Рішення № 10026643, 14.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2010 р. Справа № 14/021-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 23.03.2010 р., зареєстрована в реєстрі за № 1565);

від відповідача: Даниленко В. В. (довіреність б/н від 01.03.2010 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Біла Церква

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт 61”, с. Фурси, Білоцерківський район

про стягнення 77 273, 16 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФОП ОСОБА_3 звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Контракт 61” про стягнення 77 273, 16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обовязку щодо оплати за поставлений товар та надані послуги.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.02.2010 р. порушено провадження у справі № 14/021-10 за позовом ФОП ОСОБА_3 до ТОВ „Контракт 61” про стягнення 77 273, 16 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 03.03.2010 р.

03.03.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.03.2010 р.

24.03.2010 р. за наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 14.04.2010р.

14.04.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву та документи, витребувані судом, а також надав усні пояснення стосовно того, що позовні вимоги позивача визнає повністю. Представник відповідача підтверджує, що, дійсно, позивач надавав відповідачу послуги по шліфовці та поліровці кромок скла та здійснював встановлення плівки на скло та прирізку скла дзеркал. Також відповідачем було закуплено в позивача склобій. Представник відповідача погоджується, що станом на час розгляду справи відповідач має перед позивачем заборгованість за поставлений склобій та за надані послуги по обробці скла на загальну суму 77273, 16 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

06.07.2009 р. ФОП ОСОБА_3 було передано у власність (поставлено) ТОВ „Контракт 61” товар, а саме склобій в кількості 20, 7 тонн на загальну суму 6899, 93 грн. Факт поставки склобою підтверджується видатковою накладною № Н-00000094 від 06.07.2009 р.

Також ФОП ОСОБА_3 надавалися ТОВ „Контракт 61” послуги по обробці скла, а саме, протягом червня 2009 р. було здійснено шліфовку та поліровку кромок скла загальною довжиною 10826, 65 м на загальну суму 70373, 23 грн. Факт надання даних послуг підтверджується Актом здачі-прийняття робіт № Н-00000083 від 07.07.2009 р. В березні 2008 р. позивачем були надані послуги відповідачу по встановленню плівки на скло, послуги по прирізці скла дзеркала та послуги по супутній обробці скла на загальну суму 31673, 54 грн. Факт надання даних послуг підтверджується Актом здачі-прийняття робіт № Н-00000014 від 31.03.2008 р.

Таким чином, ФОП ОСОБА_3 було надано ТОВ „Контракт 61” послуги по обробці скла на загальну суму 102046, 77 грн. (70373, 23+31673, 54) та поставлено склобій на суму 6899, 93 грн. Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складала 108946, 70 грн. (102046, 77+ 6899, 93). Отже, позивач належним чином виконав свої зобовязання щодо надання відповідачу послуг по обробці скла та поставки склобою, а відповідач не повністю виконав свої зобовязання щодо оплати за надані послуги та отриманий товар, оскільки відповідачем була проведена часткова оплата суми заборгованості. А саме 14.11.2009 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 15200, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 14.11.2008 р. 13.11.2008 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 6978, 90 грн., що також підтверджується випискою з банківського рахунку від 13.11.2008 р. 28.11.2008 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 1000, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 28.11.2008 р. 25.12.2008 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 880, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 25.12.2008 р. 23.01.2009 р. відповідачем було перераховано на рахунок позивача 5814, 64 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку від 23.01.2009 р. 03.03.2009 р. відповідачем було сплачено позивачу 1800, 00 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 03.03.2009 р.

Таким чином, відповідачем була проведена лише часткова оплата на загальну суму 31673, 54 грн. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 77273, 16 грн.

03.09.2009 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію б/н від 03.09.2009 р. (вх. № 6), у якій просив відповідача погасити існуючу перед позивачем заборгованість. У відповіді на дану претензію № 25 від 10.09.2009 р. відповідач визнав заборгованість та просив позивача надати йому відстрочку в строках сплати даного боргу до 31.10.2009 р.

Однак відповідач до цього часу не виконав свої зобовязання по оплаті поставленого склобою та отриманих послуг і його заборгованість перед позивачем станом на час розгляду справи складає 77273, 16 грн.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із купівлею-продажем товару та наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором, у разі його підписання.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ч. 1 статті 903 Цивільного кодексу України зазначає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи договір купівлі-продажу товару та договір про надання послуг у письмовій формі між сторонами не підписувалися. Отже, виходячи із вищевказаних норм, обовязок відповідача щодо оплати товару та отриманих послуг виник після закінчення семиденного строку від дня предявлення вимоги, а саме з 11.09.2009 р.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо оплати товару та оплати за отримані послуги у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 77273, 16 грн., що підтверджується вищевказаними видатковою накладною, Актами здачі-прийняття робіт, виписками з банківського рахунку позивача, прибутковим касовим ордером.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 77 273, 16 грн. згідно видаткової накладної № Н-00000094 від 06.07.2009 р. та Актів здачі-прийняття робіт № Н-00000083 від 07.07.2009 р. та № Н-00000014 від 31.03.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт 61” (ідентифікаційний код 32456444) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 77 273 (сімдесят сім тисяч двісті сімдесят три) грн. 16 (шістнадцять) коп. заборгованості та судові витрати 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 73 (сімдесят три) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

21 травня 2010 р.