Ухвала суду № 100260709, 11.10.2021, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/3260/21;

Провадження 2/401/1443/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" жовтня 2021 р. Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області, Гармаш Т. І. при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Полтавській області, Державного казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органу досудового розслідування ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органу досудового розслідування.

У позовній заяві позивач заявляє клопотання про відстрочення йому сплату судового збору за даним позовом, оскільки він перебуває у важкому матеріальному становищі. Доказів на підтвердження свого майнового стану позивачем не надано.

Згідно з ч.1 ст.136 ЦПК України суд враховуючи майновий стан сторони може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, зменшення його розміру або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Правова позиція щодо необхідності підтвердження незадовільного майнового стану була викладена в постанові Верховного Суду від 17 травня 2018 у справі № 904/9117/17, в якій Верховний Суд вказав на те, що єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Також, Верховний Суд вказав на те, що вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов`язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26.07.2005, Рішення ЄСПЛ "Jedamski and Jedamska v. Poland". Від 25.07.2005).

Отже, основною умовою для відстрочення суми сплати судового збору є тяжкий майновий стан особи, що звертається до суду, який вона повинна довести поданими письмовими доказами.

З наданої позивачем позовної заяви інформації про доходи не вбачається.

Безпідставне зменшення розміру судового збору, звільнення чи відстрочення від сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Враховуючи те, що на підтвердження свого майнового стану позивач не надав докази, які в повній мірі відображають його майновий стан, а наведені у клопотанні доводи не дають підстав для його задоволення та відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способом і строком їх усунення, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст.: 175, ч.4, 177 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Полтавській області, Державного казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями і рішеннями органу досудового розслідування, залишити без руху та надати строк для виправлення недоліків, а саме сплатити судовий збір або надати належні підтвердження майнового стану позивача, протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Т. І. Гармаш