Постанова № 100250861, 07.10.2021, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/883/21

Провадження по справі №3/538/518/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області у складі судді Зуб Т.О.,

за участю: секретаря судового засідання Криворучко В.І.,

прокурора Фурса В.І.,

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Панченко О.В.,

розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дібрівка, Миргородського району, Полтавської області, працюючого директором ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2021 року до Лохвицького районного суду Полтавської області надійшли адміністративні матеріали у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою судді від 01.06.2021 року справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 36 КУпАП об`єднані в одне провадження під загальним № 538/883/21 (провадження № 3/358/518/21).

Так, 30.09.2020 року в приміщенні ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Свободи, буд. 7) видав та підписав наказ № 59 від 30.09.2020 року, відповідно до якого наказав встановити надбавку за напруженість у роботі під час збирання урожаю на земельних ділянках господарства своєму синові- ОСОБА_2 в сумі 1292,00 грн., та собі в сумі 6460,00грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, будучи суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних та пов`язаних з корупцією правопорушень, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачені ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», тобто, не повідомив безпосереднього керівника у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів під час видання наказу про преміювання близької особи, та вчинив дії і прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів під час видання наказу про преміювання себе та близької особи, чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 в силу ст. 63 Конституції України відмовився від пояснень.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Панченко О.В. просила закрити провадження у справі, не погодившись з тим, що дата виявлення правопорушення є датою складання протоколу. Інформація щодо правопорушення була отримана Управлінням стратегічних розслідувань раніше, ніж складений протокол, що вбачається з листів ДП «ДГ «Вирішальне» від 23.02.2020р. 23.03.2020р. Крім того, моментом виявлення правопорушення, відповідно до вимог законодавства, днем виявлення правопорушення є день, коли до уповноваженого органу надійшли відповідні матеріали. 16.02.2020р. Управлінням стратегічних розслідувань був надісланий запит, а 23.02.2020р. ДП ДГ «Вирішальне» були надіслані відповідні матеріали на запит. Тому датою виявлення правопорушення слід вважати 23.02.2020 року. Тому, провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того просила суд закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, про що надала письмові пояснення, які в судовому засіданні підтримала, зазначивши, що у сільській місцевості обмеження щодо роботи родичів не розповсюджується. До видання наказу було подання головного агронома про виплату премії працівникам підприємства. Крім того, преміювання та на доплата за інтенсивність- це різні поняття. Крім того, вони передбачені колективним договором. У контракті, який укладений з ОСОБА_1 зазначено, передбачено нарахування останньому як керівнику підприємства надбавки та доплати за інтенсивність. Нарахування за інтенсивність відбувалося за фактично відпрацьований час, відповідно до формули, в межах місячного фонду оплати праці відповідно до вимог законодавства. ОСОБА_1 як керівник, діяв в межах Статут, контракту та Колективного договору. Інша особа, яка б могла виконувати функції директора ДП «ДГ «Вирішальне»- відсутня.

Прокурор, обставини викладені у протоколах про вчинення адміністративного правопорушення, підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак діянь, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та просив суд визнати винним ОСОБА_1 міру покарання призначити в межах санкції статті.

Допитана в судовому засіданні у якості свідка пояснила, що працює в ДП «ДГ «Вирішальне» головним бухгалтером. Доплата за інтенсивність на підприємстві виплачується в період весняно-польових, осінньо-польових робіт за роботу понад нормово. Розмір надбавки передбачений колективним договором, а фактична сума, яка повинна бути виплачена, розраховує вона. Грошові кошти для виплати надбавки за інтенсивність та премій беруться з фонду заробітної плати. Виплата за інтенсивність була виплачена за фактично відпрацьований час згідно до вимог законодавства на підставі подання головного агронома. Дані вносяться до табелю робочого часу. В контракті ОСОБА_1 також передбачена доплата за інтенсивність. Розмір надбавки за інтенсивність нараховується у розмірі рекомендованому Академією аграрних наук. Розмір виплати за інтенсивність ОСОБА_1 склав менше 50% його заробітної плати. Обов`язки директора можуть бути покладені відповідно до наказу на іншу особу, якщо відсутній директор. У період, коли ОСОБА_1 були виплачені кошти за інтенсивність, також ці кошти також були виплачені і іншим працівникам, як надбавка за роботу у понад нормований час. Виплата на напруженість у праці і виплата за інтенсивність- це ідентичні поняття.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, прокурора, свідка, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Так, згідно абзацу 3 ч. 2 ст. 81 Цивільного кодексу юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а згідно абзацу 2 ч. З ст. 81 Цивільного кодексу порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 167 Цивільного кодексу держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» в Україні діють наукові установи державної, комунальної та приватної форм власності, які мають рівні права у здійсненні наукової, науково- технічної та інших видів діяльності. Наукова установа діє на підставі статуту (положення) чи іншого установчого документа, що затверджуються в установленому порядку. Національна академія наук України, національні галузеві академії наук утворюють, реорганізують, ліквідують наукові установи, що перебувають у їх віданні, з урахуванням норм Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» державними науковими установами є наукові установи, засновані на державній власності. Майно, що становить матеріально-технічну базу державної наукової установи, закріплюється за такою установою на основі права оперативного управління або господарського відання відповідно до організаційно-правової форми.

Відповідно до абзацу 2 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» особливості призначення та звільнення керівників наукових установ, що входять до складу Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, визначаються статутами відповідних академій наук.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» Національні галузеві академії наук є державними науковими організаціями України, які здійснюють фундаментальні дослідження, організовують, проводять та координують прикладні дослідження у відповідних галузях науки. Національна академія наук України, національні галузеві академії наук засновані на державній власності, фінансуються з Державного бюджету України, а також з інших, не заборонених законодавством України, джерел фінансування.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» Національні галузеві академії наук, здійснюючи повноваження з управління об`єктами майнового комплексу національних галузевих академій наук, забезпечують реалізацію прав держави як власника цих об`єктів, ефективно їх використовують та розпоряджаються цими об`єктами майнового комплексу у межах, визначених законодавством. Національні галузеві академії наук: за погодженням з Кабінетом Міністрів України створюють, реорганізовують, ліквідовують організації, що перебувають у їх віданні, виступають засновниками підприємств із змішаною формою власності, надають дозвіл організаціям, що віднесені до їх відання, на створення підприємств, до статутних фондів яких передаються належні їм майнові права; призначають (обирають) керівників наукових та науково-дослідних установ згідно із законодавством та діючими статутами національних галузевих академій.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (код 00729540) є Національна академія аграрних наук України. Організаційно-правова форма- державне підприємство. Юридична та фактична адреса: Полтавська область, Лохвицький район, с. Вирішальне, вул. Свободи, буд. 7.

Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 7, Статуту ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, затвердженого в.о. президента Національної академії аграрних наук України, ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (далі - Підприємство) засноване на основі державної власності, перебуває у віданні Національної академії аграрних наук України (далі- Академія), як органу управління державним майном; Підприємство безпосередньо підпорядковане Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (далі- Наукова установа); Підприємство, як юридична особа, є державним сільськогосподарським підприємством, яке створене з метою організаційно-господарського забезпечення Науковій установі умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їй апробації, виробництва оригінального, елітного та репродуктивного насіння сільськогосподарських культур і саджанців, нових засобів захисту рослин і тварин, штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування і виготовлення дослідних і макетних зразків техніки; підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб`єкт господарювання; підприємство є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації, яка здійснюється в установленому законодавством порядку за місцем знаходження; майновий комплекс Підприємства складають усі матеріальні та нематеріальні активи, що обліковуються на балансі Підприємства і передані йому Академією на праві господарського віддання, а також придбані Підприємством за рахунок коштів від фінансово-господарської діяльності та/або набуті іншим шляхом, не забороненим законодавством; Директор Підприємства призначається на посаду ті звільняється з неї президентом Академії, відповідно до діючого законодавства. Контракт з директором Підприємства укладається НААН України в особі її президента; Директор здійснює управління Підприємством. Він несе персональну відповідальність за стан та діяльність Підприємства, за збереження та заощадливе використання майна Підприємства, а також створення належних соціально-побутових умов для трудового колективу;

Отже, ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України є юридичною особою публічного права, а їх посадові особи є суб`єктами, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України від 14.07.2020р. № 267-К та Контракту від 14.07.2020р., укладеного між ОСОБА_1 та Президентом НААНУ, ОСОБА_1 з 14.07.2020р. по 13.07.2025р. призначено на посаду директора ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до п. 1, 4, 5, 11.5, 16 Контракту від 14.07.2020р., керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Орган управління зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці Керівника; Керівник діє на засадах єдиноначальності; Керівник підзвітний Органу управління майном у межах, встановлених законодавством, статутом та цим контрактом; Керівник зобов`язаний забезпечити дотримання законодавства на Підприємстві, вдосконалення управління, зміцнення договірної та трудової дисципліни, фінансового стану Підприємства, запобігання корупційним явищам; Керівник має право: діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях; укладати господарські та інші угоди; користуватися правом розпорядження коштів підприємства, накладати на працівників стягнення відповідно до законодавства; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства.

Отже, ОСОБА_1 є посадовою особою юридичної особи публічного права на яку поширюється дія Закону та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, у тому числі обмеження та зобов`язання, передбачені Законом.

Згідно примітки до ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 даного Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі- Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Статтею 1 Закону встановлено, що приватний інтерес- будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Реальний конфлікт інтересів- суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи- члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб`єкта.

Однією із ознак конфлікту інтересів є наявність впливу (можливості впливу) приватного інтересу на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання відповідних повноважень, а це може бути лише у випадку наявності у посадової особи дискреційних повноважень. Відповідно до Методології проведення антикорупційної експертизи, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017р. №1395/5 «Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи», дискреційні повноваження- це сукупність прав та обов`язків органів або осіб, уповноважених на прийняття управлінських рішень, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково їх вид і зміст, або можливість вибору на власний розсуд одного з кількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту. Беручи до уваги вищезазначене, а також, що повноваження (функції) органів реалізуються їхніми посадовими (службовими) особами, під дискреційними повноваженнями слід вважати повноваження суб`єкта владних повноважень, під час виконання яких (в ході яких) у особи є можливість обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Тобто, умовно дискрецією є можливість впливу/вибору.

Відповідно до підпункту в) пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах доходів і видатків, надано право затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у межах коштів на оплату праці.

Відповідно до п.п. 1.1. п. 2, п.п. 1.5 п. З, п.п. 4.4, 4.5 п. 4, п 5 Положення про преміювання та інші види стимулювання працівників Державного підприємства «Дослідне господарство «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН», затвердженого директором Підприємства ОСОБА_1 , преміювання працівників підприємства здійснюється за результатами роботи протягом року та за умови фінансової можливості підприємства; преміювання може здійснюватися за підсумками роботи за квартал, півріччя, рік, за сумлінне, добросовісне виконання робіт, високі виробничі показники, добросовісну працю та інше преміювання, що затверджується наказом керівника; преміювання окремих працівників за виконання особливо важливих завдань, що виконувались за дорученням керівництва здійснюється за умови своєчасного та якісного виконання поставленого завдання. Розмір премії визначається наказом директора, але не більше середньомісячної заробітної плати. Преміювання окремих працівників здійснюється в кожному конкретному випадку протягом року за наказом керівника підприємства за поданням головних спеціалістів; підставою для нарахування та виплати премії керівнику є наказ по підприємству, виданий на підставі даних показників критеріїв визначення ефективності управління об`єктами державної власності (Наказ мінеконом розвитку України від 14.08.2013р. № 972), звіту про виконання фінансового плану того періоду за який здійснюється виплата премії за наявності погодження з науковою установою.

Як встановлено в судовому засіданні, 30.09.2020 року ОСОБА_1 , маючи повноваження на видання наказів, переслідуючи приватний інтерес, в порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», діючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення та вчинив дію, а саме- видав та підписав наказ № 59 від 30.09.2020 року про встановлення собі надбавки за напруженість у роботі під час збирання урожаю на земельних ділянках господарства в сумі 6460,00грн.

Крім того, з 03.04.2017 року на посаді робітника зайнятого на ручних роботах в рослинництві ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України працює ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином ОСОБА_1 , що підтверджується листом Відділу ДРАЦС у Полтавській області Управління державної реєстрації Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.03.2021 № 6720/6764-14-21/05.2-40.

Отже, ОСОБА_2 відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» є членом сім`ї та близькою особою ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи директором ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, маючи повноваження на видання наказів, переслідуючи приватний інтерес, в порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», діючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення та вчинив дію, а саме- діючи в умовах реального конфлікту інтересів прийняв рішення та вчинив дію, а саме- видав та підписав наказ № 59 від 30.09.2020 року про нарахування та виплату ОСОБА_2 за дванадцять місяців 2020 року доплати за інтенсивність праці у розмірі 1292,00 гривні.

В матеріалах справи наявне Положення про оплату праці працівників ДП «ДГ «Вирішальне», Положення про преміювання та інші види стимулювання працівників ДП «ДГ «Вирішальне», які є додатками до колективного договору (т. 4 а.с. 95-96, а.с. 96 (звор. бік)-98).

Також, як вбачається з витребуваних з ДП «ДГ «Вирішальне» документів, преміювання працівників вказаного підприємства здійснюється на підставі відповідного подання головного агронома із зазначенням конкретних прізвищ працівників підприємства (т. 4 а.с. 99, 100, 101, 102).

Тобто, надбавка за інтенсивність працівникам ДП «ДГ «Вирішальне», у тому числі: ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , була проведена у відповідності до Положення про преміювання та інші види стимулювання працівників ДП «ДГ «Вирішальне» за виконання виробничих завдань і функцій, яке є додатком до колективного договору.

Проте, виходячи зі змісту ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. 3 цього Закону, зобов`язані повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна булла дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі- Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов`язана звернутися за роз`ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Однак, згідно листа ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (вх. № 518 від 26.03.2021р.) в період з 01.01.2019р. по теперішній час повідомлення директора ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України ОСОБА_1 до Інституту СГ ПС НААН України та до НАЗК про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» не надходили.

Окрім того, згідно листа Національної академії аграрних наук України від 19.04.2021 року № 11-1/29 у період з 01.01.2019р. по 19.04.2021р. повідомлень від директора ДП «ДГ «Вирішальне» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України ОСОБА_1 щодо виникнення потенційного або реального конфлікту інтересів відповідно до вимог Закону України «Про запобігання корупції» до НААН не надходило.

Таким чином, ОСОБА_1 не повідомив у встановленому Законом порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів при прийняті рішення щодо призначення собі та своєму синові ОСОБА_2 надбавки за напруженість у роботі під час збирання урожаю на земельних ділянках господарства, що виразилося в отриманні останнім додаткових грошових коштів у розмірі 1292,00 грн., та в отриманні ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 6460,00грн.

Враховуючи вищенаведене, встановлюючи наявність адміністративних правопорушень в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, письмовими матеріалами (том № 1- № 4), якими встановлено факт вчинення порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Щодо доводів захисника ОСОБА_1 - адвоката Панченко О.В. про закриття провадження у справі, у зв`язку зі спливом строків притягнення до адміністративної відповідальності суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

В протоколах про вчинення адміністративного правопорушення датою вчинення правопорушення ОСОБА_1 зазначено 30.09.2020 року. Датою виявлення адміністративного правопорушення є 26.05.2021 року, а тому суд критично відноситься до доводів захисника та приходить до висновку, що встановлені ст. 38 КУпАП строки притягнення до адміністративної відповідальності не витекли.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу ОСОБА_1 , відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обставин, суд вважає доцільним, з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, застосувати адміністративне стягнення щодо у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2270,00 гривень, тобто, розмір судового збору складає 454,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючисьст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 36, 40-1, ч. 1, 2 ст. 172-7, 245, 251, 252, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 (три тисячі чотириста) грн.

Штраф стягнути до Державного бюджету на розрахунковий рахунок № UA448999980313050106000016646, Банк отримувача: казначейство України, отримувач коштів: ГУК у Полтавській області /тг с. Сенча/21081100, код ЄДРПОУ: 37959255.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору) судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Повний текст постанови складений 11.10.2021 року.

Суддя: Т.О. Зуб