Ухвала суду № 100254741, 11.10.2021, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/264/21

Провадження № 1-кс/484/705/21 р.

Кримінальне провадження № 12019150130000342

УХВАЛА

м. Первомайськ 08.10.2021 року

Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Паньков Д.А, за участю секретаря судового засідання Кузьменко Ю.О., прокурора Тупчія В.В., слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області Полоза Є.М., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Білана О.Є., розглянувши заявлене в кримінальному провадженні № 12019150130000342 клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Веселівка, Христинівського району, Черкаської області, громадянину України, одруженому, освіта вища, на момент вчинення інкримінованого кримінального правопорушення – виконуючий обов`язки директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)», зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області перебуває кримінальне провадження № 12019150130000342 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 240 ч. 4 КК України.

04.10.2021 року слідчий СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області Полоз Є.М. звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області Тупчієм В.В., про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Мотивуючи клопотання слідчий зазначив, що згідно наказу №708/к від 15.03.2019р. в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України на Кормільцева П.В. на підставі його заяви було покладено виконання обов`язків директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)».

Державне підприємство «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)» (код ЄДРПОУ 08680537) знаходиться у підпорядкуванні Міністерства Юстиції України, розташоване за адресою 55340, Миколаївська область, Арбузинський район, селище міського типу Костянтинівка, вулиця Володимирська, будинок 1 та має основний вид діяльності (08.11) «Добування декоративного та будівельного каменю, вапняку, гіпсу, крейди та глинистого сланцю».

Свою діяльність по видобутку граніту здійснює у Костянтинівському родовищі гранітів на земельній ділянці площею 85,4556 га згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №196731, виданого на підставі розпорядження Арбузинської райдержадміністрації №652 від 15.09.2004р. та на підставі спеціального дозволу Державної служби геології та надр України на користування надрами № 4776 від 18.11.2008.

Згідно п.7.2. Статуту підприємства управління підприємством здійснюється його директором який підзвітний уповноваженому органу управління.

Згідно п.1.5. посадової інструкції директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)» директора підприємства самостійно вирішує питання діяльності Підприємства.

Згідно п.1.6. У своїй службовiй дiяльностi директор пiдприємства керується Конституцією України, Кримінальним, Кримінально-процесуальним та Кримінально-виконавчим кодексами, законами України, постановами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, актами Президента України, положенням про виправну(ий) колонію (центр), статутом підприємства.

Згідно п.2.1. Визначає, формулює, планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства; визначає напрями розвитку підприємства у формуванні цінової політики, соціальної та зовнішньо економічної діяльності.

Згідно п.2.5. Зобов`язаний знати постанови, розпорядження, накази, методичні, нормативні та інші керiвнi матеріали з питань виробничого планування і оперативного керування виробництвом; перспективи розвитку підприємства; виробничі потужності підприємства та його виробничої бази; спеціалізацію підрозділів підприємства і виробничі зв`язки між ними; номенклатуру продукції, яка випускається, види виконаних робіт; основи технології виробництва; організацію виробничого планування на підприємстві; порядок розробки виробничих програм та календарних графіків випуску продукції; організацію складського господарства, транспортних і вантажно-розвантажувальних робіт на підприємстві: організацію кадрової роботи на підприємстві; основи економіки і нормування праці: норми і вимоги по охороні прані, організацію виробництва і управління; основи трудового законодавства; вимоги по охороні навколишнього середовища.

Згідно п.2.13. Організовує та координує ефективну роботу підрозділів підприємства, вживае заходів щодо забезпечення ритмічності виконання календарних планів виробництва, запобігання і усунення порушень під час виробничого процесу.

Згідно п.2.23. Організовує виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність Підприємства відповідно до мети та основних напрямів його діяльності.

Згідно п.2.28. розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до цього Статуту та законодавства:

Згідно п.2.31 укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та iншi рахунки.

Згідно п. 4.2. «Відповідальність» несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності згідно з кримінальним та цивільним законодавством України;

Відповідно до ст. 13 Конституції України - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.

Стаття 19 Кодексу України «Про надра» визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п. 4 Постанови КМУ № 59 від 27.01.1995 р. «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин.

Статтею 19 Кодексу України «Про надра» також передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акту про надання гірничого відводу.

Положення про надання гірничих відводів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 59, яке розроблене на виконання статті 17 Кодексу, встановлює порядок надання гірничих відводів (частини надр) користувачам на території України для розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, а також будівництва і експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі на континентальному шельфі та у виключній (морській) економічній зоні.

Дія цього Положення поширюється на всіх користувачів надр, в тому числі на інвесторів, з якими в установленому законом порядку укладено угоду про розподіл продукції.

Статтею 18 Кодексу визначено, що надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Земельні ділянки для користування надрами надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Статтею 24 Гірничого закону України визначено, що гірничодобувне підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати:

- спеціальний дозвіл на користування надрами;

- акт про надання гірничого відводу;

- технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку;

- геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Відповідно до статті 51 Кодексу розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр.

Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра.

Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 12 грудня 1994 р. №827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» корисна копалина граніт відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення, та є сировиною для облицювання матеріалів (декоративне каміння) та являється сировиною для бутового каменю.

Таким чином ОСОБА_1 виконуючи обов`язки директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)» був зобов`язаний діяти в межах чинного законодавства України, в тому числі в сфері видобування корисних копалин, достовірно знаючи, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, та знаючи про те, що Наказом Державної служби геології та надр України від 19.06.2015 №165 дію спеціального дозволу на користування надрами №4776 від 18.11.2008, наданого ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України № 83», зупинено, вчинив дії, направлені на організацію процесу видобування корисної копалини загальнодержавного значення – граніту з Костянтинівського родовища гранітів шляхом вибуху за наступних обставин.

Державною службою геології та надр України у серпні 2012 року проведено планову перевірку діяльності ДП «Підприємство Арбузинської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Миколаївській області (№83)» відповідно до спеціального дозволу на користування надрами № 4776 від 18.11.2008, наданого з метою видобування гранітів, придатних в якості сировини для виробництва облицювального каменю, щебню та каменю бутового Костянтинівського родовища Миколаївської області. В ході перевірки виявлені порушення умов користування надрами.

У зв`язку з неусуненням порушень, виявлених під час проведення вищевказаної перевірки, наказом Держгеонадр від 19.06.2015 №195 дiю спеціального дозволу на користування надрами №4776 від 18.11.2008 зупинено.

Строк дії дозволу №4776 закінчився 11.12.2015 року. Наказом Держгеонадр від 04.07.2018 року № 228 строк дії дозволу продовжено до 11.12.2035 року водночас, у зв`язку з неусуненням порушень дія дозволу залишалася зупиненою.

В період з 18.05.2019р. по 07.08.2019р. ОСОБА_1 в порушення вищевказаних вимог, діючи з прямим умислом, виконувачи обов`язки директора державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)», що належить згідно посадових обов`язків до професійної групи «керівники», будучи службовою особою, на яку відповідно до посадової інструкції покладено персональну відповідальність за фінансово-господарську діяльність підприємства, порушив встановлений законом порядок і правила вилучення (видобування) корисних копалин та в порушення вимоги ст. ст. 16, 17, 19 Кодексу України про надра, в період з 18.05.2019р. по 07.08.2019р., усвідомлюючи відсутність у нього спеціального дозволу на користування надрами (ліцензії) та гірничого відводу на користування надрами запевнив працівників ТОВ «УКРАГРОВИБУХПРОМ» в правомірності своїх дій, керуючи діями своїх підлеглих організував проведення двох вибухів та незаконно, шляхом вибуху здійснив, видобування гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення об`ємом 64552,56 метрів кубічних неподалік с. Константинівка Вознесенського району (колишнього Арбузинського району) Миколаївської області за наступними координатами (широта: 47?50?50.74?С та довготи 31?7?58.98?В).

В подальшому реалізуючи свій умисел запевнивши у правомірності своїх дій працівників ТОВ "Костянтинівський гранітний кар`єр" за допомогою спеціальної гірничої техніки з обробітку гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення та транспортних засобів здійснив обробіток видобутого граніту об`ємом 6779,07 метрів кубічних та перевіз готову продукцію за допомогою вантажних автомобілів ТОВ "Костянтинівський гранітний кар`єр" та державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України Арбузинської ВК «№83» неподалік с. Константинівка Вознесенського району (колишнього Арбузинського району) Миколаївської області.

Вказаними діями на переконання слідчого ОСОБА_1 незаконно здійснив, шляхом вибуху видобування гірської породи граніту (камінь будівельний) загальнодержавного значення об`ємом 64552,56 метрів кубічних, які відповідно до «Переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994р., відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, чим заподіяв шкоду державі у сфері охорони навколишнього природного середовища на суму 273 444 643,16 грн.

Слідчий підозрює ОСОБА_1 у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, вчиненому шляхом вибуху, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

29.09.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 270 КК України

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, на думку слідчого повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме:

- повідомленням про підозру у вчиненні злочину від 29.09.2021р. ОСОБА_1 ;

- фактичні данні протоколу допиту свідка ОСОБА_2 головного спеціаліст відділу контролю за геологічним вивченням та використанням надр Департаменту державного геологічного контролю;

- фактичними даними протоколу огляду місця події від 09.09.2021р. та додатками до нього;

- фактичними даними протоколу огляду місця події від 27.09.2021р. та додатками до нього;

- фактичними даними протоколу допиту свідка ОСОБА_3 головного державного інспектора гірничого нагляду Управління держпраці у Миколаївській області;

- посадовою інструкцією директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)»

- статутом Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)»

- наказом №708/к від 15.03.2019р. в.о. Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України про покладення на обов`язків Кормільцева П.В. директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)»

- фактичними даними протоколу допиту свідка ОСОБА_4 головного інженера Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)»

- фактичними даними протоколу допиту свідка ОСОБА_5 начальника відділу ВО та ФЗ – головного бухгалтера Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№83)»

Сторона обвинувачення в ході досудового розслідування кримінального провадження за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, вбачає наявність наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України:

1) можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

2) можливість підозрюваного незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

3) можливість підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

На думку сторони обвинувачення, лише обранням найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України, а також запобігання наступним ризикам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Доказами зазначеного ризику являється те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до 8 років та заподіяв шкоду державі у сфері охорони навколишнього природного середовища, в особливо великих розмірах, на суму 273 444 643,16 грн. Зазначене дає підстави вважати, що в разі обрання підозрюваному ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, останній матиме можливість переховуватись від органів слідства та суду, у тому числі може змінити своє постійне місце проживання, відбути у неконтрольовану (окуповану) державою територію України, виїхати за межі території України, внаслідок чого подальші дії держави щодо притягнення його до відповідальності будуть безуспішні.

2) незаконно впливати на свідків (п. 3 ч. 1 ст.177 КПК України). Доказами зазначеного ризику є можливість підозрюваного впливу на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх залякування, вчинення щодо них насильницьких дій, з метою схилення їх до дачі завідомо неправдивих показань чи їх зміні в сторону виправдання дій підозрюваного, що в подальшому перешкодить встановленню істини у провадженні.

3) вчинити інше кримінальне правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити злочини направлені на приховування доказів, залякування свідків, з метою приховування доказів по даному кримінальному провадженні. За таких обставин, сторона обвинувачення вважає, що останній, перебуваючи на волі, може вчинити новий злочин.

Запобігти зазначеним вище ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, вік, задовільний стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 , відсутність у нього на утриманні малолітніх дітей та осіб похилого віку, є тими факторами, які надають змогу безперешкодно застосувати щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки:

- згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України сутність особистого зобов`язання полягає у виконанні обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, проте, застосування особистого зобов`язання щодо підозрюваного ОСОБА_1 жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;

- для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів, проте, жодна особа не виявила намір бути поручителем підозрюваного ОСОБА_1 ;

- при обранні домашнього арешту виникає ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, так як він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком від п`яти до восьми років, у зв`язку з чим рідні не змозі в повній мірі контролювати його та здійснювати за ним нагляд.

Запобігти заявленим ризикам шляхом обрання щодо підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу не є можливим, у зв`язку з тим, що такі не є достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.

З огляду на викладене слідчий звернувся до суду із даним клопотанням.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання. Прокурор надав суду розрахунок Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) розміру шкоди заподіяної державі.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти задоволення клопотання посилаючись на відсутність заявлених ризиків та безпідставність підозри.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши в судовому засіданні думку сторін кримінального провадження, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження відповідно до ст. 131 КПК України.

У ч. 3 ст. 132 КПК України визначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

4. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

5. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

З матеріалів наданих суду, а саме з витягів з ЄРДР, вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_6 від 03.09.2019 року про те, що на його думку, начальник Арбузинської виправної колонії № 83 ОСОБА_7 незаконно отримав дозвіл на видобуток граніту з кар`єру поблизу колонії, та займається його видобуванням було внесено до ЄРДР відомості про можливий факт вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України. Вказане провадження закрито 02.09.2020 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. 31.01.2020 року до ЄРДР було внесено відомості про можливе вчинення злочину передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, про те, що на території родовища Костянтинівське, розташованого в межах Арбузинського району Миколаївської області, невстановленими особами вчиняються дії, які мають ознаки незаконного видобування корисних копалин. Особою, яку повідомлено про підозру вказано ОСОБА_1 .

За матеріалами клопотання ОСОБА_1 повідомлено про підозру 29.09.2021 року, а клопотання, яке розглядається надійшло до суду 04.10.2021 року.

З таким не можна погодитись, оскільки в даному випадку ні прокурор ні слідчий не довели існування обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки директора Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України Арбузинської ВК «№ 83», кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

Наведені слідчим у клопотанні в якості доказів на підтвердження обґрунтованості підозри протоколи допитів свідків ОСОБА_2 , головного спеціаліста відділу контролю за геологічним вивченням та використанням надр Департаменту державного геологічного контролю та ОСОБА_3 головного державного інспектора гірничого нагляду Управління держпраці у Миколаївській області взагалі не можуть сприйматися як докази на підтвердження підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, так як фактично відображають консультацію з питань пов`язаних з нормативно-правовим регулюванням діяльності з використання надр.

Пояснення інших свідків не містять інформації, яка може вказувати на вчинення підозрюваним злочину за обставин викладених у повідомленні про підозру.

Обставинами, які свідчать про можливе незаконне видобування юридичною особою – підприємством корисних копалин, можуть бути факти, виявлені за наслідками перевірок фінансово-господарської діяльності цієї та інших юридичних осіб уповноваженими на проведення таких перевірок органами, та проведеними відповідно до вимог законодавства, або виявлені відповідними перевірками факти завдання державі збитків.

В своєму клопотанні слідчий вказує, що наказом Держгеонадр від 19.06.2015 №195 (у копії доданій до клопотанні вказано № 165), дiю спеціального дозволу на користування надрами №4776 від 18.11.2008 зупинено.

Строк дії дозволу №4776 закінчився 11.12.2015 року. Наказом Держгеонадр від 04.07.2018 року № 228 строк дії дозволу на видобуток граніту Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)» продовжено до 11.12.2035 року водночас, у зв`язку з не усуненням порушень дія дозволу залишалася зупиненою. Проте матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження зупинення дії дозволу від 04.07.2018 року за № 228.

Саме ці обставини, а також розмір завданої державі шкоди, повинні бути підтверджені матеріалами документальних перевірок та призначеними у справі експертизами.

З доданого до клопотання листа Державної служби геології та надр України від 30.06.2015 року адресованого ДП «Арбузинська виправна колонія № 83», яким повідомляється про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 4776 від 18.11.2008, наданого ДП «Арбузинська виправна колонія № 83», вбачається, що дію дозволу було зупинено та надано 30 календарних днів для усунення порушень особливих умов спеціального дозволу на користування надрами в частині своєчасної та у повному обсязі сплати обов`язкових платежів до Державного бюджету. У встановлений термін зобов`язано надати довідку Державної фіскальної служби України щодо відсутності заборгованості. У разі відсутності останньої, Державна служба геології та надр України розгляне питання щодо подальшої дії дозволу у встановленому законом порядку.

Отже слідчий не надав суду доказів перевірки факту усунення недоліків, про які зазначено у вищевказаному листі та не надав доказів перевірки чинності дозволу на видобування граніту № 228 від 04.07.2018 року на час виконання обов`язків директора ДП «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 83)» ОСОБА_1 в період з 18.05.2019р. по 07.08.2019р.

Отже в даному випадку в порушення вищенаведених вимог КПК України прокурор та слідчий не довели існування обґрунтованої підозри, щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

З огляду на наведене, вважаю, що підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу немає.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 369-372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Первомайського РВП ГУНП України в Миколаївській області Полоза Є.М. заявленого в кримінальному провадженні № 12019150130000342, про обрання підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена на протязі п`яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Дата проголошення повного тексту ухвали – 11.10.2021 року об 11:00 годині.

Слідчий суддя: