Постанова № 100254408, 08.10.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/7799/21

пр. 3/336/3133/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2021 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Боєв Євген Сергійович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.183-1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , маючи обов`язок зі сплати аліментів на утримання дочок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх доходів щомісячно, але не менше піж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не сплачував аліменти на утримання дітей, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів за період з 06.02.2018 року по 11.07.2021 рік, яка становить – 107 170,12 грн., сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Загальний розмір заборгованості зі сплати аліментів становить станом на 26.08.2021 р. – 198 306,84 грн.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, повідомлений про час, дату та місце розгляду справи шляхом направлення СМС-повістки, на номер телефону, зазначений у його письмових поясненнях (а.с. 8), а також розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті Судової влади України. Заяв чи клопотань не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до переконання, що ОСОБА_1 винний у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.183-1 КУпАП, яке полягає у несплаті аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

За ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтями 3, 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР № 789 від 27.02.91 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отже чинне законодавство виходить з безумовного обов`язку батьків надавати утримання дитині, а держава та суд як державний орган має вживати будь-яких передбачених чинним законодавством заходів для забезпечення права дитини на утримання від батьків та з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 183-1 ч. 1 КУпАП передбачено відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім`ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 183-1 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення № 30501243 від 26.08.2021, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та іншими наявними доказами у справі.

Зокрема, згідно із виконавчим листом № 2-263/2011 рік, що виданий Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх доходів щомісячно, але не менше піж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.

Відповідно до розрахунків заборгованості ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 з вересня 2016 по липень 2021року на загальну суму у розмірі198 306,86 грн.

Сума заборгованості за період 06.02.2018 (дня встановлення відповідальності за несплату аліментів) по 31.07.2021 становить 107 170,12 грн. (а.с. 2-3).

За письмовими поясненнями ОСОБА_1 , він визнає, що сплачує 2000 грн. щомісячно, що підтверджує правильність розрахунків.

Виходячи з вище наведеної диспозиції ст. 183-1 ч. 1 КУпАП, законодавець пов`язує початок строку виникнення заборгованості з дня пред`явлення виконавчого документа до виконання, а настання відповідальності не обумовлене наявністю чи відсутністю поважних причин у платника аліментів для несплати аліментів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та кваліфікує його дії як несплату аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Накладаючи стягнення, суддя керується правилами ст.ст.33-35 КУпАП України і, враховуючи обставини скоєння правопорушення, суддя накладає на особу адміністративне стягнення у виді виконання суспільно корисних робіт у межах, визначених санкцією ч.1 ст.183-1 КУпАП.

Як передбачено ст. 40-1 КУпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , винним у скоєнні адміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.183-1 КУпАП,та накласти на нього стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП невідомий , судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири гривні) в дохід держави (Отримувач коштів: ГУК м.Запоріжжя, Шевч.р-н, 22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України, Рахунок отримувача: UA818999980313141206000008515, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення судовий збір).

Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з моменту її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги в Запорізький апеляційний суд через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Є.С. Боєв

Строк пред`явлення виконавчого документа ______ 20___рік

Постанова набрала законної сили ______ 20___рік

Дата видачі постанови ______ 20___рік