Ухвала суду № 100253537, 07.10.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7379/21

Провадження 2/127/1302/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2021 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Короля О.П.

секретаря Обертун Н.М.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Літинської селищної ради Літинського району Вінницької області Морозюк Наталії Анатоліївни та Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться наведена вище справа.

В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Мельниченко В.М., заявив клопотання про скасування заходів забезпечення позову, у якому просить скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2021 р. по справі №127/7379/21.

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2021 р. накладено арешт на житловий будинок літ. «Д», який знаходиться по АДРЕСА_1 з терасою літ. «д», погребом літ. «п/д», мансардою літ. «м/Д».

Докази на підставі яких винесено ухвалу про забезпечення позову від 25.03.2021 р., а саме посилання на рішення у справі №127/15530/17 та №127/11533/17 у відповідності із ст. 77 ЦПК України є неналежними, не містять інформацію щодо предмета доказування, що підтверджують заявлені вимоги позивача. Крім того, вказані докази відповідно до ст. 78 ЦПК України є недопустимими, оскільки обставини справи не можуть бути підтвердженні рішеннями судів з іншим предметом спору.

З цих підстав представник відповідача вважає позовні вимоги позивача щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 55600353 від 09.12.2020 державного реєстратора речових прав на нерухоме майно Літинської селищної ради Літинського районну Вінницької області Морозюк Н.В. на житловий будинок літ. «Д», який знаходиться по АДРЕСА_1 з терасою літ. «д», погребом літ. «п/д», мансардою літ. «м/Д» безпідставними та необґрунтованими, спір в даному позові має штучний характер, а тому заходи забезпечення позову мають бути скасовані, а в задоволенні позову відмовлено.

В підготовчому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення клопотання представника відповідача, оскільки вважає, що воно є невмотивованим. Крім того зазначив, що таке клопотання подається втретє з тих самих підстав.

Треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача: Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради та Державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Літинської селищної ради Літинського району Вінницької області Морозюк Н.А. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Дослідивши клопотання, матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову з наступних підстав.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2021 р. задоволено заяву позивача ОСОБА_1 та забезпечено позов у справі №127/7379/21 шляхом накладення арешту на житловий будинок літ. «Д», який знаходиться по АДРЕСА_1 з терасою літ. «д», погребом літ. «п/д», мансардою літ. «м/Д».

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу №127/7379/21 передано на розгляд судді Вінницького міського суду Вінницької області Королю О.П.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.09.2021 р. справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання.

Відповідно до положень ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

З аналізу наведених положень вбачається, що правовий інститут скасування заходів забезпечення позову передбачає зняття застосованих судом обмежень, покликаних забезпечити можливість виконання судового рішення, у випадку зміни ситуації в порівнянні з тією, що існувала при застосуванні таких обмежень, коли в результаті такої зміни потреба в застосованих обмеженнях припинила своє існування. В той же час помилковість, незаконність чи безпідставність з точки зору учасника процесу застосування заходів забезпечення позову не є такими обставинами в розумінні передбаченої процесуальним законом процедури скасування забезпечення позову, а лише можуть слугувати підставою для оскарження судового рішення до суду вищої інстанції, для чого чинним законом передбачена процедура апеляційного та касаційного оскарження судового рішення.

Суд вважає, що збереження дії вжитих судом заходів забезпечення позову відносно ОСОБА_2 , принаймні до розгляду справи по суті, не порушує права та інтереси ОСОБА_2 і сприяє ефективному захисту та поновленню порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Положеннями ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів передбачено в ст. 81 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На переконання суду, звертаючись втретє із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Мельниченком В.М., не зазначено нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову, застованих ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області 25.03.2021р.

Суд вважає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникало б необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

«Ефективний засіб правового захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.10.2009 року у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява № 40450/04) встановив, що право на суд, захищене ст. 6 Конвенції прав людини та основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V). У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції прав людини та основоположних свобод (рішення у справі «Войтенко проти України» (Voytenko v. Ukraine) від 29.06.2004 року, п. 53).

З огляду на викладене, враховуючи, що клопотання представника відповідача є необґрунтованим, справа не розглянута, та положення ст. 158 ЦПК України, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову в частині застосування відповідних заходів до ОСОБА_2 .

Керуючись ст. 158 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2021 р., – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвалу суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 08.10.2021 р.

Суддя