТОВ "Вінницяагропроектбуд", відповідно до яких підтверджено документальну обґрунтованість факту недоотримання доходу та отримання збитків відповідачем через посуху та несприятливі погодні умови.

При цьому відповідач наголошує, що позивач не надав жодного доказу про те, що він зазнав взагалі будь-яких збитків за невиконання відповідачем Договору купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445 від 07.07.2020, тому просить зменшити розмір штрафних санкцій до 10000,00 грн.

В судовому засіданні (29.09.2021) суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для прийняття рішення по суті позовних вимог та орієнтовний час повернення.

На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (позивач, за Договором Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (відповідач, за Договором Продавець) укладено Договір купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи №1000061445 (надалі Договір)

Відповідно до п.1.1 якого Продавець зобов`язується поставити Покупцю Товар (кукурудза врожаю 2020) в строки, передбачені в цьому Договорі, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Пунктом 1.2 Договору Сторони погодили наступну залікову вагу/кількість та ціну на товар: загальну вартість договору: 19 835 200,00 грн, 736 000,00 доларів США (ціна вказана станом на дату укладення Договору та зазначено її еквівалент в доларах США).

Згідно з п.1.3 Договору вартість товару у гривні коригується за комерційним курсом на дату, що передує дню видачі видаткової накладної (за наведеною у договорі формулою).

За змістом п.3.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах СРТ у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010/2020. Місцем поставки є будь-який із портових терміналів (надалі - зерновий склад) на цілковито одноособовий вибір покупця в наступних портах: Одеському, Південному, Чорноморську. Покупець зобов`язаний завчасно повідомити продавця у будь-який зручний спосіб (в т. ч. засобами електронного зв`язку) про місце поставки.

За додатковою угодою сторін поставка товару також можлива на умовах EXW (елеватор продавця) у відповідності до ІНКОТЕРМС 2010. В такому разі сторони у вказаній додатковій угоді погоджують нову ціну товару, яка визначатиметься з урахуванням наступних витрат та підлягатиме зменшенню на: - транспортно-логістичні витрати із доставки товару із елеватора продавця до терміналу/терміналів поставки згідно із пунктом 3.1 вище. При цьому транспортно-логістичні витрати надаються експедиторами та/чи перевізниками покупця; - вартість послуг одного місця складського зберігання товару на елеваторі продавця; - вартість послу відвантаження товару для доставки в порт; - 0,7% втрат (розмір природних втрат при зберіганні товару згідно норм природного убутку; розмір втрат в процесі сушки і очистки товару; механічні втрати, що виникають під час проведення навантажувально-розвантажувальних робіт та переміщення товару); - фінансові втрати покупця із розрахунку 8% річних за місяць в долара США. (п. 3.1.1 Договору)

Відповідно до умов п.3.2 Договору Продавець зобов`язується передати Покупцю оригінали (якщо не буде зазначеного іншого) наступних документів на товар: товарної (видаткової) накладної; податкової накладної (в електронній формі, передбаченій в ПКУ); аналізної картки Ф47 на партію зерна. Для поставки на EXW додатково надаються: посвідчення якості лабораторії зернового складу, складська квитанція на ім`я Покупця, акт приймання-передачі Товару, підписаний Зерновим складом та Продавцем - для підпису Покупцем.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що Продавець зобов`язується здійснити поставку всього об`єму Товару у строк до 30.11.2020.

Продавець зобов`язаний поставляти Товар вантажними автомобілями або залізничним транспортом (хопер-вагони зерновози). Для оптимізації поставки об`єм і термін та місце поставки кожної партії може додатково узгоджуватися представниками сторін у будь-який прийнятий спосіб - письмовий, електронна пошта, переговори тощо. Дана норма жодним чином не змінює обов`язку Продавця поставити весь погоджений об`єм Товару в погоджений строк, оскільки приймання товару в сезон врожаю здійснюється Покупцем цілодобово. (п. 3.4. Договору)

Відповідно до п.4.1. Договору оплата Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Покупець зобов`язується оплачувати вартість поставленого Товару в наступні строки: 80% вартості Товару протягом 3 банківських днів після фактичної поставки та надання видаткової накладної; 20% вартості Товару протягом 3 банківських днів після фактичної реєстрації податкової накладної згідно чинного законодавства України та надання усіх документів, вказаних в п.п. 3.2., 3.7. даного Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору при доставці товару автомобільним транспортом кількість поставленого зерна визначається за показниками ваги Покупця або вантажоотримувача відповідно до місця поставки. У разі транспортування зерна з поля та неможливості зазначення у товарно-транспортній накладній точної маси зерна показники прибуткової накладної приймаються Сторонами як остаточні, а сама прибуткова накладна має силу Акту про приймання матеріалів за формою №М-7, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 №193.

Товар вважається переданим Продавцем за кількістю після підписання видаткової накладної в передбаченому законодавством порядку (п. 5.3 Договору).

За умовами п.5.4 Договору поставка товару на умовах EXW здійснюється відповідно до порядку переоформлення права власності на зерно на зерновому складі. Усі складські документи повинні відповідати вимогам Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 27.06.2003 №198, та іншим вимогам законодавства. Товар вважається переданим продавцем за кількістю, вказаною у складській квитанції. Товар вважається переданим продавцем покупцю за якістю у відповідності до посвідчення якості (форма №47), виданим зерновим складом (із можливістю застосування п. 5.2 договору). На умовах поставки EXW) зерновий склад) послуги із сушки та очистки повинні бути сплачені Продавцем.

У разі затримки поставки у заліковій вазі Продавець сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення (п.6.2 Договору).

У разі затримки поставки Товару у заліковій вазі на строк понад 15 календарних днів з моменту погодженого п. 3.3. Договору, Продавець зобов`язується сплатити Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого Товару, що визначається за такою формулою: ВТ = (ОП- ОП1)*Ц, де: ВТ - вартість непоставленого товару, грн з ПДВ, ОП - об`єм планової поставки товару у заліковій вазі, зазначеній у п. 1.2, без врахування відхилення, тонн, ОП1 - об`єм фактичної поставки товару у заліковій вазі, тонн, Ц - ціна на товар, що обраховується відповідно до п. 1.2., 1.3. Договору на останній робочий день, що передує даті, зазначеній у п. 3.3 Договору, грн з ПДВ, але не може бути меншою ніж 3 800,00 грн за одну тонну. (пп. 6.2.1 Договору).

У разі затримки поставки Товару у заліковій вазі додатково на строк понад 30 календарних днів після прострочення згідно з п. 6.2.1 Договору, Продавець зобов`язується сплатити Покупцю додатково штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, що визначається за вказаною формулою. Крім цього, Покупець матиме право на одностороннє припинення дії цього Договору (пп. 6.2.2 Договору).

Пунктом 7.1 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками Сторін, та діє до моменту виконання Сторонами усіх своїх обов`язків за Договором.

У пункті 8.1 Договору Сторони погодили, що сторона звільняється від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань за даним Договором, якщо це невиконання виявилося наслідком дії обставин непереборної сили, вплив яких не залежить від волі сторін. До таких обставин відносяться: війни і воєнні дії будь-якого характеру; блокади, ембарго та інші міжнародні санкції; акти та дії державних органів, що унеможливлюють виконання сторонами своїх зобов`язань; пожежі, повені, землетруси, інші стихійні лиха, закриття шляхів сполучення, страйки, епідемії і т.п.

При таких (п.8.1) обставинах Сторона повинна протягом одного тижня з моменту їх настання будь-якими доступними засобами письмово сповістити про них іншу сторону. Несвоєчасне повідомлення про обставини нездоланної сили позбавляє відповідну Сторону права посилатися на них у майбутньому. При припиненні зазначених у п.8.1 обставин Сторона повинна без зволікання письмово сповістити про це іншу сторону. У повідомленні повинен бути зазначений термін, у який передбачається виконати зобов`язання за даним Договором (п. 8.2 Договору).

Згідно з п.8.3 Договору виникнення, строк дії та/або припинення дії обставин, передбачених в п.8.1, та їх наслідків підтверджується офіційним документом, який видається Торгово-промисловою палатою України. Сторони домовилися, що відсутність/пошкодження врожаю у Продавця з будь-яких причин (в т.ч. несприятливі погодні умови) не є форс-мажорними обставинами для цілей даного Договору, оскільки Договір може бути виконаним Продавцем як шляхом поставки вирощеного зерна, так і придбаного на ринку.

За доводами позивача, які знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, відповідачем не виконано зобов`язання за Договором в частині поставки усього об`єму Товару у строк до 30.11.2020.

06.10.2020 позивач надіслав на вказану в реквізитах Договору електронну адресу відповідача транспортні інструкції на поставку Товару як автомобільним, так і залізничним транспортом на термінал ТОВ "Транссервіс 2008" (а.с.23-28, том 1).

Відповідач в свою чергу, в листі №26/09-2 від 26.09.2020, звернувся до позивача з проханням відстрочити виконання зобов`язань по Договору у строк до 30.11.2021, у зв`язку із втратою всього врожаю кукурудзи на земельних ділянках загальною площею 445,00 га, які розташовані на території Крижопільського району, а саме Вільшанської та Гарячківської сільських рад, а також погодні умови негативно вплинули на посіви кукурудзи на території Немирівського району загальною площею 281,58 га, що суттєво знизило урожай (а.с.83, том 1).

Вказаний лист направлено на адресу позивача 06.10.2020, та отримано останнім 09.10.2020 (а.с. 85, том 1).

Позивачем на адресу відповідача направлено лист вих. №2 від 16.11.2020 з підтвердженням своєї готовності до виконання умов Договору, в якому також висловлено припущення, з яких причин відповідач може відмовитися дотримуватися виконання своїх зобов`язань (у зв`язку із істотним підвищенням цін на кукурудзу) та нагадуванням відповідачеві про штрафні санкції, сплату яких позивач буде змушений вимагати.

Листом №2 від 16.11.2020 (з додатками) позивач повторно надіслав транспортні інструкції та звернувся до відповідача з вимогою виконати зобов`язання в майбутньому, вказавши підстави та наслідки, які можуть настати для відповідача за умови невиконання ним зобов`язань за Договором (а.с. 35, том 1).

17.12.2020 позивачем, на адресу відповідача було направлено листа вих. №3/4 від 16.12.2020 з проханням виконати зобов`язання, визначені Договором (а.с.38-40, том 1).

Відповідач, в листі вих. №28/12-1 від 28.12.2020, наводячи підстави неможливості виконання зобов`язань за Договором, просив не застосовувати штрафні санкції до нього (а.с. 41, том 1).

Невиконання відповідачем зобов`язань за Договором стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення пені в розмірі 1 328958,40 грн, 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів в розмірі 1 983 520,00 грн та 20% додаткового штрафу за затримку поставки товару на 30 днів після прострочення згідно п. 6.2.1. Договору в розмірі 3 967 040,00 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 статті 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Приписами частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зокрема, частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України: зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу дії статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1 статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно статті 692 цього ж Кодексу: покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу; у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

За змістом статті 265 ГК України: за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із вимогами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Зі змісту Договору (п.3.3.) слідує, що Сторони погодили строк поставки Товару до 30.11.2020.

При цьому, у визначений період відповідачем не поставлено позивачу обумовленого Договором Товару.

Факт непоставки Товару відповідачем в порядку норм ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України не заперечується. Таким чином, приймаючи до уваги вищенаведене, прострочення виконання відповідачем зобов`язання з постачання Товару свідчить про порушення останнім вказаного Договору в частині своєчасного постачання Товару та у обсязі, визначеному Договором.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 6.2. Договору визначено, що у разі затримки поставки у заліковій вазі продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості невчасно поставленого товару за кожен день прострочення.

Підпунктом 6.2.1. договору передбачено, що у разі затримки поставки товару у заліковій вазі на строк понад 15 календарних днів з моменту погодженого п.3.3. договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару, що визначається за такою формулою: ВТ = (ОП- ОП1)*Ц, де: ВТ - вартість непоставленого товару, грн з ПДВ, ОП - об`єм планової поставки товару у заліковій вазі, зазначеній у п. 1.2, без врахування відхилення, тонн, ОП1 - об`єм фактичної поставки товару у заліковій вазі, тонн, Ц - ціна на товар, що обраховується відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору на останній робочий день, що передує даті, зазначеній у п.3.3 договору, грн з ПДВ, але не може бути меншою ніж 3 800,00 грн за одну тонну.

У разі затримки поставки товару у заліковій вазі додатково на строк понад 30 календарних днів після прострочення згідно з п.6.2.1 договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю додатково штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого товару, що визначається за вказаною формулою. Крім цього, покупець матиме право на одностороннє припинення дії цього договору (п.6.2.2 договору).

Таким чином, враховуючи вищезазначене та беручи до уваги те, що відповідачем не поставлено Товар в установлені договором строки (терміни), позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення штрафу, передбаченому п.6.2. Договору.

Оскільки матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем умов Договору та зважаючи, що п.6.2. Договору передбачена майнова відповідальність, суд погоджується з розрахунком позивача і зазначає про обґрунтованість вимог позивача та правомірність нарахування пені за період з 01.12.2020 по 05.02.2021 в розмірі 1328958,40 грн за затримку поставки Товару.

Разом з тим, умовами Договору, Сторони, крім нарахування пені, погодили штраф у розмірі 10% у разі затримки поставки товару у заліковій вазі від вартості непоставленого Товару на строк понад 15 календарних днів з моменту погодженого п.3.3. Договору, та штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого Товару на строк понад 30 календарних днів після прострочення згідно з п. 6.2.1 Договору.

За доводами позивача, наведеними умовами Договору передбачена різна відповідальність за порушення зобов`язання.

Однак, на переконання суду стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 15 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійною відповідальністю за порушення зобов`язання, оскільки з установлених судом обставин справи вбачається, що відповідач вчинив єдине порушення, яке полягає в простроченні виконання зобов`язання за Договором купівлі-продажу майбутнього врожаю кукурудзи на строк понад 30 календарних днів, і вказаний строк охоплює порушення зобов`язання на строк понад 15 календарних днів.

Одночасне стягнення штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 15 календарних днів та штрафу за прострочення виконання зобов`язання на строк понад 30 календарних днів є подвійним стягненням штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

За наведених обставин, в їх сукупності, суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу за прострочення поставки Товару на строк понад 30 календарних днів, у решті штрафу в сумі 1 983 520,00 грн слід відмовити.

Відповідач, обґрунтовуючи відсутність підстав для стягнення з нього штрафних санкцій у даній справі, покликається на те, що наявні в матеріалах справи докази засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які поза волею ТОВ "Вінницяагропроектбуд" та не з його вини унеможливили виконання останнім умов Договору, що на підставі ст.617 ЦК України, ст.218 ГК України та ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", п.8.1 Договору є правовою підставою для звільнення ТОВ "Вінницяагропроектбуд" від відповідальності, заявленої позивачем у справі.

Як зазначалось вище, за умовами п.1.1. Договору Постачальник зобов`язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити кукурудзу, врожаю 2020 року, іменовану надалі Товар, на умовах даного Договору. Відповідно до п.3.3. Договору Продавець зобов`язався здійснити поставку всього об`єму Товару у строк до 30.11.2020.

Тобто, сторони обумовили, що відповідач повинен поставити позивачу кукурудзу врожаю 2020 року у строк до 30.11.2020.

Відповідач, в доказ несприятливих погодних умов на наявність посухи надає засвічені копії наступних документів:

- акту обстеження посівів кукурудзи від 25.09.2020 на територіях Гарячківської, Вільшанської сільських рад Крижопільського району Вінницької області, складений комісією в складі посадових осіб Позивача, голови Гарячківської сільської ради Крижопільського району Вінницької області Котюжанським О.М., начальником управління виробництва продуктів рослинництва та технічної політики Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Темченка В.В. (а.с. 86, том 1);

- довідки Вінницького обласного центру з гідрометеорології Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 25.09.2020, №04-03/2-13/414, від 02.10.2020, №04-03/2-13/441, від 06.10.2020 № 04-03/2-13/447 (а.с. 87-89, том 1);

- витягу з протоколу №51 позачергового засідання комісії з питання техногенно- екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при райдержадміністрації від 04.12.2020, виданого Крижопільською районною адміністрацією Вінницької області (а.с. 90, том 1)

- висновку експертів №22302.2021-1005 від 17.03.2021 за результатами проведення комісійного експертного економічного дослідження з питань поставлених на вирішення та зазначених у клопотанні ТОВ "Вінницяагропроектбуд" (а.с. 170-197, том 1).

За результатами дослідження вказаних документів судом встановлено, що внаслідок несприятливих погодних умов в червні, липні, серпні 2020 посіви кукурудзи на загальній площі 445 га на територіях Гарячківської та Вільшанської сільських рад Крижопільського району загинули у відсотковому співвідношенні на 85-90 %, що за висновком комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Крижопільській райдержадміністрації віднесено до надзвичайної події. Несприятливі погодні умови призвели до недоотримання відповідачем доходу, передбаченого техніко-економічним обґрунтуванням проекту "КУКУРУДЗА-2020".

Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 10 000,00 грн суд зазначає наступне.

Своє клопотання відповідач обґрунтував існуванням форс-мажорних обставин пов`язаних з несприятливими погодними умовами та тим, що позивач не надав доказів понесених збитків у зв`язку з невиконанням Договору відповідачем.

Позивач заперечив проти клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 10 000 грн.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-IX від 20.09.2019, яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей"… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Аналогічне визначення форс-мажорних обставин міститься у Регламенті засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44 (5) (далі - Регламент). Форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями пункту 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.

Пунктом 6.9 Регламенту передбачено, що надані Заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про: надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін); непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків); причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання Заявником своїх конкретних зобов`язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

В постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що:

- статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, висновків Верховного Суду та умов договору, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України.

Однак, матеріали справи не містять і відповідачем не надано відповідного сертифіката Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

У той же час, відповідачем не надано документального підтвердження щодо вирощеного урожаю кукурудзи 2020 року на всіх посівних площах відповідача, позаяк доводи останнього базуються виключно на втраті урожаю на посівних площах, що знаходяться на території Крижопільського району, тоді як вказує позивач, та не заперечує відповідач, останнім вирощувалась кукурудза і на території Немирівського району.

Поряд з цим суд зважає на положення п.8.3. Договору, відповідно до якого Сторони домовилися, що відсутність/пошкодження врожаю у Продавця з будь-яких причин (в т.ч. несприятливі погодні умови) не є форс-мажорними обставинами для цілей даного Договору, оскільки Договір може бути виконаним Продавцем як шляхом поставки вирощеного зерна, так і придбаного на ринку.

З урахуванням вказаних вище приписів чинного законодавства України, надавши оцінку обставинам, викладеним у клопотанні відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій до 10 000,00 грн, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача.

Вирішуючи питання щодо остаточного розміру сум пені, штрафу які підлягають стягненню, суд виходить з наступного.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (абз.1 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011).

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Провівши перевірку здійсненого позивачем розрахунку пені за період з 01.12.2020 по 05.02.2021 в сумі 1 328 958,40 грн та штрафу в розмірі 3 967 040,00 грн погодженому сторонами розмірах у розмірі 20% від суми простроченого зобов`язання суд зазначає, що алгоритм їх нарахування відповідає умовам Договору і вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні ч.3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч.3 ст. 551 ЦК України та ст.233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Зі змісту зазначених норм убачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Судовий розсуд - це право суду, яке передбачене та реалізується на підставі чинного законодавства, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором штрафу, пені, річних відсотків, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Як встановлено судом, відповідач не зміг виконати зобов`язання з поставки кукурудзи у строк до 30.11.2020. При цьому, невиконання умов договору останній обґрунтовує тим, що посухою, яка була в червні 2020 року і продовжувалась в липні-серпні 2020 року, після укладення з позивачем спірного Договору №1000061445 від 07.07.2020, в результаті якої повністю загинули посіви кукурудзи на території 445 га Гарячківської та Вільшанської сільрад Крижопільського району Вінницької області, а також дані погодні умови негативно вплинули на посіви кукурудзи на території Немирівського району Вінницької області на загальній площі 281,58 га.

При цьому судом враховується, що незалежно від поважності причин порушення відповідачем зобов`язання ч.2 ст.233 ГК України надає можливість суду зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Враховуючи майновий стан обох сторін, період прострочення, наслідки порушення зобов`язання, відсутність поставки станом на день вирішення вказаного спору, попередні договірні взаємовідносини сторін, беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.ч. 1, 2 ст.627 ЦК України, зважаючи на правову природу пені та штрафу та їх основне призначення, перевіривши всі доводи сторін і врахував всі істотні обставини, а також інтереси сторін, які заслуговують на увагу, а також вживались заходи по усуненню негативних наслідків невиконання ним договірних зобов`язань та попередження позивача про неможливість виконання зобов`язання (лист від 26.09.2020), що надавало можливість позивачу завчасно придбати аналогічний товар в інших контрагентів, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір заявлених до стягнення пені та штрафів на 80%.

Зменшення даних виплат за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача та відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.

Враховуючи викладене до стягнення з відповідача підлягає 265 791,68 грн - пені, 793 408,00 грн - 20% штрафу за затримку поставки товару на 30 днів.

Згідно з ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

При цьому ч.1 ст.14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростовування заявлених позовних вимог, в тому числі щодо проведення розрахунків згідно позовних вимог.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з врахуванням вищевикладених мотивів щодо зменшення заявлених до стягнення пені та штрафів.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються 79 439,98 грн витрат по сплаті судового збору, при цьому витрати зі сплати судового збору в сумі 29 752,80 грн залишаються за позивачем.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (Хмельницьке шосе, буд.82, офіс 538, м.Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 35949905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (вул.Б.Хмельницького, буд.43, с.Крупець, Славутський район, Хмельницька область, 30068; код ЄДРПОУ 34863309) 265 791,68 грн - пені; 793 408,00 грн - штрафу за затримку поставки товару на 30 днів та 79 439,98 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. В позові в частині стягнення 1 063 166,72 грн - пені, 1 983 520,00 грн - 10% штрафу за затримку поставки товару на 15 днів, 3 173 632,00 грн - штрафу за затримку поставки товару на 30 днів - відмовити.

4. Витрати зі сплати судового збору в сумі 29 752,80 грн залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи на наступні адреси електронної пошти: офіційну електронну адресу позивача (2984313059@mail.gov.ua), представника позивача (yuriy.stelmah@optima-lf.com), позивача ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); відповідача ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ), представника відповідача (olga.tsk@i.ua).

Повне судове рішення складено 11 жовтня 2021 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи