Рішення № 10025053, 02.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/13302.06.10 За позовом

До

ПроПублічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти»

Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Павлюка Дмитра Олександровича

стягнення 7866, 84 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

Від позивача:

Від відповідача: Марченков О.І. –предст. за довір. № б/н від 13.01.2010р.;

не з’явились.

В судовому засіданні 02.06.2010р., за згодою представника позивача, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти»до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Павлюка Дмитра Олександровича про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень у розмірі 7866, 84 грн., та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2010р. порушено провадження у справі №35/133 та призначено розгляд справи на 07.04.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/133 від 07.04.2010 розгляд справи було відкладено на 26.04.2010.

У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на курсах підвищення кваліфікації суддів, розгляд справи №35/133, призначеної на 26.04.2010 перенесено на 14.05.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/133 від 14.05.2010 розгляд справи було відкладено на 02.06.2010 в зв’язку з нез’явленням відповідача в судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/133.

В судовому засіданні 02.06.2010 представник позивача надав суду додаткові документи, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

З поданих в судовому засіданні документів, а саме: Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, Довідки №275599 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та статуту (нової редакції) вбачається, що позивач у справі змінив найменування на Публічне акціонерне товариство «Інститут транспорту нафти».

Враховуючи, що відповідно до п. 1.1.4. статуту Публічне акціонерне товариство «Інститут транспорту нафти» виступає правонаступником по всіх правах та зобов’язаннях відкритого акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти», суд вважає за необхідне замінити позивача у справі його правонаступником –Публічним акціонерним товариством «Інститут транспорту нафти».

Відповідач в судове засідання не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/140 не виконав, витребуваних документів суду не надав. Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарський суд, –

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2008 року між ВАТ «Інститут транспорту нафти»(орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою Павлюком Дмитром Олександровичем (орендар) було укладено договір на оренду нежилих приміщень (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п.1) орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування нежилі приміщення закритих навісів площею 80 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 43 для зборки меблів.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що сума орендної плати складає 30,0 грн. за 1 кв.м. на місяць без ПДВ. Сума з врахуванням ПДВ складає 36 грн. за 1 кв.м. загальна сума на місяць 2880,00 грн., в т.ч. ПДВ –480 грн. Орендна плата перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 30 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до п. 3.3. договору відшкодування за експлуатаційні витрати здійснюється орендарем окремо протягом п’яти банківських днів з дня отримання рахунків згідно з взаємоузгодженим принципом розрахунку, який є невід’ємною частиною цього договору.

У відповідності до п. 4.1. договору орендар зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендодавцю орендну плату та плату за експлуатаційні витрати.

01.10.2008 року за актом прийому-передачі орендодавець –ВАТ «Інститут транспорту нафти»передав, а орендар –Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Павлюк Дмитро Олександрович прийняв в тимчасове користування нежиле приміщення загальною площею 80 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 43.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідач свої зобов’язання перед позивачем за договором 01 жовтня 2008 року не виконує, орендну плату та експлуатаційні платежі не сплачує, в зв’язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача 7866,84 грн. за 2008 рік та за січень та лютий 2009 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У відповідності до п.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором від 01 жовтня 2008 року щодо сплати орендних та комунальних платежів в повному обсязі не виконав, чим порушив договірні зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належних та допустимих доказів на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендним та комунальних платежам в розмірі 7866, 84 грн. за 2008 рік та за січень та лютий 2009 року є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Павлюка Дмитра Олександровича (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 13, квартира 4, код ЄДРПОУ 20026251174) на користь Публічного акціонерного товариства «Інститут транспорту нафти»(04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 00148429) 7866, 84 грн. (сім тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 84 коп.) –заборгованості за Договором від 01.10.2008р., 102, 00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) –державного мита, 236, 00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:18.06.2010.