Рішення № 100258471, 11.10.2021, Горохівський районний суд Волинської області

Справа № 155/1233/21

Провадження № 2/155/671/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Яремчук С.М.;

за участю секретаря судового засідання - Задурської К.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Горохів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мар`янівської селищної ради Луцького району Волинської області про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 та площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Мар`янівської селищної (колишньої Бранівської сільської) ради Луцького (колишнього Горохівського) району Волинської області, яка була передана у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Бранівської сільської ради народних депутатів від 21 вересня 1993 року № 14/3 як на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки, які розташовані на території Бранівської сільської ради Горохівського району Волинської області та відповідно до рішення Бранівської сільської ради народних депутатів від 21.09.1993 року № 14/3 передані у приватну власність ОСОБА_2 - площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , та площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства на території Бранівської сільської ради Горохівського району Волинської області. На підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14 липня 2021 року за позивачем зареєстровано в порядку спадкування за заповітом право власності на вказаний вище житловий будинок. Проте, спадкодавець ОСОБА_2 не встигнув завершити процедуру приватизації земельних ділянок та зареєструвати право власності на земельні ділянки на своє ім`я, хоча в 2009 році Бранівською сільською радою від 25 листопада 2009 року №26/3 прийнято рішення «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки». Спадкодавець приватизації не завершив, а рішення на даний час вже втратило свою актуальність після створення громад. Оскільки приватизація вказаних земельних ділянок не завершена видачею правовстановлюючого документа, нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказані земельні ділянки. Оскільки спадщина за заповітом після смерті ОСОБА_2 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній за життя не набув права власності на спірні земельні ділянки згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельних ділянок відповідно до чинного законодавства України, позивач просить поданий позов задовольнити.

Ухвалою судді Горохівського районного суду Волинської області від 14 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позивач в підготовче засідання не з`явилася, подала суду заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Мар`янівської селищної ради Луцького району Волинської області в підготовче засідання не з`явився, в заяві до суду селищний голова просить справу розглядати у відсутності представника ради, заявлені вимоги визнає.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд встановив, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд приходить до наступного висновку.

Із заповіту, складеного 04.10.2011 року, який посвідчено секретарем Бранівської сільської ради Горохівського району Волинської області та зареєстровано в реєстрі за №250 вбачається, що ОСОБА_2 усе своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 (а.с.10).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 01 березня 2016 року виконавчим комітетом Бранівської сільської ради Горохівського району Волинської області (а.с.6).

Родинні відносини позивача з спадкодавцем ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , згідно з яким батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_1 одружилась та змінила своє прізвище на « ОСОБА_1 », що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_3 (а.с.12, 13).

Довідкою виконавчого комітету Мар`янівської селищної ради Волинської області від 06.07.2021 №535 стверджується, що спадкодавець ОСОБА_2 до дня смерті проживав в АДРЕСА_1 з дочкою ОСОБА_1 , яка продовжує проживати по даний період часу та дружиною ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дружина спадкодавця вдруге в юридичному шлюбі не перебувала. Заповіт ОСОБА_2 в Бранівській сільській раді посвідчувався в реєстрі за №250 від 04.10.2011 року, який не змінено і не скасовано. Спадкоємцем за заповітом є єдина дочка ОСОБА_1 , 1964 року народження. Спадкоємець ОСОБА_1 вступила у володіння спадковим майном до шести місяців шляхом спільного проживання з спадкодавцем на день його смерті (а.с.9).

Згідно довідки виконавчого комітету Мар`янівської селищної ради Волинської області від 06.05.2021 №282 спадкодавець ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , до дня смерті проживала в будинку в АДРЕСА_1 з дочкою ОСОБА_1 , яка продовжує проживати по даний період. Заповіт ОСОБА_4 у Бранівській сільській раді не посвідчувався (а.с.8).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №265796703, ОСОБА_1 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.07.2021 зареєструвала право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.16).

Із матеріалів спадкової справи №141/2021, заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та витребуваною ухвалою суду вбачається, що після його смерті спадщину за заповітом прийняла його дочка ОСОБА_1 , яка звернулася з відповідною заявою до нотаріальної контори і їй було видано Свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 14 липня 2021 року. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається з житлового будинку з надвірним будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 . З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №65440959 від 05.07.2021 вбачається, що заповіт, який посвідчувався від імені ОСОБА_2 , номер в реєстрі нотаріальних дій 250, чинний.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 серпня 2021 року №02-31/597 державний нотаріус Т.В. Островська відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки площами 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруді і 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства, які розташовані на території Бранівської сільської ради Горохівського району Волинської області, належні спадкодавцю ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 прийняла спадщину як спадкоємець за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 шляхом спільного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. На частину спадкового майна позивачу 14.07.2021 видане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом. На неприватизовані земельні ділянки ОСОБА_1 не може оформити спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на дане спадкове майно.

Інших спадкоємців, які претендують на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Загальні положення про спадкування визначені главою 84 ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.1233, ч.1 ст.1235 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.«г» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) підставою набуття права власності на земельні ділянки є прийняття спадщини.

Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з п.7 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Відповідно до абз.2 п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Нормами чинного законодавства України визначено, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Відповідно до п.3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16 травня 2013 року №4-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст.125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Як вбачається з рішення Бранівської сільської ради народних депутатів від 21.09.1993 №14/3, сільська рада народних депутатів вирішила передати у приватну власність безоплатно земельні ділянки, надані для ведення особистого підсобного господарства і обслуговуванню будинку і господарських будівель господарствам згідно додатку №I (а.с.18).

Згідно довідки виконавчого комітету Мар`янівської селищної ради Волинської області від 20.09.2021 №762, додаток до рішення сесії сільської ради від 21.09.1993 року № 14/3 по невідомих причинах не існує. При винесенні рішення сесії сільської ради від 25.11.2009 року №26/3 на виготовлення технічної документації на земельні ділянки було сформовано новий додаток.

Відповідно до рішення Бранівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 25.11.2009 року №26/3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по видачі державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам згідно списку (додається) (а.с.19).

Згідно додатку до рішення сесії сільської ради від 25.11.2009 №26/3, до списку громадян включено ОСОБА_2 . Останньому надано дозвіл на виготовлення документації по видачі державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.20)

Таким чином, оскільки спадщина після смерті ОСОБА_2 , який за життя не набув права власності на спірні земельні ділянки, хоча розпочав процедуру її приватизації, відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач, як спадкоємець його майна за заповітом, яка прийняла спадщину в установленому порядку, має право на завершення приватизації та реєстрацію права власності на вищевказані земельні ділянки відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами порушення її права, окрім того, на думку суду, спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, передбачений законом, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати суд залишає за позивачем.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 78, 200, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст. 1217, 1218, 1225, 1233, 1235, 1268 ЦК України, ст.ст.81, 125 ЗК України, п.1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, -

УХВАЛИВ

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом право на завершення приватизації та реєстрацію права власності відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та площею 0,60 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Мар`янівської селищної (колишньої Бранівської сільської) ради Луцького (колишнього Горохівського) району Волинської області як на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду через Горохівський районний суд Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (45764, с.Довгів Луцького району Волинської області, РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Мар`янівська селищна рада (45744, смт.Мар`янівка, вул.Незалежності, 26, Луцького району Волинської області, код ЄДРПОУ 04334933).

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Яремчук С.М.