Рішення № 100252527, 28.09.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/14955/20

пр. № 2/759/1409/21

28 вересня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого- судді Петренко Н.О.

за участі секретаря судових засідань Сироти А.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (01044, м. Київ, вул.Хрещатик, 36) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року позивач звернувся до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на два місяці з часу набрання суду законної сили.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки для ведення садівництва площею 0,12 га, яка розташована на території Бобрицької сільської ради Канівського району Черкаської області, Григорівський старостинський округ № 5. Право власності ОСОБА_3 на вказану ділянку підтверджується актом на право приватної власності на землю ЧР № 0704-22 від 29.06.2000р. За життя ОСОБА_3 заповідала своєму онуку ОСОБА_2 усе своє майно рухоме та нерухоме, де б воно не було і з чого б воно не складалось. Після смерті ОСОБА_3 , наприкінці травня 2006р. позивач виїхав на роботу до РФ (місто Омськ). На момент смерті ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .Проте фактично проживала у сусідній квартирі АДРЕСА_3 , разом із онуком ОСОБА_2 , який є спадкоємцем за заповітом. Оскільки проживав з спадкодавцем, вважав, що прийняв спадщину у відповідності до положень ч.3 ст. 1268 ЦК України. В той же час, зважаючи на обов`язок спадкоємця щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, встановлений ст.. 1297 ЦК України, 20.09.2016р. позивач звернувся до дванадцятої київської нотаріальної контори із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Однак, постановою державного нотаріуса Дванадцятої київської нотаріальної контори Щербини Я.О., позивачеві було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У зв`язку з постійним перебуванням за кордоном, позивач зміг звернутися до суду за захистом своїх спадкових прав лише після повернення до України. При цьому позивач помилково звернувся до Канівського міськрайонного суду Черкаської області . Враховуючи викладене є усі підстави вважати, що позивач пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини з поважних причин.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 07.09.2020р. відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.12.2020. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити.

Представник КМР в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі. Надав до суду відзив на позовну заяву в якій зазначив, що не можна з точністю встановити чи перебував позивач протягом всього часу на території Російської Федерації, оскільки належним та допустимим доказом, що підтверджує неможливість звернутися із заявою протягом 10 років (дата постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 20.09.2016), до моменту звернення до суду із позовною заявою 03.09.2020р. є саме довідка про перетинання державного кордону, видана на запит зацікавленою особою Державною прикордонною службою України. Позивач не надав належних та допустимих доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку позивача, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 після смерті якої відкрилася спадщина /а.с.5/.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, яким все майно рухоме та нерухоме , де б воно не було і з чого не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде належати їй та на що вона за законом буде мати право заповідала - ОСОБА_2 /а.с.6/.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори від 20.09.2016р. № 58 59/02-31 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки він не прийняв спадщину в установлений шестимісячний строк та на час відкриття спадщини разом із спадкодавицею не проживав/а.с.7/.

Відповідно до свідоцтва про смерть виконавчого комітету Балико-Щучинської сільської ради Кагарлицького району Київської області від 11.05.2006р. № 703 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті с. Балико-Щучинка, Кагарлицький р-н., Київська обл./а.с. 5/.

Відповідно до довідки комунального концерну Центру комунального сервісу Святошинського району № 02/08/1-5493 від 20.09.2016р. ОСОБА_3 , 1923 р.н. була постійно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 /а.с.28/.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст.1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч.3 ст.1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається із положень ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як вбачається з позовної заяви та наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, оскільки виїхав на роботу до Російської федерації (м.Омськ).

Відповідно до довідки ООО Глобал Сервіс від 26.12.2019р. ОСОБА_2 дійсно працює на посаді керівника Омської філії ООО «Глобал Спліт» з 29.05.2006р. та по теперішній час/а.с.10/.

Пунктом 3.11.3 Положення про порядок вчинення нотаріальних дій в дипломатичних представництвах та консульських установах України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства закордонних справ України від 27 грудня 2004 року № 142/5/310, передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати консулу заяву про прийняття спадщини.

Позивач не був позбавлений можливості звернутися із відповідною заявою про прийняття спадщини до консула консульської установи України в Російській Федерації або до нотаріуса на території України. Доказів, які б свідчили про перешкоду подання такої заяви, позивачем не надано.

Крім того, згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час відкриття спадщини, позивач не був позбавлений можливості надіслати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори поштою.

Із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивач звернувся лише 03.09.2020, більш ніж через чотирнадцять років з моменту смерті ОСОБА_3 , що є досить тривалим проміжком часу.

Також, позивач вказує, що хоча ОСОБА_3 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , проте фактично проживала у сусідній квартирі АДРЕСА_3 , разом з онуком ОСОБА_2 .

Відповідно до частин першої і третьої статті 1268 ЦК спадкоємець для вступу у права на спадкування має прийняти спадщину. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що позивач проживав разом із своєю бабусею.

Долучений до матеріалів справи акт про проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_4 від 10.01.2020р., як єдиний доказ проживання разом з онуком, суд не приймає до уваги, оскільки складений тільки у 2020р. та відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , померла в селі Балико-Щучинка Кагарлицького району.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не доведені поважні причини пропуску строку для прийняття спадщини, які б давали підстави для надання додаткового строку для прийняття спадщини понад установлений законом шестимісячний строк, та не встановлено факт проживання разом із спадкодавцем, суд доходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1220, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79,80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Петренко