Рішення № 100250136, 08.10.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9776/21

2-а/357/191/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю. ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до: 1) інспектора Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква старшого лейтенанта поліції Гарильченко Вадима Леонідовича; 2) Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить: 1) скасувати постанову серії ЕАО № 4612331 від 10.08.2021 року, винесену інспектором БПП в м. Біла Церква в Київській області заступником командира взводу старшим лейтенантом поліції Гарильченком В.Л., якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП й накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.; 2) стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову зазначив, що 10.08.2021 року під час привентивних заходів був зупинений його автомобіль, інспектор повідомив, що схожий автомобіль перебуває в розшуку, при цьому інспектор не пред`явив жодного доказу, що автомобіль Hyundai Santa Fe перебуває в розшуку та не пред`явив доказів порушення ПДР, пояснення не були відібрані та взагалі проігноровані, не роз`яснено позивачу права, передбачені статтею 268 КУПАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором не вжито жодних заходів щодо надання можливості скористатися правовою допомогою та ознайомитись з матеріалами адміністративної справи. На вимогу працівника поліції позивачем було пред`явлено реєстраційний документ на транспортний засіб, особу було встановлено на підставі посвідчення водія, поліс цивільної відповідальності працівник поліції не вимагав. Не зважаючи на це, була винесена оскаржувана постанова, яку позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.

26.08.2021 року ухвалою судді прийнято справу до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.09.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що твердження позивача є необґрунтованими, оскільки 10.08.2021 року о 01 год. 52 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Santa Fe з номерним знаком НОМЕР_1 та був зупинений згідно п. 3 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про поліцію». Водій не пред`явив для перевірки посвідчення водія, чим порушив п. 2.4.а ПДР, внаслідок чого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Доводи позивача про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу не відповідають дійсності, оскільки інспектор разом зі своїм напарником озвучили її - позивач керував транспортним засобом, який перебуває в орієнтуванні Національної поліції України, позивача ознайомлено з таким орієнтуванням. Відсутність посвідчення водія виключає право на керування транспортним засобом, а не пред`явлення для перевірки документів, зазначених у п. 2.1 ПДР, є самостійним складом адміністративного правопорушення, що вказано у постановах КААС від 14.11.2017 року № 711/4707/17 та від 06.04.2017 року № 756/15833/16-а. Особа водія була встановлена за допомогою бази ІПНП «АРМОР», де містились відомості про водійське посвідчення з фотографією. Вказано, що відповідач не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги, а інспектор при винесенні оскаржуваної постанови керувався положеннями Закону України «Про національну поліцію», Закону України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руку, КУпАП, діяв у межах своїх повноважень, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

До відзиву представник відповідачів надав оптичний диск.

24.09.2021 року на адресу суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив. Вказаний документ обґрунтованим тим, що працівник поліції незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу позивача порушив його права та не надав можливості скористатися правами, які передбачені ст. 268 КУпАП, чим порушив порядок розгляду справи. З відеозапису із камери 001968 вбачається, що на запитання позивача працівник поліції відповідає, що може знайти причину зупинки, а також відсутнє відео, де працівники поліції надали можливість ознайомитись із доказами про розшук схожого автомобіля. З посиланням на постанову Верховного Суду від 18.02.2020 року № 524/9827/16-а зазначено про порушення прав особи, яка притягується до відповідальності, що має наслідком скасування постанови. Зазначено про подання протягом п`яти днів після ухвалення рішення доказів щодо понесених судових витрат.

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою інспектора Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква старшого лейтенанта поліції Гарильченко Вадима Леонідовича від 10.08.2021 серії ЕАО № 4612331 позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 10.08.2021 року о 01:52:34 в м. Біла Церква, вул. Василя Стуса, 20, керуючи транспортним засобом не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.4.а ПДР, керування ТЗ особою, яка не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на ТЗ, а у випадках передбачених законом ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліс обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП

В матеріалах справи містяться: копія посвідчення водія ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 07.03.2000 року, виданого ДАІ МВС-УВС РЕП ДАІ Б. Церква; копія свідоцтва серії НОМЕР_3 від 19.06.2019 року про реєстрацію транспортного засобу Hyundai Santa Fe номерний знак НОМЕР_1 за власником ОСОБА_1 ; копія полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № 204804580 від 06.07.2021 року, страхувальник ОСОБА_1 , страховик Оберіг, забезпечений транспортний засіб Hyundai Santa Fe номерний знак НОМЕР_1 .

До відзиву представник відповідача надав оптичний диск, що містить відеофайли в форматі МР4: 01968@202108100432010, 01968@2021081004373110, 01968@2021081004423110, 01968@2021081004473110, 01968@2021081004523110, 01968@2021081005030010.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За положеннями пункту 2.1. ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно з пунктом 2.4. (а) ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1. ПДР України.

Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII, а саме, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1. ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно з законодавством України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Підстави для зупинення транспортного засобу визначені в Законі № 580-VIII, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 35 вказаного Закону, поліцейський може зупиняти транспортний засіб у разі, якщо транспортний засіб перебуває в розшуку.

З наданого представником відповідача відеозапису з боді-камери вбачається спілкування позивача з інспектором Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква старшим лейтенантом поліції Гарильченком В.Л. з моменту зупинки транспортного засобу 10.08.2021 року о 01:32. Зокрема, з відеозапису чути фразу працівника поліції: «Вам знайти причину?», в подальшому інспектор зачитав орієнтування на транспортний засіб Hyundai Santa Fe темного кольору, на що ОСОБА_1 пред`явив реєстраційний документ на транспортний засіб.

За приписами ст. 32 Закону № 580-VIII поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Вказаною нормою визначений вичерпний перелік підстав для перевірки документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи.

Отже, виходячи з викладеного, перевірка у особи наявності посвідчення водія може бути здійснена за умови виявлення працівниками Національної поліції порушення такою особою Правил дорожнього руху.

Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

В свою чергу, у вимозі працівника поліції щодо пред`явлення для перевірки, визначеного п. 2.1. ПДР України переліку документів, обов`язково має передувати порушення водієм ПДР, скоєння дорожньо-транспортної пригоди або інші підстави, передбачені вищезазначеною статтею Закону.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.03.2019 в адміністративній справі № 686/11314/17, від 29.04.2020 в адміністративній справі № 201/16607/16-а.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

В ході розгляду справи не встановлено обставин, що автомобіль, яким керував позивач, був зупинений за наявності підстав, що визначені ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію".

Докази здійснення відео-фото фіксації правопорушення (перебування транспортного засобу позивача в розшуку) відповідачем також не надані.

Таким чином, на думку суду, відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України, враховуючи незгоду позивача з діями інспектора під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також на час розгляду адміністративного позову, зважаючи на відсутність підпису водія (позивача) в оскаржуваній постанові.

Слід зазначити, що інспектор поліції, фіксуючи факт відмови водія надати конкретний документ, мав чітко сформулювати таку вимогу та у разі необхідності в цьому, з метою усвідомлення водієм в чому саме полягає адміністративне провадження, повторно пред`явити таку вимогу, конкретизувавши назву документа, яку інспектор вимагає від водія. В даному випадку, причина зупинки була пов`язана з орієнтуванням на транспортний засіб Hyundai Santa Fe темного кольору.

У даній справі судом встановлено наявність у позивача посвідчення водія та полісу обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. Позивач не погоджується з постановою інспектора, внаслідок чого звернувся до суду з адміністративним позовом.

В силу принципу призумції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративне правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Вказаний вище правовий висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 08.07.2020 року, справа №463/1352/16-а.

Крім того, згідно зі ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право, зокрема: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.

У відповідності до частини другої статті 271 КУпАП інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

З відеозапису встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 виявив бажання скористатись правовою допомогою, про що заявив інспектору усне клопотання.

Разом з цим, інспектором не вжито жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги.

Таким чином, суд вважає, що такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, що призвело до порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Вказане узгоджується з постановою Верховного Суду від 18.02.2020 року № 524/9827/16-а.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 454 грн.

Керуючись ст. 2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Скасувати постанову інспектора БПП в м. Біла Церква в Київській області заступника командира взводу старшого лейтенанта поліції Гарильченка В.Л. серії ЕАО № 4612331 від 10.08.2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 грн.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач-1 інспектор Батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква в Київській області заступник командира взводу старший лейтенант поліції Гарильченко Вадим Леонідович, адреса: вул. Сухоярська, буд. 18-а, м. Біла Церква, Київська область, 09109.

Відповідач-2 Батальйон патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції, адреса: вул. Сухоярська, буд. 18-а, м. Біла Церква, Київська область, 09109, код ЄДРПОУ: 37955989.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяА. Ю. Цуранов