Рішення № 10026331, 23.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2010 р. Справа № 14/045-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Денисов О. С. (довіреність б/н від 12.01.2010 р.);

від відповідача: Даниленко О. Ю. (посвідчення № 7 від 19.05.2006 р.);

розглянувши матеріали справи

за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії, с. Карапиші, Миронівський район

до Карапишівської сільської ради, с. Карапиші, Миронівський район

про визнання незаконними та скасування рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії звернулась в господарський суд Київської області із позовом до Карапишівської сільської ради про визнання незаконними та скасування рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що рішення Карапишівської сільської ради двадцятої сесії п’ятого скликання від 08.12.2008 р. № 187-20-5 „Про скасування рішення виконавчого комітету Карапишівської сільської ради № 49 від 29.08.2008 р. „Про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна” та рішення Карапишівської сільської ради двадцятої сесії п’ятого скликання від 08.12.2008 р. № 186-20-5 „Про скасування рішення двадцять шостої сесії сільської ради четвертого скликання № 158-26-4 від 07.04.2006 р. „Про надання згоди общині Свято-Михайлівської церкви на оформлення права оренди земельної ділянки із земель комунальної власності” є такими, що суперечать чинному законодавству України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.03.2010 р. порушено провадження у справі № 14/045-10 за позовом Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії до Карапишівської сільської ради про визнання незаконними та скасування рішень і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 07.04.2010 р.

07.04.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні надав суду заяву № 02-43-188 від 06.04.2010 р., у якій зазначив, що позов визнає повністю, та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

07.04.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 23.04.2010 р.

23.04.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов визнав, просив суд задовольнити позовні вимоги Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії у повному обсязі.

Згідно ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

За наслідками судового засідання за згодою представників учасників процесу судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

12.09.1991 р. Київською обласною державною адміністрацією було зареєстровано статут Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії, діяльність якої поширюється на с. Карапиші Миронівського району Київської області та видано Релігійній громаді Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії свідоцтво про реєстрацію статуту релігійної громади від 12.09.1991 р. № 152/32.

Відповідно до розпорядження від 19.10.2005 р. № 760 Голови Київської обласної державної адміністрації зареєстровано зміни до статуту Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії.

10.12.2008 р. державним реєстратором Миронівської районної державної адміністрації проведено реєстраційні дії по заміні свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (старого зразка) та видано Релігійній громаді Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії свідоцтво про державну реєстрацію (нового зразка) № 575963 серії А00 та включено її до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.

07.04.2006 р. Карапишівською сільською радою було прийнято рішення № 158-26-4 „Про надання згоди общині Свято-Михайлівської церкви на оформлення права оренди земельної ділянки із земель комунальної власності”.

29.08.2008 р. Виконавчим комітетом Карапишівської сільської ради було прийнято рішення № 49 „Про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна”.

08.12.2008 р. до Карапишівської сільської ради від окремих її депутатів надійшла пропозиція (вх. № 229) про включення до порядку денного пленарного засідання Карапишівської сільської ради від 08.12.2008 р. для розгляду наступних питань: 1) про скасування рішення Виконавчого комітету Карапишівської сільської ради „Про визнання права власності на будівлю Свято-Михайлівської церкви за релігійною громадою” у зв’язку із тим, що дане рішення було прийнято з порушенням статті 80 та ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України так, як релігійна громада на момент прийняття рішення та на даний момент не є юридичною особою і не може набувати цивільних прав та обов’язків; 2) про скасування рішення 26 сесії четвертого скликання „Про надання згоди общині Свято-Михайлівської церкви на оформлення права оренди земельної ділянки із земель комунальної власності” та прийняття рішення „Про надання згоди СТОВ „Карапиші” на оформлення права оренди земельної ділянки комунальної власності під спорудами Свято-Михайлівської церкви площею 0, 5 га, що розташована по вул. Мічуріна, 4” у зв’язку із тим, що релігійна громада на момент прийняття рішення та на даний момент не є юридичною особою і не може набувати цивільних прав та обов’язків і не може орендувати землю відповідно до ч. 2 ст. 93 Земельного кодексу України.

08.12.2008 р. Карапишівською сільською радою було прийнято рішення № 186-20-5 про скасування рішення сільської ради № 158-26-4 „Про надання згоди общині Свято-Михайлівської церкви на оформлення права оренди земельної ділянки із земель комунальної власності”, як таке, що не відповідає ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

08.12.2008 р. Карапишівською сільською радою було прийнято рішення № 187-20-5 про скасування рішення Виконавчого комітету Карапишівської сільської ради № 49 „Про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна”, як таке, що не відповідає ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України та ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”.

Згідно ст. 7 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Згідно ч. 1 ст. 8 цього ж закону релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об’єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Згідно ст. 13 цього ж закону релігійна організація визнається юридичною особою з моменту реєстрації її статуту (положення).

Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов’язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

У пункті 1. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/109 від 29.02.1996 р. „Про деякі питання, що виникають при застосуванні Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” передбачено, що відповідно до статей 13 і 14 Закону України „Про свободу совісті та релігійні організації” (далі - Закон) релігійні громади одержують правоздатність юридичної особи з моменту реєстрації їх статуту (положення) у обласній, Київській і Севастопольській міських державних адміністраціях, а в Автономній Республіці Крим - в Уряді цієї Республіки. Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади визнаються юридичними особами з моменту реєстрації їх статутів (положень) у державному органі України у справах релігій.

Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов’язки відповідно до чинного законодавства та свого статуту.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 цього ж закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Частиною 9 ст. 46 цього ж закону передбачено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Згідно ч. 1 ст. 59 цього ж закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч. 10 ст 59 цього ж закону акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як вбачається із матеріалів справи, рішення від 08.12.2008 р. № 186-20-5 про скасування рішення сільської ради № 158-26-4 „Про надання згоди общині Свято-Михайлівської церкви на оформлення права оренди земельної ділянки із земель комунальної власності” та рішення від 08.12.2008 р. № 187-20-5 про скасування рішення Виконавчого комітету Карапишівської сільської ради № 49 „Про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна” були прийняті Карапишівською сільською радою із порушенням процедури внесення таких питань на розгляд ради, передбаченої ч. 9 ст. 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, та із порушенням чинного законодавства України так, як Релігійна громада Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії ще з 1991 року та на момент прийняття спірних рішень була юридичною особою, мала правоздатність і дієздатність юридичної особи.

Отже, вимоги позивача про визнання незаконними і скасування рішень відповідача є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, визнання позову відповідачем, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати незаконним та скасувати рішення Карапишівської сільської ради двадцятої сесії п’ятого скликання від 08.12.2008 р. № 186-20-5 „Про скасування рішення двадцять шостої сесії сільської ради 4 скликання від 07.04.2006 р. № 158-26-4 „Про надання згоди общині Свято-Михайлівської церкви на оформлення права оренди земельної ділянки із земель комунальної власності”.

3.          Визнати незаконним та скасувати рішення Карапишівської сільської ради двадцятої сесії п’ятого скликання від 08.12.2008 р. № 187-20-5 „Про скасування рішення Виконавчого комітету Карапишівської сільської ради від 29.08.2008 р. № 49 „Про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна”.

4.          Стягнути з Карапишівської сільської ради (ідентифікаційний код 04362556) на користь Релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Михайлівської парафії (ідентифікаційний код 36287053) судові витрати 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

21 травня 2010 р.