Рішення № 100255806, 11.10.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/9342/21

Пров. №2/766/10731/21

11 жовтня 2021 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Савчук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Громада" про захист прав споживача, розірвання договорів та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила розірвати договір про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок з можливістю довнесення №3269 укладений 22.11.2019 р.; стягнути з КС "Громада" на її користь грошові кошти за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок з можливістю довнесення №3269 від 22.11.2019 р. у розмірі 20600,00 грн., з яких вклад 15000,00 грн., проценти станом на 01.04.2021 р. 5600,00 грн.; розірвати договір про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_1 укладений 07.03.2019 р.; стягнути з КС "Громада" на її користь грошові кошти за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №402 від 07.03.2019 р. у розмірі 43982,00 грн., з яких вклад 30000,00 грн., проценти станом на 01.04.2021 р. 13982,00 грн.№ розірвати договір про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок № НОМЕР_2 , укладений 15.01.2020 р.; стягнути з КС "Громада" на її користь грошові кошти за договором про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок №118 від 15.01.2020 р. у розмірі 63427,10 грн., з яких вклад 48103,10 грн., проценти станом на 01.04.2021 р. 15324,00 грн.; стягнути витрати на професійну допомогу в розмірі 10 тис. грн.

В обгрунтування позову вказала, що 15.01.2020 р. між нею та КС "Громада" укладено договір №118 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок з можливістю довнесення, за яким нею внесено 30 тис. грн. 27.04.2020 р. за додатковим договором №1 до договору №118 нею поповнено існуючий вклад у розмірі 18103,10 грн. За умовами п. 2.2.1 договору, вклад надавався під 25% річних. 07.03.2019 р. між нею та КС "Громада" укладено договір №402 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок з можливістю довнесення, за яким внесено 10 тис. грн. 26.07.2019 р. за умовами додаткового договору №1 до вказаного договору, нею довнесено 20 тис. грн. За умовами п. 2.2.1 договору, вклад надавався під 26% річних. 22.11.2019 р. між нею та КС "Громада" укладено договір №3269 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок з можливістю довнесення, за яким нею внесено 15 тис. грн., за п. 2.2.1 договору, вклад надавався під 28% річних. Вказує, що за юридичною адресою КС "Громада" зачинена, а вимогу про повернення вкладу за вищевказаними договорами повернуто ій із зазначенням на конверті "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.06.2021 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15.07.2021 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за суттю.

Представником позивачки подано заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомляв, відзив не подано.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно із ст. 4 ч. 1 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ч. 1 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності із положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Згідно із ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними (ст. 77, 78, 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

07 березня 2019 року між Кредитною спілкою "Громада" та ОСОБА_1 укладено договір №402 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок з можливістю довнесення. За умовами договору вкладник вносить строковий внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка приймає внесок і зобов`язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти на внесок на умовах встановлених цим договором (арк. справи 18-19).

Відповідно до п. 1.2 договору, договір укладено строком на 20 (двадцять) місяців. Днем початку строку дії Договору є 07 березня 2019 року. Днем закінчення строку дії Договору 07 листопада 2020 року.

Згідно п. 2.1.1, 2.2.1, 2.3.3 вкладник зобов`язується внести грошові кошти (внесок) до спілки у розмірі 10000,00 грн. Договір укладено без можливості капіталізації процентів. Сума внеску не збільшується на суму нарахованих процентів. Процентна ставка за внеском встановлюється у розмірі 26% процентів річних. Процентна ставка - фіксована. Виплата процентів здійснюється щомісячно на вимогу вкладника, що пред`являється в усній або письмовій формі.

На виконання умов договору, ОСОБА_1 внесено 10 тис. грн., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера №1002 (арк. справи 21).

26 липня 2019 року між Кредитною спілкою "Громада" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до Договору №402 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 07.03.2019 р. з можливістю довнесення, за яким сторони погодили про довнесення вкладником грошових коштів у розмірі 20000,00 грн. (арк. справи 20).

На виконання умов договору, ОСОБА_1 внесено 20 тис. грн., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера №3444 від 26.07.2019 р. (арк. справи 21).

22 листопада 2019 року між Кредитною спілкою "Громада" та ОСОБА_1 укладено договір №3269 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок без можливості довнесення. За умовами договору вкладник вносить строковий внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка приймає внесок і зобов`язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти на внесок на умовах встановлених цим договором (арк. справи 1-121).

Відповідно до п. 1.2 договору, договір укладено строком на 9 (дев`ять) місяців. Днем початку строку дії Договору є 22 листопада 2019 року. Днем закінчення строку дії Договору 22 серпня 2020 року.

Згідно п. 2.1.1, 2.2.1, 2.3.3 вкладник зобов`язується внести грошові кошти (внесок) до спілки у розмірі 15000,00 грн. Договір укладено без можливості капіталізації процентів. Сума внеску не збільшується на суму нарахованих процентів. Процентна ставка за внеском встановлюється у розмірі 28% процентів річних. Процентна ставка - фіксована. Виплата процентів здійснюється щомісячно на вимогу вкладника, що пред`являється в усній або письмовій формі.

На виконання умов договору, ОСОБА_1 внесено 15 тис. грн., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера №5810 від 22.11.2019 р. (арк. справи 13).

15 січня 2020 року між Кредитною спілкою "Громада" та ОСОБА_1 укладено договір №118 про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок з можливістю довнесення. За умовами договору вкладник вносить строковий внесок (вклад) члена кредитної спілки на депозитний рахунок до спілки, а спілка приймає внесок і зобов`язується повернути вкладникові внесок та виплатити проценти на внесок на умовах встановлених цим договором (арк. справи 14-15).

Відповідно до п. 1.2 договору, договір укладено строком на 12 (дванадцять) місяців. Днем початку строку дії Договору є 15 січня 2020 року. Днем закінчення строку дії Договору 15 січня 2021 року.

Згідно п. 2.1.1, 2.2.1, 2.3.3 вкладник зобов`язується внести грошові кошти (внесок) до спілки у розмірі 30000,00 грн. Договір укладено без можливості капіталізації процентів. Сума внеску не збільшується на суму нарахованих процентів. Процентна ставка за внеском встановлюється у розмірі 25% процентів річних. Процентна ставка - фіксована. Виплата процентів здійснюється щомісячно на вимогу вкладника, що пред`являється в усній або письмовій формі.

На виконання умов договору, ОСОБА_1 внесено 30 тис. грн., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера №217 від 15.01.2020 р. (арк. справи 17).

27 квітня 2020 року між Кредитною спілкою "Громада" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до Договору №118 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 15.01.2020 р. з можливістю довнесення, за яким сторони погодили про довнесення вкладником грошових коштів у розмірі 18103,10 грн. (арк. справи 16).

На виконання умов договору, ОСОБА_1 внесено 18103,10 грн., що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера №1664 від 27.04.2020 р. (арк. справи 17).

01.04.2021 року ОСОБА_1 на адресу КС "Громада" надіслано вимогу про повернення сум депозитів за договорами та відсотків (арк. справи 8). Вказана вимога надіслана КС "Громада", однак, проігнорована.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про кредитні спілки", кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об`єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Згідно з ч.ч.1, 3, 5, 6 ст. 10 Закону України "Про кредитні спілки", членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України, об`єднані хоча б за однією з ознак, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, мають повну цивільну дієздатність, з урахуванням обмежень, передбачених частиною другою цієї статті. Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради кредитної спілки, крім випадків припинення членства у зв`язку із смертю особи або виключенням члена за рішенням загальних зборів у разі порушення ним статуту кредитної спілки. Членство у кредитній спілці настає з дня сплати особою вступного та обов`язкового пайового внесків у порядку, передбаченому статутом кредитної спілки. В першу чергу сплачується вступний внесок. У разі коли вступний та обов`язковий пайовий внески сплачено у різні дні, першим днем членства вважається день сплати обов`язкового пайового внеску. Днем припинення членства у кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки або спостережною радою кредитної спілки відповідного рішення.

Члени кредитної спілки мають право: брати участь в управлінні справами кредитної спілки, обирати та бути обраними до її органів управління; вносити пропозиції на розгляд органів управління кредитної спілки; одержувати від кредитної спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надаються членам кредитної спілки відповідно до її статуту; одержувати інформацію про діяльність кредитної спілки, ознайомлюватися з річними балансами, фінансовими звітами, протоколами засідань органів управління кредитної спілки та іншими документами щодо діяльності кредитної спілки; одержувати дохід на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки; вийти з членів кредитної спілки в порядку, передбаченому цим Законом та статутом кредитної спілки (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про кредитні спілки").

Статтею 23 Закону України "Про кредитні спілки" визначено, що внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, обліковуються окремо.

Кошти, що належать членам кредитної спілки, використовуються для надання кредитів членам кредитної спілки, а у разі наявності тимчасово вільних коштів членів кредитної спілки - можуть розміщуватися спілкою на депозитних рахунках в установах банків, які мають ліцензію на право роботи з вкладами громадян, і в об`єднаній кредитній спілці, а також у державні цінні папери, перелік яких встановлюється Уповноваженим органом.

Кожний член кредитної спілки має право одержати належні йому кошти, зазначені в частині першій цієї статті, у порядку і строки, які визначені відповідно до частини сьомої статті 10 цього Закону, статуту кредитної спілки або укладеними з членом кредитної спілки договорами.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконанням сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Щодо наявність форс-мажорних обставин.

У п. 4.2. Договорів, зазначено перелік обставин, які сторони віднесли до таких, які не могли передбачити або запобігти, і на час їх дії сторони звільняються від виконання зобов`язань. Карантину в даному переліку немає.

Доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин з боку відповідача не надано.

Зміни у спірні договори шляхом укладення додаткової угоди, для врегулювання питання введення карантину сторонами не укладались.

Сертифікат Торгово-Промислової палати про наявність форс-мажорних обставин відповідачем не долучено.

Відповідно до ч. 2 ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Серед невичерпного переліку форс-мажорних обставин у цій нормі знаходиться і карантин.

Разом з тим саме по собі запровадження всеукраїнського карантину не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання абсолютно всіх договірних зобов`язань. Зацікавлена сторона повинна довести, що вона не в змозі виконувати конкретні зобов`язання і що цю неможливість зумовив саме карантин. Тобто особа має обґрунтувати наявність причинно-наслідкового зв`язку між встановленим карантином та неможливістю виконання своїх зобов`язань за договором.

Підсумовуючи викладене, суд резюмує, що при вирішенні питання про вплив обставин непереборної сили має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

На необхідність доведення обставин форс-мажору також вказується в Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980, яка набула чинності для України 01.02.1991. В статті 79 зазначеної Конвенції більше детально визначено порядок дій сторін щодо звільнення від відповідальності у випадку виникнення форс-мажору.

Виходячи з наведеного, суд не бере до уваги твердження відповідача про неможливість виконання умов договору унаслідок настання форм-мажорних обставин.

За змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим зобов`язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Виходячи з зазначеного, встановлено, що відповідач не виконав умови договорів щодо повернення коштів за договорами та нарахованих відсотків.

Суд погоджується з наданим позивачкою розрахунком процентів, оскільки відповідачем на спростування проведеного розрахунку заперечень не надано. Розрахунок вказаних сум наданий суду позивачем відповідає вимогам закону і відповідачем не оспорений.

Щодо обов`язку сплати відповідачем податку 19,5% як податковим агентом за позивача.

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування. Доходи у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування. Ставка ПДФО на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18 % до бази оподаткування. Такі доходи також є об`єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 %.

У строки, визначені для місячного податкового періоду, податковим агентом до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставкою 18 % із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків (пп. 170.4.1 ст. 170 Податкового Кодексу України). Отже, установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з суми процентів, що стягуються за судовим рішенням повинні бути відраховані суми обов`язкових платежів, які КС «Громада» повинна сплатити (перерахувати) до бюджету.

Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню, оскільки суд вважає, що вимога про розірвання договір задоволенню не підлягає,оскільки договори за термін їх дії закінчилися, а відтак є припиненими.

Оскільки позивачка як споживач, була звільнена від сплати судового збору при подачі даного позову на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає необхідним відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1280 грн. 09 коп.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат.

Частинами 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

Аналізуючи викладені вище норми права, слід зазначити, що підставою для відшкодування відповідних судових витрат - в даному випадку витрат на професійну правничу допомогу - є детальний опис робіт (наданих послуг), а також відповідні докази на підтвердження таких витрат. Дані розрахунки повинні бути надані суду до закінчення судових дебатів. За відсутності таких доказів, сторона має право подати їх до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення, за умови наявності відповідної заяви, яка зроблена стороною до закінчення судових дебатів.

На підтвердження понесених витрат представником позивачки не подано жодного доказу, у позові заяві вказано лише про орієнтовний розрахунок суми судових витрат. Про намір подання доказів понесених судових витрат представником позивачки не заявлено.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Статтею 903 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною другою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України).

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: 1. договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі; 2. за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; 3. як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; 4. адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; 5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає суду можливості пересвідчитись у співмірності розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить з встановленого у самому договорі розміру та порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни усіх послуг, що надаються адвокатом, суд має право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

Суд позбавлений можливості перевірити вартість послуг, обумовлений сторонами гонорар тощо, оскільки суду не надано жодних доказів понесення позивачкою витрат на правову допомогу. Крім того, неподання стороною розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги) позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складене 11 жовтня 2021 року.

Керуючись ст. 1, 10, 23 Закону України «Про кредитні спілки», Законом України «Про захист прав споживачів», ст. 525, 526, 617, 629 ЦК України, ст. 12, 13, 76-83, 89, 141, 229, 263-265, 267, 288, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кредитної спілки "Громада" про захист прав споживача, розірвання договорів та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Кредитної спілки «Громада» на користь ОСОБА_1 суму коштів за Договорами про залучення строкового внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок:

- без можливості довнесення №3269 від 22.11.2019 р.;

- з можливістю довнесення №118 від 15.01.2020 р. з додатковим договором;

- з можливістю довнесення №402 від 07.03.2019 р. з додатковим договором

в загальній сумі, з врахуванням відсотків 128009,10 грн. без врахування податків, обов`язкових внесків і платежів, що підлягають утриманню та сплаті (перерахуванню) податковим агентом на загальних підставах.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки «Громада» (ЄДРПОУ 24108251, місцезнаходження: 73001, м. Херсон, вул. Робоча, б.52) на користь держави судовий збір у розмірі 1280,09 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду або через Херсонський міський суд Херсонської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ус