Ухвала суду № 100257938, 11.10.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 522/12604/21

Провадження №2/523/5348/21

У Х В А Л А

"11" жовтня 2021 р. м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Кисельова В.К.,

при секретарі судового засідання – Дзюба Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачем надано до суду заяву щодо забезпечення позову по цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя; просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 298/4000 частин комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер нерухомого майна – 1131313251101.

Заява обґрунтована тим, що до Суворовського районного суду м. Одеси передана справа за потоком ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ манна подружжя, а саме: стягнення з відповідача на користь повивача грошової компенсації за Ѕ частину вартості матеріалів будівельних та вартості будівельник робіт, у сумі 145 881,00 гривень та визнання права власності на меблі.

Після того,як відповідачу стало відомо про позовну заяву про поділ майна вартості матеріалів будівельних матеріалів та вартості будівельних робіт квартири АДРЕСА_2 , то ОСОБА_2 оформив договір дарування квартири, яка знаходилась у його власності - квартири АДРЕСА_2 .

Вважає,що метою відповідача ОСОБА_2 є створення перешкод у розгляді справи по суті, оскільки в позовній заяві про поділ майна заявлено про непохитність проведення судово-будівельної експертизи з метою доказу вартості ремонту.

З метою подальшої можливості виконання рішення суду на користь позивача, і враховуючи, що відповідач передав квартиру по договору дарування, але продовжує мешкати, у квартирі, то вважає за необхідне накласти арени на майно, що знаходиться у власності відповідача, а саме Ѕ з 298/2000 частин комунальної квартири, що становить 298/4000 часток квартири за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер нерухомого майна – 1131313251101.

Вартість вказаної частки становить у діапазоні 118576 - 144 927 гри. відповідно до довідки від 07.10.2021 року.

Вартість квартири АДРЕСА_2 , що була подарована відповідачем на цей час становить близько 1124962 грн. Ціна позовної заяви – 145881 грн., тому вартість 298/4000 часток квартири по АДРЕСА_1 не перевищує ціну позовної заяви.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно п.1 ч.1 та ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Як наводить п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, у тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605 цс 16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосудця і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та третьої особи з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до вимог статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Строк надання зустрічного забезпечення визначається судом та не може перевищувати десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення.

Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Враховуючи, що позивач не надав до суду відомості щодо свого майнового стану, а відповідно до ч. 1 ст. 159 ЦПК України у певних випадках відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Суд вважає за доцільне визначити позивачеві розмір зустрічного забезпечення у сумі 3000 (три тисячі) гривень та зобов`язати сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду у строк, передбачений пунктом 8 статті 154 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

2.Накласти арешт на 298/4000 частин комунальної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер нерухомого майна – 1131313251101

3.Застосувати зустрічне забезпечення позову.

-Визначити ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , розмір зустрічного забезпечення у сумі 3000 (три тисячі) гривень та зобов`язати ОСОБА_1 сплатити вказану суму на депозитний рахунок суду ( Банк Отримувача: ДКСУ, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ): 26302945, код Банку отримувача (МФО): 820172, № рахунку: UA418201720355249001000005435) у строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

-Зобов`язати ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , у вказаний строк, тобто протягом десяти днів з дати отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду, надати до суду документи, що підтверджують сплату суми зустрічного забезпечення.

-Роз`яснити ОСОБА_1 , вимоги ч. 10 ст. 154 ЦПК України, що якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Сторонам роз`яснити, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-ти денний строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя: