Рішення № 100258426, 06.10.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/12874/20

н/п 2/766/1330/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.

справа №766/12874/20, н/п 2/766/1330/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом

позивача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ),

в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Смельська В.В. (місцезнаходження: АДРЕСА_9)

до

відповідача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 )

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватне підприємство «Виробничо-житловий центр «Аріадна» (ЄДРПОУ 32928767, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Гончара (Котовського), буд. 4)

предмет та підстави позову: про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої залиттям квартири,-

негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

встановив:

І. Виклад позиції позивача.

25 серпня 2020 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди спричиненої залиттям квартири, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 218 112, 35 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, нанесеної майну внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 , а також 10 000, 00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього 228 112, 35 грн.; покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачці належить квартира АДРЕСА_4 (далі по тексту - квартира АДРЕСА_4 ). Відповідачка є власницею квартири АДРЕСА_6 (далі по тексту - квартира АДРЕСА_6 ), яка розташована над належною позивачці квартирою.

14.11.2019 року у квартирі позивача АДРЕСА_4 відбулася аварійна ситуація у зв`язку з залиттям гарячою водою її приміщень і, як наслідок, пошкодженням предметів домашнього вжитку.

Того ж дня комісією КУ «Інспекція житлового комунального господарства» ХМР встановлено причину залиття квартири АДРЕСА_4 - розгерметизація опалювального приладу системи опалення, розташованого в житловому приміщенні (спальня) квартири відповідача АДРЕСА_6 .

Відповідно до проведених експертних досліджень загальний розмір збитку, спричиненого залиттям квартири АДРЕСА_4 складає 218 112, 35 грн.

Розмір витрат, понесених на проведення експертних досліджень становить 14 709, 32 грн.

Вважаючи доведеним причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідачки та залиттям 14.11.2019 року належної позивачу квартири, остання просила стягнути на свою користь спричиненні їй збитки в результаті затоплення у розмірі 228112,35 грн., 10 000, 00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідачки та судові витрати.

На час звернення до суду із позовом відповідач у добровільному порядку збитки не відшкодувала.

За викладених обставин, враховуючи небажання відповідачки добровільно відшкодувати завдану шкоду, позивач звернулася до суду з метою відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

18.01.2021 року адвокат Рамаданова Т.В., діючи в інтересах відповідачки на підставі ордеру подала відзив на позовну заяву, за змістом якого просила відмовити у задоволенні позову.

Вважає, що ОСОБА_2 є неналежним відповідачем у справі, що розглядається позаяк затоплення квартири АДРЕСА_4 відбулося з вини ПП «ВЖЦ «Аріадна», яке допустило недоліки під час перевірки готовності внутрішньо будинкових систем опалювання.

Вказала, що 13.11.2019 року у квартиру АДРЕСА_6 у другій половині дня було подано гаряче теплопостачання, а вже о 05-30 год. 14.11.2019 року її квартиру почало затоплювати. Причиною цього вважає збільшення тиску в системі теплопостачання. Воду в квартирі АДРЕСА_6 було перекрито представником ПП «ВЖЦ «Аріадна» лише о 10-00 год. 14.11.2019 року. Фактично належна відповідачці квартира також була затоплена і потребувала ремонту.

Додатково відповідач вважає акт технічного обстеження, складений 14.11.2019 року таким, що не відповідає дійсним обставинам, складеним не у відповідності до встановлених вимог, викладені в акті обставини викликають сумнів в їх об`єктивності.

Крім того, стороною відповідача ставиться під сумнів допустимість висновків експерта щодо визначення вартості ремонтних робіт, які необхідно виконати в квартирі АДРЕСА_4 .

У зв`язку з відсутністю вини ОСОБА_2 у залитті квартири АДРЕСА_4 , вважає, що відсутні підстави для стягнення з неї моральної шкоди.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.09.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.10.2020 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.09.2020 року забезпечено позов у справі шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_6 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 , виданого 22.10.1993 р. Фондом комунального майна м. Херсона.

За клопотанням відповідача та її представника ОСОБА_3 розгляд справи відкладено на 23.11.2020 року.

У день призначення справи до розгляду за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 розгляд справи відкладено на 17.12.2020 року.

17.12.2020 року у судовому засіданні за клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 розгляд справи відкладено на 21.01.2021 року.

18.01.2021 року представник відповідача ОСОБА_3 подала відзив на позов.

21.01.2021 року представник відповідача ОСОБА_3 подала заяви про виклик свідків - представника ПП «ВЖЦ» Аріадна» Трибух О.О., майстра з експлуатації ЛЧТ ТМ АТ «Херсонська ТЕЦ»- Привалова В.Г., інспектора КУ «Інспекція Житлово-комунального господарства» ХМР Шмельову Н.Б., експерта Фесун Л.А. та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

21.01.2021 року представник позивача Смельська В.В. подала заяви про виклик експерта Фесун Л.А., експерта Федотову О.Ш., про виклик свідка інспектора КУ «Інспекція Житлово-комунального господарства» ХМР ОСОБА_5 , про залучення третьої особи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2021 року клопотання ОСОБА_3 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2021 року задоволено заяви сторін про виклик свідків.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2021 року задоволено заяви про виклик експертів.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.01.2021 року залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПП «Виробничо-житловий центр «Аріадна». Призначено наступне судове засідання на 03.03.2021 року.

17.02.2021 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження з призначенням у справі підготовчого засідання.

17.02.2021 року від представника відповідача ОСОБА_6 надійшло клопотання про призначення у справі інженерно-технічної(будівельно-технічної) експертизи.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.03.2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.03.2021 року призначено у цивільній справі інженерну будівельно-технічну експертизу. Зобов`язано судового експерта Малого О.В. провести експертизу у строк до 10.04.2021 року.

У судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2021 року.

У зв`язку з ненадходженням висновку експерта за результатами призначеної на виконання ухвали суду від 03.03.2021 року інженерної будівельно-технічної експертизи судові засідання призначені на 15.04.2021 року, 27.04.2021 року, 14.05.2021 року, 27.05.2021 року не відбулися, продовжено перерву до 07.06.2021 року.

У судовому засіданні призначеному на 07.06.2021 року допитано свідка ОСОБА_5 . У судовому засіданні продовжено перерву до 13.07.2021 року.

У зв`язку з ненадходженням висновку експерта за результатами призначеної на виконання ухвали суду від 03.03.2021 року інженерної будівельно-технічної експертизи та неявкою у судові засідання свідків сторони відповідача, судові засідання призначені на 13.07.2021 року, 21.07.2021 року та 14.09.2021 року не відбулися, продовжено пе6рерву до 06.10.2021 року.

20.09.2021 року судовий експерт Малий О.В. надав висновок експерта №24/21 складений за результатами проведення судової інженерної будівельно-технічної експертизи від 13.09.2021 року.

06.10.2021 року представник позивача за ордером адвокат Коваленко О.А. подала заяву про виклик експертів.

У судове засідання позивач не з`явилася, адвокат Коваленко О.А. діючи в її інтересах подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити. Заяву про виклик експертів відкликала та просила її не розглядати. Вказала, що з висновком експертизи №24/21 від 13.09.2021 року не погоджується, оскільки експертом при його складенні не врахована вартість доставки та погрузки будівельних матеріалів, ціна на будівельні матеріали взята в середньому по Україні а не по м. Херсон, а зазначена в експертизі заробітна плата є нижчою ніж середньомісячна по Херсонській області. При вирішенні справи просила врахувати висновок експерта №82 від 03.02.2019 року, при складанні якого зазначено вартість матеріалів та робіт, що відповідає дійсним на даний час.

Відповідач у судове засідання не прибула, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялася у встановлений законом спосіб(судові повістки, смс повідомлення, розміщення оголошень на офіційному сайті Судова влада України. Будь-яких заяв та клопотань на час проведення судового засідання до суду не надходило.

Представник відповідача належним чином повідомлявся про судовий розгляд справи(судові повістки, смс повідомлення, повідомчі листи під особистий підпис), що встановлено з матеріалів наявних у справі, у судове засідання не прибув. Будь-яких заяв та клопотань про відкладення, про причини неприбуття, чи про неможливість розгляду справи у його відсутності на час призначений для проведення судового засідання до суду не надходило.

Таким чином, Судом встановлено, що відповідач та її представник у судове засідання не прибули, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надсилали.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.(ч. 1 статті 223 ЦПК України)

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомленні про судове засідання, суд розглядає справу за відсутністю такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом не встановлено поважності причин неприбуття сторони відповідача у судове засідання та його представника, про судове засідання повідомленні належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, враховуючи згоду представника позивача на розгляд справи у її відсутності неявки належним чином повідомленого про судовий розгляд справи відповідача (представника) та за відсутності доказів причин поважності неприбуття у судове засідання, суд постановив розглянути справу за відсутності учасників справи, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

З`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані сторонами докази та повідомлені ними обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Оскільки сторона відповідача зобов`язалася але не забезпечила явку свідків у судове засідання, які у судові засідання неодноразово викликалися судом, допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не відбувся.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

На підставі договору №337 купівлі-продажу квартири (будинку), посвідченого 22.11.1995 року на товарній біржі «Смарагд Південь» ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_4 , що підтверджено дублікатом договору виданим 07.08.2009 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23686728 від 27.08.2009 року.

Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_3 про право власності на житло від 22.10.1993 року, квартира АДРЕСА_6 на праві приватної, спільної сумісної власності належить ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_10 .

За договором дарування частини квартири, посвідченого 26.01.2008 року приватним нотаріусом Херсонського МНО Годованним О.В., ОСОБА_2 набула у власність 2/3 частини квартири АДРЕСА_6 . Вказане додатково підтверджено витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17836753 від 21.02.2008 року.

Актом технічного обстеження приміщень квартири АДРЕСА_4 , складеним 14.11.2019 року КУ «Інспекція житлово-комунального господарства» Херсонської міської ради, встановлено залиття приміщень квартири теплоносієм з системи централізованого водяного теплопостачання, розташованої в спальній кімнаті квартири АДРЕСА_6 . Причиною залиття приміщень квартири АДРЕСА_4 є розгерметизація опалювального приладу системи опалення, розташованого в житловому приміщенні (спальня) квартири АДРЕСА_6 . Опалювальний прилад системи централізованого опалення експлуатувався власником житла зі значним перевищенням нормативних ефективних строків експлуатації.

Згідно висновку експерта №82 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі, виконаного 03.12.2019 року судовим будівельно-технічним експертом Фесун Л.А., вартість ремонтних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, заподіяних залиттям приміщення квартири АДРЕСА_4 станом на грудень 2019 року складає 198 696, 00 грн.

Відповідно до експертного висновку №Ве-338 експертного товарознавчого дослідження з визначення стану майна та розміру матеріального збитку, внаслідок залиття квартири, виконаного 28.02.2020 року Херсонською ТПП, надане для дослідження майно (картина гобеленова, тумба для взуття, килим рельєфний ворсовий, вішалка для зберігання одягу, штори, виготовлені за індивідуальним замовленням, настільна лампа, спальний гарнітур, фасадні поверхні з полірованим покриттям під «малахіт», килим рельєфний ворсовий, набір крпусних меблів для жилої кімнати, штори віконні мереживі, годинник настільний балансовий з боєм в дерев`яному корпусі « Янтар », підставки під квіти, штори в кухні-студії віконні, стіл дерев`яний дубовий з масиву дерева, Ікона з зображенням образу Святого Миколая, набір корпусних меблів для кухні, кутовий) має характерні ознаки дефектів, що виникли в результаті впливу вологи (гарячої рідини системи опалення). Загальний розмір матеріального збитку, нанесеного майну внаслідок залиття квартири АДРЕСА_4 складає 19 416, 35 грн. При визначенні загального розміру матеріального збитку не враховано розмір матеріального збитку від пошкодження Ікони з зображенням образу Святого Миколая.

Згідно листа вих. №01-11/24, наданого 06.11.2020 року ПП «ВЖЦ «Аріадна» на запит адвоката Ромаданової Т.В., до обов`язків підприємства не належить заміна внутрішньоквартирних інженерних мереж та приладів. За їх утримання у належному стані несуть відповідальність власники квартир.

Згідно додатку АДРЕСА_6 до рішення виконавчого комітету міської ради від 06.10.2017 року №313 «Тариф, структура, періодичність та строки надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються ПП «ВЖЦ «Аріадна» наймачам (орендарям) житлових та/ або нежитлових приміщень у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_8 » технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (зокрема, роботи з ліквідації несправностей та витоків у системах; ліквідація аварійних ситуацій на мережах) здійснюється підприємством у разі замовлення та за плату.

Згідно листа вих. №01-4-1/2110, наданого 06.11.2020 року АТ «Херсонська теплоелектроцентраль» на запит адвоката Ромаданової Т.В., товариство не здійснює огляд та ремонт опалювальної системи у внутрішньобудинкової системи багатоквартирного будинку перед початком опалювального сезону.

Згідно висновку експерта №24/21 складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, виконаного 13.09.2021 року судовим експертом Малим О.В., вартість відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_4 становить 122 872, 00 грн.

Допитана у судовому засіданні Свідок ОСОБА_5 повідомила, що за заявою ОСОБА_1 про обстеження квартири внаслідок залиття, 14.11.2019 року здійснила вихід до квартири АДРЕСА_4 . Сліди затоплення були на сходовому майданчику, підтоки на стінах перед входом у квартиру були помітними. Квартира АДРЕСА_4 була затоплено сильно, оскільки гаряча вода лилася півтори-дві години. Мокрим було все (штори, килими, підлога та ін.), у спальні все ліжко було мокре та у воді; у вітальні - стіни та підлога. Найбільше постраждала кухня-їдальня, у якій усі ємності, кухонне приладдя були заповнені водою, гіпсокартонний кухонний гарнітур від великої кількості води почав розбухати і відходити. Ванна кімната постраждала найменше. Свідок вказала, що у квартирі АДРЕСА_4 зроблено якісний ремонт з вартісних матеріалів. Свідок піднялася поверхом вище до квартири АДРЕСА_6 , у якій двері відчинили дві жінки, які одразу сказали, що затоплення відбулося з вини ЖЕКу. У кімнаті, що знаходиться над спальнею квартири АДРЕСА_4 виявили чугунні батареї, підключення яких до загальної мережі теплопостачання було з металопласту. Помітно було, що вирвано з`єднувальну частину системи опалення. Місце з`єднання батареї та батарея були уражені нальотом та корозією через багаторічну експлуатацію. З`єднання системи від вертикалі до горизонталі здійснено з порушенням з`єднування приборів опалювальної центральної системи, оскільки було зроблено в дугу а не під кутом. У приладді була відсутня перемичка між подачею та зворотною системою на опалювальному приладі. Опалювальний прилад засмічений, не промивався та не замінювався тривалий час. Вказала, що порив системи опалення тривав півтори-дві години через те, що обслуговуюча організація не мала перекриваючої арматури на будинок та на стояк. Стан прибору опалення у квартирі АДРЕСА_6 свідчить, що обслуговуючих та ремонтних дій із приладом опалення(батареєю)не проводилося дуже давно.

V. Оцінка Суду.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири. Факт залиття квартири АДРЕСА_4 , який мав місце 14.11.2019 року, учасниками справи не оспорюється та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (актами).

Спір виник з приводу наявності чи відсутності винних дій у відповідача, щодо неналежного утримання приладів опалення та розміру матеріальної та моральної шкоди.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Частиною другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Зобов`язання щодо відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала на підставі частини першої статті 1166 ЦК України. Для покладення на особу-правопорушника відповідальності за заподіяну майнову шкоду необхідна наявність складу цивільного правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина особи, яка завдала шкоду.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, та за принципом змагальності сторін доводяться особою, яка звертається із відповідними вимогами.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Вказане відповідає висновкам, викладеним КЦС у складі ВС 12.02.2020 року у справі №727/2372/18-ц та на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Стаття 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, обов`язок по утриманню санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що знаходяться у квартирі) у належному стані покладено на власника квартири.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

КГС у складі ВС неодноразово зауважував, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови від 02.10.2018 року у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 року у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц.

Такий підхід до оцінки доказів узгоджується з практикою ЄСПЛ, так у рішенні від 23.08.2016 року у справі «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» зазначено, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

На підставі аналізу поданих сторонами доказів та тих які визнані судом належними, суд приходить до висновку, що Актом технічного обстеження приміщень квартири АДРЕСА_4 встановлено факт затоплення квартири АДРЕСА_4 в наслідок розгерметизація опалювального приладу системи опалення, розташованого в житловому приміщенні (спальня) квартири АДРЕСА_6 , та причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо утримання належного йому нерухомого майна та завданою шкодою позивачці в результаті затоплення.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру завданих матеріальних збитків в результаті затоплення квартири позивача з квартири відповідача, суд виходить з наступного.

Матеріали справи містять два експертні висновки про вартість відновлювального ремонту квартири, один наданий позивачем, а інший здійснено за клопотанням відповідача в ході розгляду справи.

Визначаючи розмір завданого матеріального збитку позивачці за наявними у матеріалах справи висновками експерта суд з`ясовує: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертних висновків та їх узгодженість з іншими матеріалами справи.

За наслідками дослідження експертних висновків, суд надає перевагу висновку експерта №82 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі, виконаному 03.12.2019 року судовим будівельно-технічним експертом Фесун Л.А., згідно якого вартість ремонтних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень, заподіяних залиттям приміщень квартири АДРЕСА_4 станом на грудень 2019 року складає 198 696, 00 грн. Оскільки у висновку експерта №24/21 складеного за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, виконаного 13.09.2021 року судовим експертом Малим О.В., зазначена вартість будівельних матеріалів яке не відповідає реальним цінам по регіону станом на 2021 рік.

Таким чином, висновком експерта №82 від 03.12.2019 року та експертним висновком №Ве-338 від 28.02.2020 року підтверджено розмір завданої позивачці матеріальної шкоди на загальну суму 218 112, 35 грн.

З урахуванням викладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю ОСОБА_2 та завданою шкодою ОСОБА_1 у зв`язку з залиттям квартири АДРЕСА_4 . З огляду на що позивні вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної залиттям квартири підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 218 112, 35 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої позивачці залиттям квартири судом встановлено наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною третьої цієї статті моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Пунктами 3, 9, 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (душевних, психічних), яких зазнав позивач та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

За позицією ВП ВС у постанові від 15.12.2020 року у справі №752/17832/14-ц дійшов висновку, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази мають відповідати ознакам достовірності, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю ОСОБА_2 та завданою шкодою ОСОБА_1 у зв`язку з залиттям квартири АДРЕСА_4 .

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд виходить з того, що пошкодження майна спричиняє його власнику моральні страждання, порушує звичний уклад життя та має наслідком додаткові зусилля для відновлення пошкодженого майна, а тому визначений позивачкою розмір моральної шкоди 10 000, 00 грн. є розумним, достатнім і співмірним, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.09.2020 року забезпечено позов у справі шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_6 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 , виданого 22.10.1993 р. Фондом комунального майна м. Херсона.

За змістом ч. ч. 7-8 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно до квитанції №5726553 від 21.08.2020 року позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 281, 20 грн. який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, належать, серед іншого витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч. 6, 8, 9 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до квитанції №888-01-32 від 25.11.2019 року позивачем сплачено за судову будівельно-технічну експертизу 7 850, 00 грн., які є співмірними з виконаною експертом роботою та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №633 від 27.11.2019 року та квитанції ПН029449221032 від 16.07.2020 року позивачем сплачено за проведення експертизи майна 6 000, 00 грн., які є співмірними з виконаною експертом роботою та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до Акту наданих послуг №14 від 22.01.2020 року та квитанції №22433794 від 22.01.2020 року за технічне обстеження квартири позивачем сплачено 859, 32 грн., які є співмірними та підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст. ст. 16, 22, 322, 1166, 1192 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 19, 81, 82, 133-141, 158, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ), в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Смельська В.В. (місцезнаходження: АДРЕСА_9), до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватне підприємство «Виробничо-житловий центр «Аріадна» (ЄДРПОУ 32928767, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Гончара (Котовського), буд. 4) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття квартири 218 112, 35 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000, 00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) в рахунок відшкодування витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи та експертного товарознавчого дослідження 13 850,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) в рахунок відшкодування витрат на проведення технічного обстеження 859, 32 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ) в рахунок відшкодування судового збору 2 281, 20 грн.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14 вересня 2020 року продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_6

Повний текст рішення складено 11.10.2021 року.

Суддя Є.М. Булах