Рішення № 100267442, 03.09.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9150/21

Провадження № 2-о/638/259/21

РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2021 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Шишкіна О.В.,

за участю секретаря судового засідання Олейник О.О.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті та родинних відносин з померлим,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про встановлення факту смерті та родинних відносин, заінтересована особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в обґрунтування якої зазначив, що він є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Однак при записі прізвища у паспорт громадянина України було по-різному здійснено його переклад на українську мову, внаслідок чого на сьогоднішній день прізвища записано по-різному.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер за адресою АДРЕСА_1 .

Оскільки батько заявника помер на тимчасово окупованій території та факт його смерті не підтверджено документами українського зразку, то 22 листопада 2017 року було відмовлено Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова у видачі свідоцтва про смерть ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_3 мати заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином, встановлення факту родинних стосунків із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є обов`язковою передумовою для задоволення позовних вимог про встановлення факту їх смерті, в свою чергу необхідно для вступу у спадщину, як спадкоємця першої черги після смерті ОСОБА_4 .

Заявник просив суд встановити факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є сином ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ); встановити факт смерті батька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Голубівка Луганської області у віці 79 років та на час смерті проживав за адресою АДРЕСА_1 ; встановити факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є сином ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ); встановити факт смерті матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Голубівка Луганської області у віці 87 років та на час смерті проживала за адресою АДРЕСА_1 .

В судовому засідання заявник та його представник вимоги заяви підтримали, просили задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, заслухавши пояснення свідків, суд дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Кіровськ Луганської області, що підтверджується паспортом громадянина Укрїни серія НОМЕР_4 .

Батьками є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є « ОСОБА_6 » (російською) та « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 .

Відповідно до паспорта громадянина України серія НОМЕР_6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22.01.1963 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до паспорта громадянина України серія НОМЕР_7 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 02.03.1963 року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

У заяві про встановлення факту родинних відносин ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є його батьками, однак при записі прізвища у паспорт громадянина України було по-різному здійснено його переклад на українську мову.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 повідомила, що заявник є її батьком. Їй достеменно відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які наразі померли, є її дідусем і бабусею і водночас батьками заявника ОСОБА_1 .

Таким чином судом встановлено і не викликає сумніву, що батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак у документах, що посвідчують особу заявника, його походження, та в документах щодо його батьків існують розбіжності у написанні прізвищ « ОСОБА_9 », у зв`язку з тим, що деякі документи складені російською мовою, а деякі - українською, і є результатом неоднакового перекладу документів українською.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а тому він наділений правом на подання цієї заяви.

Згідно листа Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 №985/0/208-21, під час розгляду судами справ про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України вимоги щодо отримання письмової відмови органів реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ) виданий органами та /або особами, створеними, обраними або призначеними в порядку, не передбаченому Законом України, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064.

Згідно ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Пунктом 1 глави 5 розділу ПІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції від 24 грудня 2010 року № 3307/5) встановлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є - лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); фельдшерська довідка про смерть (форма № Юб-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); лікарське свідоцтво про пренатальну смерть; рішення суду про оголошення особи померлою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; повідомлення установи виконання покарань або слідчого.

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується наступними дослідженими в судовому засідання доказами:

- копією лікарського свідоцтва про смерть №215 від 04.08.2017;

- копією свідоцтва про смерть НОМЕР_8 від 08.08.2017;

- показаннями свідка ОСОБА_8 ;

Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:

- копією лікарського свідоцтва про смерть № 14 від 04.02.2021;

- копією свідоцтва про смерть НОМЕР_9 від 04.02.2021;

- показаннями свідка ОСОБА_8 .

Надаючи оцінку цих доказів судом враховано вимоги міжнародно-правових актів і принципів, оскільки відповідно до ст.ст. 3,8,9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст.ст. 26, 27, 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, кожен чинний договір є обов`язковим для його учасників і повинен добросовісно виконуватись; учасник не може посилатись на положення свого внутрішнього права як на виправдання для невиконання ним договору; договір повинен тлумачитись добросовісно відповідно до звичайного значення, яке слід надавати термінам договору в їхньому контексті, а також у світлі об`єкта і цілей договору та з урахуванням будь-яких відповідних норм міжнародного права, які застосовуються у відносинах між учасниками.

При цьому, в практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки», згідно яких, якщо невизнання документів, виданих окупаційною владою, веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, такі документи повинні визнаватися.

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

За таких підстав долучені до заяви копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (серія НОМЕР_8 від 08.08.2017) та копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 (серія НОМЕР_9 від 04.02.2021) також визнанються належними і допустимими доказами на підтвердження факту їх смерті на території у м. Голубівка (колишня назва - Кіровськ, оскільки у 2016 році на підставі Постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей» було перейменовано у м. Голубівка).

Згідно з ч. 2, 3, 4, ст. 317 ЦІЖ України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій? території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Суд враховує, що місто Голубівка Луганської області станом на час розгляду цієї справи знаходиться на тимчасово окупованій території України і у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказана обставина позбавляє заявника можливості зареєструвати факт смерті свого чоловіка у встановленому законом порядку для подальшого оформлення документів на отримання спадщини.

Встановлення факту смерті батьків та факту родинних стосунків має для заявника суттєве юридичне значення, оскільки дозволить провести державну реєстрацію факту смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та отримати свідоцтва про смерть встановленого зразка, для припинення їх прав та обов`язків, як громадян України та для вступу в спадщину.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що обставини, викладені заявником у заяві в обґрунтування своїх вимог є достовірними, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв`язку із чим заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 13, 77-81, 259, 263-265, 268, 273, 279, 294, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті та родинних відносин з померлим, - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , є сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Встановити факт смерті батька ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Голубівка Луганської області у віці 79 років та на час смерті проживав за адресою АДРЕСА_1 .

Встановити факт родинних стосунків, а саме, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) є сином ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Встановити факт смерті матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Голубівка Луганської області у віці 87 років та на час смерті проживала за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Шишкін