Ухвала суду № 100260834, 12.10.2021, Станично-Луганський районний суд Луганської області

Справа №430/2060/21

Провадження №2/430/451/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2021 року смт. Станиця Луганська

Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності договору про поточний депозитний вклад, шляхом визнання такими, що не підлягають виконанню усіх зобов`язань за договором про поточний депозитний вклад та визнання відсутнім права вимагати виконання всіх зобов`язань за договором про поточний депозитний вклад,-

в с т а н о в и л а:

Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності договору про застосування наслідків недійсності договору про поточний депозитний вклад, шляхом визнання такими, що не підлягають виконанню усіх зобов`язань за договором про поточний депозитний вклад та визнання відсутнім права вимагати виконання всіх зобов`язань за договором про поточний депозитний вклад, в якій просив суд:

1.застосувати наслідки недійсності договору про поточний депозитний вклад №1005682105 від 06.07.1995 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , шляхом визнання такими, що не підлягають виконанню усіх зобов`язань АТ КБ «ПриватБанк» за договором про поточний депозитний вклад №1005682105 від 06.07.1995 року;

2.визнати відсутнім у ОСОБА_1 права вимагати від АТ КБ «ПриватБанк» виконання всіх зобов`язань за договором про поточний депозитний вклад №1005682105 від 06.07.1995 року;

3.стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати.

Так, вивчивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що зазначена позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам закону:

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Частина друга вказаної статті наголошує, що позовна заява повинна зокрема містити інформацію про місце проживання чи перебування відповідача (для фізичних осіб), виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно позовної заяви відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача звертається з цими вимогами до Станично-Луганського районного суду, посилаючись на ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно отриманої судом інформації від керівника Станично-Луганської селищної ВЦА Щастинського району Луганської області від 27.09.2021 року за №24 – відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – відсутні.

Таким чином, представник позивача, звертаючись до суду з цими вимогами до ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування не зазначає в позові та не додає до нього доказів на підтвердження вказаної інформації. А відтак представнику позивача необхідно надати суду докази того, що зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача є АДРЕСА_1 .

Крім того, у відповідності до норм статті 175 ЦПК України до позовної заяви додаються копії документів, на які позивач посилається як на доказ. Так, відповідно до п. 5.22 Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 від 01.09.2003 року, затв. наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 №55 (надалі Вимога), відмітку про наявність додатків розміщують під текстом документа. Наявність додатків, повну назву яких наводять у тексті, фіксують за такою формою: «Додаток: на 5 арк. у 2 прим.». Якщо документ має додатки, повних назв яких немає у тексті, то ці назви треба подати після тексту, зазначивши кількість аркушів у кожному додатку та кількість їхніх примірників. На велику кількість додатків складають опис, а в самому документі після тексту зазначають: «Додатки: згідно з описом на 67 арк.».

В порушення п. 5.22 зазначеної Вимоги, позовна заява містить лише зазначення опису документів, що додані, без вказівки кількості аркушів та примірників.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали недоліків. Залишення вказаної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя, –

у х в а л и л а:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про застосування наслідків недійсності договору про поточний депозитний вклад, шляхом визнання такими, що не підлягають виконанню усіх зобов`язань за договором про поточний депозитний вклад та визнання відсутнім права вимагати виконання всіх зобов`язань за договором про поточний депозитний вклад – залишити без руху.

Надати представнику позивача для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити представнику позивача, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде повернута.

Копію ухвали надіслати представнику позивача. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.П. Дьоміна