Ухвала суду № 100264375, 08.10.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1015/21

Провадження №2/369/2751/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

Головуючого судді - Дубас Т.В.,

За участю секретаря – Житар А.А.,

роглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Кашпур Віктора Миколайовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи» , третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом розірвання попереднього договору, стягнення збитків, що складаються із гарантійних забезпечувальних коштів та упущеної вигоди, стягнення трьох відсотків річних, інфляційного нарахування, штрафу в розмірі 10 % згідно з попереднім договором, пені у розмірі 3% за кожний день прострочення, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача у якому просив позірвати Попередній договір купівлі продажу квартири, що був укладений 12 березня 2019 року між ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та Товариством з обмеженою відповідальності "БІК ДОБРІ СПРАВИ», код ЄДРПОУ - 40224869, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сподіним І.Л., зареєстрованого в реєстрі за №93; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ - 40224869, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , спричиненого не виконанням попереднього договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (кладової) від 12 березня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Сподіним І.Л., зареєстрованого в реєстрі за №93, збитки у сумі 300 000 грн., що були сплачені у якості гарантійних забезпечувальних коштів ОСОБА_1 ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ - 40224869 кошти в сумі 9 542, 47 грн. - 3% річних за період з 31 грудня 2019 року по 21 січня 2021 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ - 40224869, інфляційні втрати в сумі 14 976, 99 грн.; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ - 40224869, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , пеню в сумі 3 492 000, 00 грн. в розмірі 3% від загальної суми за кожен день прострочення за період з 31 грудня 2019 року по 21 січня 2021 року.

Представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову у якій просив суд забезпечити позов шляхом накладання арешту: на нерухоме майно, однокімнатну квартиру загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 22,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ- 40224869; накласти арешт на грошові кошти у сумі 3 846 519,46 (Три мільйони вісімсот сорок шість тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 14 коп., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", код ЄДРПОУ - 40224869, рахунок НОМЕР_2 , Київське ГРУ АТ КБ «Приватбанк» та на інших рахунках.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник посилається на те, що згідно з Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг з Держреєстру № 276197415 від 23.09.2021 р. о 06:54:05) відповідач ТОВ «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ:40224869 станом на 23.09.2021 р. є лише власником лише однієї квартири, а саме: однокімнатної квартира загальною площею (кв.м.): 48,8, житловою: 22,4 за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний об`єкт нерухомого майна 2301039232224.

Згідно з Відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (витяг з Держреєстру № 259468129 від 02.06.2021 р. о 09:47:13) відповідач ТОВ «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ:40224869 станом на 02.06.2021 р. було власником 1-го нежилого приміщення № 96 у вказаному будинку, 2-х квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 у вказаному будинку і 13-ти кварти у збудованого поряд будинку АДРЕСА_4 , що разом складає 16 об`єктів нерухомого майна у двох новозбудованих будинках за №№ 66 і 68 на одному і тому ж будівельному майданчику.

Тому на підставі вищевказаного просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову, оскільки існує імовірність не виконання у майбутньому рішення суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому ЄСПЛ у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні ЄСПЛ, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, держава Україна несе обов`язок перед заінтересованими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004, в якому зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

ЄСПЛ у рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Арешт є крайнім заходом забезпечення позову та полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмеженні права користування майном або його вилученні у власника. За таких підстав встановлення заборони розпоряджатися майном не відповідає вимогам ефективності, справедливості та розумності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив вимоги про захист прав споживачів шляхом розірвання попереднього договору, стягнення сплачених гарантійних забезпечувальних коштів, стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі неодержаного доходу у зв`язку з ухиленням відповідача від укладення основного договору, стягнення пені з відповідача.

Відповідно до п. 3-4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити частково заяву про забезпечення позову, з урахуванням співмірності заходів забезпечення позову з позовними вимогами, що заявлені та змісту викладених в заяві обставин, слід вжити заходи забезпечення позову, а саме: шляхом накладання арешту: на нерухоме майно, однокімнатну квартиру загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 22,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ- 40224869.

В частині накладення арешту на грошові кошти у сумі 3 846 519,46 (Три мільйони вісімсот сорок шість тисяч п`ятсот дев`ятнадцять) грн. 14 коп., що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "БІК Добрі справи", код ЄДРПОУ - 40224869, рахунок НОМЕР_2 , Київське ГРУ АТ КБ «Приватбанк» та на інших рахунках, до вирішення спору в цій справі, суд відмовляє, оскільки не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Кашпур Віктора Миколайовича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи» , третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом розірвання попереднього договору, стягнення збитків, що складаються із гарантійних забезпечувальних коштів та упущеної вигоди, стягнення трьох відсотків річних, інфляційного нарахування, штрафу в розмірі 10 % згідно з попереднім договором, пені у розмірі 3% за кожний день прострочення – задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту: на нерухоме майно, однокімнатну квартиру загальною площею 48,8 кв.м., житловою площею 22,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи», код ЄДРПОУ- 40224869.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Відповідно до норм Закону України "Про виконавче провадження" ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Інформація про стягувача: ОСОБА_1 , місце проживання – АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Інформація про боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІК Добрі справи», місцезнаходження – 92720, вул. Дибко ім., с. Лиман, Старобільський район, Луганська область, Код ЄДРПОУ: 40224869, МФО: 321842.

Інформацію про третю особу: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Копію даної ухвали направити заявнику для пред`явлення до виконання та сторонам для відома.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали до Київського апеляційного суду або через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Суддя Т.В. Дубас