Рішення № 10025450, 14.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/8714.04.10 За позовом          Коростенського транспортного прокурора в інтересах держави в особі

          1. Міністерства транспорту і зв'язку України

          2. Державного підприємства «Управління промислових підприємств

          Державної адміністрації залізничного транспорту»

          3. Відокремленого структурного підрозділу «Пенізевицьке

          кар'єроуправління»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія

          «Дортранс»

про стягнення 796 900,30 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Прокуратури           Цюкало Ю.В. –прок.відд.,

Від Позивача-1 не з’явилися,

Від Позивача-2 Єщенко І.С. –предст.,

Від Позивача-3          Єщенко І.С. –директор,

Від Відповідача           Таліпов В.В. –предст.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Коростенський транспортний прокурор звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства транспорту і зв'язку України, Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту», Відокремленого структурного підрозділу «Пенізевицьке кар'єроуправління»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дортранс» та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача-2 в особі Позивача-3 заборгованість у сумі 796 900,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором поставки № 15/014/09 від 02.07.2009 в частині оплати відвантаженої Товариству з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дортранс»за вказаним Договором продукції та оплати залізничного тарифу за перевезення такої продукції.

Позивач-1 письмових пояснень по суті спору не надав, повноважних представників в судове не направив.

Державне підприємство «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту»та Відокремлений структурний підрозділ «Пенізевицьке кар'єроуправління»письмових пояснень у справі не надали, повноважний представник Позивачів-2,3 в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що станом на 01.01.2010 згідно з актом звірки взаєморозрахунків між Позивачем-3 та Відповідачем заборгованість останнього складала 544900,30 грн. Крім того, Відповідачем було долучено до матеріалів справи копії платіжних доручень про часткове погашення заборгованості у 2010 році та Акт звірки взаєморозрахунків між Сторонами з 01.01.2010 по 31.03.2010, з якого вбачається, що заборгованість Відповідача зменшена до 300000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.07.2009 між Державним підприємством «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту»в особі Відокремленого структурного підрозділу «Пенізевицьке кар'єроуправління»(далі –Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дортранс»(далі –Покупець) укладено Договір поставки № 15/014/09 (далі –Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов’язався поставити та передати у власність, а Покупець –прийняти і оплатити всю фактично виготовлену Пенізевицьким кар’єроуправлінням Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту»щебеневу продукцію (далі –Продукція) в асортименті, кількості та за цінами відповідно до Специфікацій, які є невід’ємними частинами Договору.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 15/014/09 від 02.07.2009 є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 4.1 Договору Постачальник здійснює поставку продукції на умовах EXW (Франко-завод) згідно з вимогами ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 року).

Указом Президента України від 04.10.1994 № 567/94 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності при укладанні договорів, у тому числі зовнішньоекономічних контрактів, повинні забезпечувати дотримання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ІНКОТЕРМС, підготовлених Міжнародною торговою палатою.

Згідно з Правилами ІНКОТЕРМС (в редакції 2000 року) термін «франко-завод»означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

У статті А.4 Розділу EXW (EX WORKS) (... named place) ФРАНКО-ЗАВОД (... назва місця) правил ІНКОТЕРМС зазначається, що Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб, в узгоджений день чи в межах погодженого періоду або, якщо такого часу не обумовлено, у строк, звичайний для поставки аналогічних товарів.

Продукція вважається поставленою з моменту надання Продукції у розпорядження Покупцеві на складі Постачальника (п. 4.4 Договору).

Згідно з п. 4.5 Договору Покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, навантаженню, зберіганню та подальшому використанню Продукції, яка була поставлена Постачальником.

На кожну партію Продукції, що поставляється, Постачальник надає Покупцю наступні документи: рахунок-фактуру; податкову накладну; товарно-транспортну накладну; супроводжувальну документацію виробника Продукції (п. 5.1 Договору).

Так, матеріалами справи встановлено, що на виконання умов Договору Постачальником було виготовлено та відвантажено обумовлену Договором Продукцію та направлено Відповідачу, що підтверджується накладними, актами-специфікаціями та квитанціями приймання вантажу на маршрут або групу вагонів, копії яких долучені до справи, на загальну суму 1791316,64 грн.

Отримання Продукції в такому об’ємі Відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п. 6.1 Договору щомісячно до 10 числа наступного місяця Постачальник виставляє Покупцю рахунок на оплату в об’ємі, виробленому Пенізевицьким кар’єроуправлінням Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту»за минулий місяць. Рахунок наданий Постачальником Покупцю дійсний протягом 30 календарних днів (п. 6.2 Договору). Оплата продукції, що поставляється за даним Договором проводиться Покупцем на умовах 100% попередньої оплати шляхом прямого банківського переказу на поточний рахунок Постачальника. Покупець здійснює оплату за наданим рахунком рівномірним частинами на менше чотирьох разів протягом 30 календарних днів.

Як вбачається зі змісту акту звірки взаєморозрахунків між Сторонами Договору поставки № 15/014/09 від 02.07.2009 станом на 31.03.2010 за Відповідачем рахується заборгованість в розмірі 300000,00 грн.

На момент розгляду спору вказана заборгованість Відповідачем не погашена.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача 300000,00 грн.

Оскільки Відповідачем добровільно сплачено заборгованість у розмірі 496900,30 грн., тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дортранс»(04108, м. Київ, просп. Правди, б. 9-В, кв. 24, код 31361645) на користь Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту»в особі Відокремленого структурного підрозділу «Пенізевицьке кар'єроуправління»(11634, Житомирська обл., Малинський р-н, смт. Гранітне, вул. Леніна, 8, код 34879371) 300000,00 грн. заборгованості.

Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дортранс»(04108, м. Київ, просп. Правди, б. 9-В, кв. 24, код 31361645) 496900,30 грн. основного боргу припинити у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транспортна компанія «Дортранс»(04108, м. Київ, просп. Правди, б. 9-В, кв. 24, код 31361645) до Державного бюджету Державного бюджету України 3000,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 21.06.2010