Рішення № 100262545, 05.10.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 05.10.2021

Справа № 501/2704/20

2/501/932/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2021 року м. Чорноморськ Одеської області

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Смирнова В.В.,

при секретарі судового засідання - Кочкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Чорноморськ цивільну справу № 501/2704/20

за позовом ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_2 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,

ОСОБА_3 , місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_2 ,

до

відповідача: Приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни, місце реєстрації: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 33, оф. 2,

відповідача: ТОВ «Кей -Колект», місцезнаходження за адресою: 01042, м. Київ, вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп.. «В», поверх 4, каб. 402,

предмет та підстави позову: про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,

за участі учасників справи:

представника позивача - Ботвінцева А.М. ,

представника відповідача ТОВ «Кей Колект» - Краснопивцева О.К.,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідачів.

До Іллічівського міського суду Одеської області звернулись з позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (позивачі) до Приватного нотаріуса Кобелєвої А. М. (відповідач) та ТОВ «Кей-Колект» (відповідач) про скасування рішення про державну реєстрації права власності.

В обґрунтування своїх вимог позивачі вказали, що їм на праві власності належала кв. АДРЕСА_2 . Це право власності було набуте на підставі приватизації, про що свідчить свідоцтво на право власності на житло від 29.09.2004р. і яке видано на підставі розпорядження № 450 виконкому Іллічівської міськради Одеської області.

12.07.2006р. та 09.10.2006р. між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір за № 295-08 МК про надання 72367 швейцарський франків та договір про надання споживчого кредиту № 11052263000МК про надання 18594 швейцарських франка на споживчі цілі.

12.07.2006р. між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, яким було забезпечено виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 і предметом іпотечного договору була кв. АДРЕСА_2 . 09.10.2006р. між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, яким було забезпечено виконання умов другого кредитного договору ОСОБА_1 і предметом іпотечного договору стала кв. АДРЕСА_2 .

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 19.10.2010 р. був задоволений позов ПАТ "УкрСиббанк" до позивачів про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18962, 60 швейцарських франків (144614, 65 грн.), з врахуванням тілу кредиту, пені, процентів, а також, звернуте стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20.11.2012 р. рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19.10.2010 р. скасовано в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволені вимог. В іншій частині рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19.10.2010 р. залишено без змін.

12.12.2011 р. відповідно договору факторингу № 1 між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" право вимогу по кредитному договору та договору іпотеки перейшло до ТОВ "Кей-Колект".

24.03.2016р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексовий номер 28905845 внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності на спірну квартиру за ТОВ "Кей-Колект".

Вважають що дії приватного нотаріуса Кобелєвою А.М. та ТОВ "Кей-Колект" по здійсненню перереєстрації права власності, а само позбавлення позивачів, власників спірної квартири, цього права власності, є незаконними.

Про зміну власника позивачам стало відомо тільки в лютому 2020 р.

Підстави з яких позивачі вважають дії Приватного нотаріуса незаконними - це дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 3 червня 2014р. № 1304-VII, оскільки зазначений Закон передбачає мораторій на примусове звернення стягнення на нерухоме майно як в судовому, так і в позасудовому порядку.

Представник позивачів адвокат Ботвінцев А.М. позов підтримав в повному обсязі та просив цей позов задовольнити з підстав, які визначені в позовній заяві.

Відповідач ТОВ «Кей-Колект» не скористався своїм правом на відзив, а представник ТОВ «Кей-Колект» адвокат Краснопивцев О.К. в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в задоволені позову з тих підстав, що дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути застосована, тому що перший кредит був не споживчий, а отриманий для господарських цілей.

Відповідач Приватний нотаріус Коблєва А.М. не скористалась своїм правом на відзив, сповіщалась належним чином, в судове засідання не прибула, про причини неявки, суд не сповістила.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Заяви та клопотання від учасників справи не надходили.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області Тюміна Ю.О. від 13.08.2020 року відкрито провадження по справі (а.с. 76).

Ухвалою від 14.08.2020 року суддею Іллічівського міського суду Одеської області Тюміним Ю.О. вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру (а.с. 78-79).

Ухвалою від 09.12.2020 року суддею Іллічівського міського суду Одеської області Тюміним Ю.О. закрито провадження по справі (а.с. 135, 137).

Постановою Одеського апеляційного суду від 20.04.2021 року ухвалу Іллічівського міського суду Одеської області від 09.12.2020 року скасовано та направлено справу до суду для продовження розгляду (а.с.183-185_.

Ухвалою від 20.05.2021 року суддею Іллічівського міського суду Одеської області Тюміним Ю.О. поновлено провадження по справі (а.с. 192).

Ухвалою від 15.06.2021 року суддею Іллічівського міського суду Одеської області Тюміним Ю.О. задоволено самовідвід (а.с. 202).

Ухвалою від 22.06.2021 року суддею Іллічівського міського суду Одеської області Смирновим В.В. цивільну справу прийнято до свого провадження (а.с.208).

Ухвалою від 12.07.2021 року суддею Іллічівського міського суду Одеської області Смирновим В.В. відмовлено у задоволені заяви представника відповідача про відвід секретаря судового засідання (а.с. 218, 221).

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Позивачам на праві власності належала кв. АДРЕСА_2 , яке було набуто на підставі на підставі приватизації, про що виконкомом Іллічівської міськради Одеської області було видано свідоцтво на право власності на житло від 29.09.2004р. згідно розпорядження № 450 (а.с. 28).

Співвласником квартири був і ОСОБА_5 , який помер в 2012 році, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Іллічівського міського управління юстиції Одеської області від 17.01.2012 року, актовий запис № 51 (а.с. 42).

12.07.2006р. між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 295-08 МК про надання 72367 швейцарський франків. І 12.07.2006р. між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, яким було забезпечено виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 , відповідно якого предметом іпотечного договору стала кВ. АДРЕСА_2 (а.с. 48-51).

09.10.2006р між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11052263000МК про надання 18594 швейцарських франка на споживчі цілі, і у цей день між АКІБ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір, яким було забезпечено виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 де предметом іпотечного договору стала кв. АДРЕСА_2 (а.с. 52-61, 64-65).

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 19.10.2010р. був задоволений позов ПАТ "УкрСиббанк" до позивачів про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18962, 60 швейцарських франків (що складало 144614, 65 грн.), з врахуванням тілу кредиту, пені, процентів, а також, судом звернуте стягнення на предмет іпотеки (а.с.34).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20.11.2012р. рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19.10.2010р. скасовано в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволені вимог. В іншій частині рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19.10.2010р. залишено без змін (а.с. 35-39).

12.12.2011р. згідно договору факторингу № 1 між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" право вимогу по кредитному договору та договору іпотеки перейшло до ТОВ "Кей-Колект" (а.с. 66-68, 69-70).

24.03.2016р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексовий номер 28905845 внесений запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності на спірну квартиру за ТОВ "Кей-Колект"(а.с. 43-47).

V. Оцінка Суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів позивача та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду по справі №910/13407/17 від 13.03.2018р.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).У ч. 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позивні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Так, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» підпунктом 1 пункту 1 якого передбачено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно зі статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно зі статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м. для квартири та 250 кв. м. для житлового будинку.

Так, квартира, яка належала позивачам, в повному обсязі відповідає умовам встановленим у частині 1 статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а саме - площа не перевищує 140 кв. м., квартира є місцем постійного їх проживання та у позичальника згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності не знаходиться іншого нерухомого житлового майна.

Валютний кредит є споживчим, наданими позивачу ОСОБА_1 кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті (швейцарські франки). Споживчим є кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. (Закон України «Про споживче кредитування», 15 листопада 2016 року № 1734-VIII).

Крім того, Іпотекодавцями не була надана згода на здійснення приватним нотаріусом дій по перереєстрації права власності за ТОВ «Кей-Колект». Спірна квартира є єдиним місцем їх проживання, іншого житла у позивачів не має. Кредит був взятий в іноземній валюті і був взятий як споживчий кредит. Спірна квартира була придбана не за рахунок кредитних коштів, загальний розмір спірної квартири становить - 78,9 кв. м.

Відповідно до постанови Верховного Суду України у справі №465/1310/17 мораторій на стягнення квартир за іпотечним боргом у валюті розповсюджується і на позасудовий порядок виконання умов іпотечного застереження, добровільно погодженого сторонами при укладенні іпотечного договору.

Доводи представника відповідача Краснопивцева О.К. про те, що кредитний договір не є споживчим, і с проводу цього не може бути застосований Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не знайшли свого підтвердження належними, достовірними та допустимими доказами і є припущенням, з приводу чого суд не може ухвалити рішення на такому припущенні.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що реєстратор не може перереєструвати іпотечну квартиру за валютним кредитом протягом дії Закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» (з 07.06.2014 і до набрання чинності законом, який врегульовує питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті та порядок погашення курсової різниці).

Відповідно до постанови КЦС у справі №465/1310/17 від 31.10.2018р. мораторій на стягнення квартир за іпотечним боргом у валюті розповсюджується і на позасудовий порядок виконання умов іпотечного застереження, добровільно погодженого сторонами при укладенні іпотечного договору.

КЦС залишив в силі рішення першої інстанції, яким скасовано державну реєстрацію права власності на іпотечну квартиру, оскільки реєстратор фактично примусово стягнув майно на користь кредитора без згоди власника, незважаючи на заборону, встановлену Законом про мораторій (спірна квартира підпадає під дію мораторію, оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника та не перевищує 140 кв.м).

КЦС пояснив, що мораторій не передбачає втрати кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, але може бути підставою відмови реєстратора здійснити державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі договорів.

У даному спорі іпотекодержатель у позасудовому порядку на дату розгляду спору набув право власності на предмет іпотеки, внаслідок чого нерухоме житлове майно вибуло з власності іпотекодавця та майнових поручителів без їх згоди як власників.

Відповідно Постанови ВРУ № 984-VШ від 04.02.2016р. та Розпорядження Іллічівського міського голови від 10.02.2016р. за № 80 м. Іллічівськ перейменований м. Чорноморськ, а вулиця Леніна в проспект Миру.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 258, 259, 263 - 265, 352 Цивільного процесуального кодексу України, Суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Кобелєвої Алли Михайлівни, ТОВ «Кей-Колект» про скасування рішення про державну реєстрацію права власності - задовольнити частково.

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28905845 від 24.03 2016р. (10:59:06) про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ТОВ "Кей-Колект".

Поновити права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про проведення державної реєстрації права власності № 13843185 від18.03.2016р. (14:05:55) про реєстрацію за ТОВ "Кей-Колект" права власності на квартиру АДРЕСА_2 , здійсненої на підставі договору іпотеки № 4281, виданого 12.07.2006р. та договору іпотеки № 6113, виданого 09.10.2006р. приватним

нотаріусом Іллічівського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М.

Відновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 29.09.2004р. відповідно розпорядження виконкому Іллічівської міськради Одеської області № 450 від 28.09.2004р.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 05 жовтня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області В.В. Смирнов.