Рішення № 100251208, 07.10.2021, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/3150/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2021 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в :

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності на земельні ділянки, розташовані на території Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області з кадастровим номером 5622687000:16:001:0073 та з кадастровим номером 5622687000:21:001:0206 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи тим, що отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане нерухоме майно вона, як спадкоємець, не може у зв`язку з тим, що її батько не зміг належним чином оформити документи на вказане спадкове майно після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 та якій належали вказані земельні ділянки.

Сторони у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Згідно поданого представником позивача клопотання позовні вимоги підтримує повністю, а відповідач відзив на позов не подавав, просять розглянути справу без їх участі, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку із спадкуванням права на земельну частку (пай) для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Зі статті 1218 ЦК України вбачається, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону України від 05 червня 2003 року №899-IV «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

За змістом статей 22, 23 Земельного кодексу України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання колективним сільськогосподарським підприємством цього акта.

З розпорядження голови Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області №672 від 27 грудня 2007 року вбачається, що за наслідками розгляду технічної документації із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та складання державних актів на право власності на землю громадянам, які мають право на земельну частку (пай) на території Уїздецької сільської ради, розроблену Приватним підприємством «Оціночна фірма Бонус-Земля», відповідно до поданих заяв громадян та протоколу загальних зборів власників земельних часток (паїв), погоджено проект із землеустрою, затверджено протокол розподілу земельних ділянок та затверджено технічну документацію.

Указаним вище розпорядженням вирішено також виділити в натурі (на місцевості) земельні ділянки громадянам, власникам земельних часток (паїв) на території Уїздецької сільської ради та передати у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства в розрізі площ та угідь згідно з додатком, а також видати державні акти на право власності на земельні ділянки громадянам взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) згідно з додатком, зокрема, ОСОБА_4 рілля площею 1,285га та сінокоси площею 0,221га.

Рішенням Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 05 квітня 2019 року №664 за наслідками розгляду заяви ОСОБА_4 , сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РВ №0173193, свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 березня 2019 року відповідно до розпорядження Здолбунівської районної державної адміністрації Рівненської області №672 від 27 грудня 2007 року ОСОБА_4 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,53га.

Указана технічна документація ОСОБА_4 виготовлена фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери 5622687000:16:001:0073 та 5622687000:21:001:0206, однак на виконання рішенням Уїздецької сільської ради Здолбунівського району Рівненської області від 05 квітня 2019 року №664 не подана і не затверджена на сесії сільської ради та відповідно державні акти на право власності на землю не видавалися.

Належних та допустимих у розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України доказів ким, коли та на підставі яких рішень видавалися ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 сертифікати на право на земельну частку (пай), перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання; включення до списку та одержання колективним сільськогосподарським підприємством державного акта на право колективної власності на землю, позивачем не надано, що унеможливлює суд оцінити такі відомості з огляду на їх достовірність та достатність.

А відповідно до положень ч.2 ст.89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

З роз`яснень, які містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року вбачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) за відсутності державних актів є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, а не права власності.

Доказів відмови нотаріуса в оформленні позивачу права на спадщину на належні ОСОБА_4 земельні частки (пай) після вжиття ним усіх нотаріальних заходів, втрати оригіналів сертифікатів та розміщення відповідних оголошень в пресі в зв`язку з їх втратою позивачем суду не надано.

А відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 - 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: