Ухвала суду № 100266552, 20.09.2021, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/902/21

Провадження № 1-кп/191/53/21

У Х В А Л А

іменем України

20 вересня 2021 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Твердохліб А.В.

за участю секретаря - Лобової Ю.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі по кримінальному провадженні за № 12021040390000131 від 16.02.2021 року клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Мопровське, Солонянського району, Дніпропетровської області, громадянина України, який має неповну середню освіту, не працюючого, неодруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , депутатом не обирався, раніше судимого:

02.07.2002 Синельниківським міськрайонним судом за ч,2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 14.04.2006 року по відбуттю строку покарання.

06.11.2007Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст. 185, ч.3 ст.357, ст. ст.70, 72 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік. 13.10.2008 постановою Василівського суду відмінено випробувальний строк та направлено до відбуття покарання до 2 років позбавлення волі.

26.09.2008Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 185 КК України до арешту строком на 5 міс. Звільнився 26.09.2008 року по відбуттю строку покарання.

Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст. 185 КК України до до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбутий строк за вироком Василівського суду Запорізької області від 06.11.2007 до відбуття 2 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 13.04.2011 по відбуттю строку покарання.

06.10.2011 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнився 27.07.2015 по відбуттю строку покарання.

15.09.2017 Петриківським районним судом за ч. З ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України до З років, 6 міс. позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, ухвалою Магдалинівського районного суду іспитовий строк скасовано, засудженого направлено до місць позбавлення волі;

29.01.2020 Пятихацьким районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.309 КК України до позбавлення волі строком 2 роки, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано не відбуту частину по вироку від 15.09.2017 до відбуття 2 роки 9 місяців позбавлення волі,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 263 КК України,

із участю в судовому розгляді:

прокурора - Нікіфорова Ю.Ю.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Красюк І.В.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обґрунтовуючи його тим, що обвинувачений ОСОБА_1 на час слухання даної справи в суді відбуває покарання у виді позбавлення полі в ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)», строк якого закінчується 24.09.2021 року. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 3 років, репутацію обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, зареєстрований та проживає за межами Синельниківського району, не працює, тим самим не має постійного джерела доходів, неодружений, утриманців не має, тобто у нього відсутні соціальні зв`язки, що в сукупності є достатнім вважати про існування з боку обвинуваченого ОСОБА_1 спроб вчинити дії передбачені п.п. 1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти заявленого прокурором клопотання, зазначав про те, що буде самостійно з`являтися на виклики суду.

Захисник обвинуваченого Сусік С.В., Красюк І.В., заперечував проти клопотання прокурора, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали в межах вирішення заявленого клопотання, дійшов такого висновку.

Згідно п.п.1, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Рішення ЄСПЛ «Харченко проти України» передбачає, що таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи. Крім того, згідно рішення ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» ризик вчинення нових правопорушень має місце, коли попередня поведінка дає підстави для очікувань, що він не має наміру зупинятись у своїх злочинних діях; коли небезпека має бути явною, а запобіжний захід – необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи. Рішенням ЄСПЛ у справі «Сельчук проти Туреччини» визначено, що підставою виникнення ризику вчинення нових правопорушень може бути попередня судимість.

При вирішенні заявленого клопотання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує встановлені судом підстави обрання останньому міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні нікого немає, що в своїй сукупності є достатніми вважати про існування з боку обвинуваченого спроб вчинити дії передбачені пп. 1), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, саме продовжити переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням того, що у даному кримінальному провадженні вказані ризики не зменшилися, обвинувачений має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості за вчинення умисних злочинів, є неодруженим, не має обов`язку по утриманню інших осіб, є непрацевлаштованим, а тому звільнившись із місця позбавлення волі може мати спроби, вчинити дії, передбачені вищевказаними п.п.1,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому, суд вважає необхідним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України терміном на 60 днів і тільки такий вид і міра запобіжного заходу зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та досягнення дієвості цього провадження. За таких обставин підстав для зміни запобіжного заходу на менш суворий судом не встановлено. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 197 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, а саме, до 18 листопада 2021 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Визначити заставу у розмірі 45400 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: одержувач платежу: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 26239738, Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ , Код банку отримувача (МФО): 820172, Рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Повний текст ухвали складено 20.09.2021 року.

На ухвалу може бути подана апеляція протягом п`яти днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя: А. В. Твердохліб