Рішення № 10025528, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/21522.06.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний"

Про стягнення 48 184,94 грн.

Суддя Палій В.В.

Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:

від позивача Ушаков О.В.- предст. (дов. від 12.12.2009р.)

від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 48184,94грн. заборгованості (40644,92грн. основного боргу, 4166,10грн. пені, 691,38грн. 3% річних, 2682,54грн. збитків від інфляції), яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору №183/07-08РЧ від 18.07.2008р., а також 481,85грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2010р. суддею Палієм В.В. порушено провадження у справі №20/215, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 16.06.2010р.

У судовому засіданні 16.06.2010р. представник позивача надав суду докази направлення кореспонденції на адреси відповідача.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

За наведених обставин та з метою витребування неподаних суду документів, розгляд справи 16.06.2010р. відкладено.

22.06.2010р. судом одержано додаткові письмові пояснення від позивача, відповідно до яких позивач зазначає, що частина товару у розмірі 106060,85грн. була поставлена відповідачу після закінчення дії договору №183/07-08РЧ від 18.07.2008р., відповідно сума заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 40644,92грн. є заборгованістю за поставлений товар, який поставлявся відповідачу не на виконання умов договору №183/07-08РЧ від 18.07.2008р.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.2010р. не зявився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Лугова, 12, відповідно, ухвала суду була направлена за вказаною адресою, проте, відповідач у судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свої позовні вимоги, оглянувши оригінали документів, суд, -

в с т а н о в и в :

Як зазначено у позовній заяві, 18.07.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки №183/07-08РЧ (далі договір), відповідно до умов якого постачальник (позивач) зобовязується доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (далі товар) у власність покупця, а покупець зобовязується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

Договір укладений з Протоколом погодження розбіжностей, який підписаний сторонами.

Також, позивач у позові вказує, що у період до моменту укладення договору №183/07-08РЧ від 18.07.2008р., ним було поставлено на користь відповідача товар загалом на суму 97524,91грн., що підтверджується видатковими накладними №МРН-001139 від 15.07.2008р., №МРН-001148 та №МРН-001149 від 16.07.2008р., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно позовної заяви, на виконання умов вказаного договору позивач у період з 30.07.2008р. по 24.12.2008р. та з 02.02.2009р. по 09.07.2009р. поставив відповідачу товар загалом на суму 240582,96грн. (134 522,11грн. у 2008р. та 106 060,85грн. у 2009р.), що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін, належним чином завірені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, загальна сума поставленого позивачем товару відповідачу складає 338107,87грн.

Відповідно до п.7.1 договору строк оплати визначається в п. 2 Угоди про умови і відраховується з дня продажу покупцем товару споживачу.

Згідно п.2 Угоди про умови строк платежу становить 7 днів.

Проте, відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 160182,00грн., що підтверджується виписками банку з рахунку позивача, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, у звязку з закриттям Гіпермаркету «Караван»в м. Черкаси, відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 137280,95грн., що підтверджується накладними повернення постачальнику №11627 та №11728 від 01.09.2009р., №12801 та №12810 від 16.10.2009р., які складені уповноваженими особами позивача та відповідача (в матеріалах справи).

Таким чином, як зазначає позивач у позові, станом на день звернення до суду, вартість одержаного товару, який неоплачений відповідачем складає 40 644,92грн. (338107,87грн. - 160182,00грн. - 137280,95грн.= 40 644,92грн.).

01.04.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією №21 від 26.03.2010р. про сплату заборгованості за товар, проте відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Відповідач не заперечив проти факту отримання претензії від позивача.

Враховуючи, що весь нереалізований відповідачем товар на суму 137280,95грн. був повернутий позивачу, відтак, позивач вважає, що товар на суму 40644,92грн. відповідачем реалізований станом на момент закриття гіпермаркету «Караван» в м. Черкаси.

За наведених обставин, позивач просить суд стягнути з відповідача 40644,92грн. основного боргу.

Відповідно до п.2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Дослідивши умови договору, суд встановив, що згідно п. 18.1 договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2008р.

Сторонами в умовах договору не погоджено, що дія договору продовжується у випадку, якщо за певний строк до закінчення дії договору будь-яка із сторін не повідомить іншу сторону про намір припинити його дію.

Відповідно, строк дії договору №183/07-08РЧ від 18.07.2008р. закінчився 01.01.2009р.

Також, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що товар, поставлений позивачем у 2008р. оплачений відповідачем у повному обсязі, відтак, не оплаченим у повному обсязі залишився товар, одержаний відповідачем у 2009р.

Відповідно ч. 1 статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Враховуючи, що строк дії договору №183/07-08РЧ від 18.07.2008р. закінчився з 01.01.2009р., відповідно товар, одержаний відповідачем у 2009р., поставлений позивачем не на виконання умов договору №183/07-08РЧ від 18.07.2008р., що не заперечується позивачем у додаткових письмових поясненнях.

У такому разі, строк оплати товару, поставленого у 2009р. визначається згідно приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Так, пунктом 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки 01.04.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією №21 від 26.03.2010р. про сплату заборгованості за товар (що не заперечується відповідачем), то строк оплати товару на суму 40644,92грн. настав 09.04.2010р.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За наведених обставин, суд визнає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 40 644,92грн. заборгованості.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 4166,10грн. пені на підставі п. 17.4 договору №183/07-08РЧ від 18.07.2008р.

Відповідно до п.1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Таким чином, оскільки поставка товару у 2009р. відбулась не на виконання умов договору №183/07-08РЧ від 18.07.2008р., позовна вимога про стягнення з відповідача 4166,10грн. - пені є необґрунтованою, в звязку з чим задоволенню не підлягає.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобовязання 691,38грн. 3% річних, 2682,54грн. збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, нарахування збитків від інфляції здійснюється за період з листопада 2009р. по березень 2010р. включно.

Враховуючи, що в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, строк оплати відповідачем товару в сумі 40 644,92гр. настав 09.04.2010р., то у визначений позивачем період нарахування збитків від інфляції, не існувало прострочення оплати товару на суму 40644,92грн.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 2682,54грн. збитків від інфляції задоволенню не підлягає.

Ознайомившись з розрахунком 3% річних, суд задовольняє зазначену вимогу, згідно уточненого розрахунку суду за період з 09.04.2010р. (сім днів з дня предявлення вимоги) по 17.05.2010р. (як визначено позивачем у розрахунку) в розмірі 130,29грн. 3% річних.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладають на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме: 40644,92грн основного боргу, 130,29грн. 3% річних.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван Будівельний" (м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, 10-а, корп. 8; м. Київ, вул. Лугова, 12, код ЄДРПОУ 34344491) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСК Трансекспо" (м. Київ, вул. Ямська, 72, код ЄДРПОУ 21548802) 40 644,92грн основного боргу, 130,29рн. 3% річних, 407,75грн. державного мита, 199,71грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя В.В. Палій