Рішення № 100261280, 12.10.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2520/21

Номер провадження 2/623/760/2021

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого - судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря: Телешевської В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу № 623/2520/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Цивільний позов обґрунтовано тим, що 14 лютого 2018 року, близько 12 год. 40 хв., ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем «ГАЗ-3302», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 , рухався по вул. Гоголя зі сторони вул. Гагаріна в напрямку вул. Васильківського в м. Ізюм Харківської області. Під час руху при проїзду перехрестя вуя. Гоголя та пров. Покровського в м. Ізюмі відповідач ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.12 Правил дорожнього руху України, згідно з яким: п. 16.12 «На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч» та під час проїзду перехрестя рівнозначних доріг, не надав дорогу мотоциклу «ІЖ Юпітер-5», реєстраційний номер НОМЕР_2 під його керуванням, він наближався праворуч, в результаті чого сталось зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної події він отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої тупої травми голови, а саме: пошкодження головного мозку та крововилив під його оболонки, що згідно з висновком судово-медичної експертизи № 56-13/19 від 22 лютого 2019 року, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, загрозливих для життя. Закритий перелом лівої ключиці зі зсувом та закритий перелом 3 і 4 ребер ліворуч, які згідно з висновком судово-медичної експертизи № 56-13/19 від 22 лютого 2019 року відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я. Порушення п.16.12 Правил дорожнього руху України відповідачем ОСОБА_2 , які відповідно до висновку судової авто технічної експертизи № 7/753СЕ-19 від 05 вересня 2019 року з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками, які виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 3302, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час проїзду перехрестя рівнозначних доріг, не надав дорогу мотоциклу «ІЖ Юпітер-5», реєстраційний номер НОМЕР_2 під його керуванням, де він наближався праворуч, не зорієнтувався у дорожній обстановці, в результаті чого сталося зіткнення його мотоцикла "ІЖ Юпітер-5" з автомобілем ГАЗ 3302 під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило вищевказані наслідки. Загальна сума, яку витратила його мати ОСОБА_4 на його лікування інше за наявності збережених чеків складає - 25225,14 грн. В зв`язку з утриманням тяжких тілесних ушкоджень загрозливих для дитя він довгий час змушений був знаходитися на лікуванні у обласних клініках. У нього був сильний головний біль, фактично знаходився в той період часу між життям та смертю. У нього був повністю залежний від своїх рідних та близьких, оскільки зазнав фізичних страждань і потребував сторонньої допомоги. Він морально переживав у зв`язку з ушкодженням здоров`я, не мав можливості продовжувати навчання, а також налагодити свої життєві зв`язки, які були до заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Враховуючи вищевикладене, розмір справедливості та розумності, виходячи з тяжкості тривалості моральних страждань, вважає за необхідне визначити моральну шкоду у розмірі 144676 грн. Відповідно до полісу № АК/7504743 від 29 жовтня 2017 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливо встановити, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована у Українській страховій компанії «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Відповідач ОСОБА_2 офіційно працював у ФОП « ОСОБА_5 » згідно трудового говору. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася в період дії договору і є страховим і випадком внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність. Отже, страховик Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» є зобов`язаним суб`єктом перед ним, та має виплатити страхове відшкодування - моральну шкоду у межах ліміту відповідальності, зокрема моральну шкоду заподіяну тяжкими тілесними ушкодженнями у розмірі 44676,00 грн. (3723,00 х 12) та майнову шкоду у вигляді затрат на лікування, яка складає 25225,14 грн. А в зв`язку з тим, що завдану моральну шкоду заподіяну тяжкими тілесними ушкодженнями він оцінив у 144676 грн., а Українська страхова компанії «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» зобов`язана виплатити лише 44676 грн., то різницю між сумами повинен сплатити обвинувачений.

Просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» матеріальну шкоду, пов`язану з витратами на лікування у розмірі 25225,14 грн., а також моральну шкоду в зв`язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень у розмірі 44676,00 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну тяжкими тілесними ушкодженнями, у розмірі 100000 грн.

14.09.2021 року від представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Пилипець А.Ю. надійшов відзив на позов, в якому зазначив, що відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону (ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Відповідно до Закону є два способи нарахування та відшкодування моральної шкоди Страховиком, кожен із яких спрацьовує за відповідної умови: Перший спосіб: у разі заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого, сума моральної шкоди розраховується у відповідності до ст. 26 Закону (5 відсотків від суми страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю). Відповідно до ст. 261 Закону Страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Другий спосіб: у разі настання смерті потерпілого, суму розраховується у відповідності до ст. 27 Закону (12 мінімальних встановлених законодавством на день настання страхового випадку). У такому випадку, моральна шкода виплачується у фіксованій сумі. У даному випадку смерть потерпілого внаслідок ДТП не настала, отже положення та механізм розрахунку моральної шкоди у відповідності до ст. 27 Закону - не буде застосовуватися. Вважає, що при визначені розміру моральної шкоди у даній справі потрібно керуватися нормою ст. 26 Закону (моральна шкода визначається у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю), а тому позивач не має правових підстав просити стягнути моральну шкоду із ПрАТ «УСК «Княжа ВІГ» у розмірі 44676,00 грн., позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Таким чином, граничний поріг відповідальності Співвідповідача за заподіяну моральну шкоду становить 1261,25 грн (25225,14 грн. х 5%). На підставі вищевикладеного просив у задоволені позову відмовити. (а.с.65-69).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від його представника ОСОБА_6 надійшла заява про розгляд справи без його особистої участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання представник ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення не надходило.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання також не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, заяв про відкладення не надходило.

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 , працював на посаді водія автотранспортних засобів. (а.с.25,26).

14.09.2018 року, близько 12-40 години, ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем ГАЗ 3302, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 , рухався по вул. Гоголя з боку вул. Гагаріна у напрямку вул. Васильківського в м. Ізюм Харківської області. Під час руху при проїзді перехрестя вул. Гоголя та пров. Покровського в м. Ізюм Харківської області водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 16.12 Правил дорожнього руху України та не надав дорогу мотоциклу «ІЖ Юпітер-5», реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням неповнолітнього ОСОБА_1 , що наближався праворуч, в результаті чого сталось зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної події водій мотоциклу «ІЖ Юпітер-5» неповнолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої тупої травми голови, а саме: пошкодження головного мозку та крововилив під його оболонки, які відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, загрозливих для життя. Закритий перелом лівої ключиці зі зсувом та закритий перелом 3 і 4 ребер ліворуч, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що потягли за собою тривалий розлад здоров`я. Порушення п.16.12 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв`язку з подією та наслідками, що сталися.

Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження.

За положеннями частини шостої ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.01.2021 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначено покарання в виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язано ОСОБА_2 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня» (УДКСУ у Немишлянському районі, код отримувача (ЄДРПОУ): 37999669, розрахунковий рахунок 31112115020010 в ГУДКСУ в Харківській області, код банку (МФО):899998) витрати затрачені на лікування потерпілого ОСОБА_1 в сумі 6657 грн. 48 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім.. проф. О.І.Мещанінова» Харківської міської ради (отримувач УК в м. Харкові/м. Харків/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37999649, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998, номер рахунку: 31412544020002, код класифікації доходів бюджету: 24060300) витрати на лікування ОСОБА_1 в сумі 11895 грн. 93 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 вартість проведення судових експертиз: судово-автотехнічної експертизи №1093/18 від 14.11.2018 - 3432 грн, судово-автотехнічної експертизи №1092/18 від 28.11.2018 - 3432 грн, судової транспортно-трасологічної експертизи №1091/18 від 16.11.2018 - 3432 грн, судово автотехнічної експертизи №7/753СЕ-19 від 05.09.2019 - 3768,24 грн, а всього 14064,24 грн. (отримувач: Держава, код доходів 24060300, отримувач платежу УК Слобідсь/ м.Хар Слобідськи/24060300, п/рахунок: 31116115020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, Банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998. Стягнути з Української страхової компанії «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (вул. Глибочицька, 44, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 24175269) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, пов`язану з витратами на лікування у розмірі 25225,14 грн, а також моральну шкоду в зв`язку з отриманням тяжких тілесних ушкоджень у розмірі 44676,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну тяжкими тілесними ушкодженнями у розмірі 100000 грн. Скасовано арешт майна, а саме: автомобіля ГАЗ 3302, реєстраційний номер НОМЕР_1 та мотоцикла «ІЖ Юпітер-5», накладений ухвалами Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.09.2018 року. Речові докази: мотоцикл "ІЖ Юпітер-5" реєстраційний номер НОМЕР_2 , який перебуває на зберіганні на території Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області та автомобіль ГАЗ 3302, р.н. НОМЕР_1 , який передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 - залишено власникам. (а.с.39-41).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 травня 2021 року апеляційну скаргу представника ПрАТ «УСК Княжа ВІГ» задоволено частково. Вирок Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 26.01.2021 року по справі щодо обвинуваченого ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ПрАТ «УСК Княжа ВІГ» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди скасовано. Призначити новий розгляд даної справи в цій частині в суді першої інстанції щодо вирішення цивільного позову про стягнення з ПрАТ «УСК Княжа ВІГ» на користь потерпілого ОСОБА_1 моральної шкоди. В решті вирок суду першої інстанції залишено без змін. (а.с.42-47).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України). Види обов`язкового страхування в Україні визначені в статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. (п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно з п. 9.3. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір страхової суми за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, становить 100 тисяч гривень на одного потерпілого.

З аналізу вказаних норм, можна дійти висновку, що п. 9.3. ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено ліміт відповідальності страховика за завдану матеріальну шкоду потерпілому особі, яка зумовлена заподіянням шкоди його життю та здоров`ю.

З полісу № АК/7504743 від 29.10.2017 року обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів вбачається, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (а.с.23).

Ліміт відповідальності страховика за завдану потерпілій особі моральну шкоду спричинену ушкодженням її здоров`я встановлено ст. 261 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до ч.1 ст.1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону. Оскільки такого спеціального закону на даний час не прийнято, то в силу вимог ч.1 ст.8 Цивільного кодексу України до даних правовідносин має застосовуватися аналогія закон. Адже згідно зазначеної Норми якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Тому в даній ситуації при визначенні розміру шкоди мають застосовуватися положення ч.1, 2, 3 ст.22 та ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистім немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки): 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У відповідності зі ч.2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала , якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в постанові Пленуму №4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» в пункті 4 роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у особи, яка її завдала, за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини заподіювача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних ш фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Також згідно із п.9 Постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 261 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 % страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просив відшкодувати заподіяну йому внаслідок ДТП моральну шкоду саме у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Зважаючи на те, що загальний розмір страхової виплати, визначеної судом, за шкоду, заподіяну здоров`ю становить 25225,14 грн., а 5% від неї складає 1261,26 грн., то лише в межах цієї суми Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» може нести відповідальність з відшкодування завданої ОСОБА_1 моральної шкоди.

Таким чином, у рахунок відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 належить стягнути з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 1261,26 грн.

Таким чином, цивільний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред`явленні позову був звільнений від сплати судового збору, то суд приходить до висновку, що з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 45,40 грн.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», місцезнаходження якого: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ЄДРПОУ 24175269, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 1261,26 грн. (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 26 копійок).

Стягнути з Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», місцезнаходження якого: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 44, ЄДРПОУ 24175269, на користь держави судовий збір в розмірі 45,40 грн. (сорок п`ять гривень 40 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т. Д. Бєссонова