Ухвала суду № 100250015, 11.10.2021, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/741/21

Провадження № 1-кс/282/256/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 рокусмт.Любар

Слідчий суддя Любарського районного суду Житомирської області Вальчук В.В.,

при секретарі судового засідання Демчук В.І.

за участю прокурора Томчука М.А.

підозрюваного ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Любар, клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції Грищука Б.П., погоджене прокурором Чуднівської окружної прокуратури Томчуком М.А., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12021065430000040 від 04.06.2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Грищук Б.П., звернувся до суду із клопотанням у якому зазначає, що у провадженні СВ відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12021065430000040 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.06.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Своє клопотання слідчий мотивував тим, що 04.06.2021 року близько 09 год. 10 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи на території КНП «Любарська лікарня», що по вул.Медична,5 в с.Старий Любар Житомирського району Житомирської області, виявив велосипед рожевого кольору марки «Салют», належний ОСОБА_2 , який вирішив таємно викрасти.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 , скориставшись відсутністю власника майна та інших осіб, які могли завадити вчиненню злочину, розуміючи протиправність своїх дій, умисно повторно з корисливих мотивів шляхом вільного доступу, з евакуаційного виходу приміщення клініко-діагностичної лабораторії, розташованого на території КНП «Любарська лікарня» за вищевказаною адресою, узявши вказаний велосипед з собою та почав його зносити із сходів та в цей час був помічений та викритий ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які виявили дану крадіжку та вибігли із приміщення клініко-діаностичної лабораторії з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 та почали кричати до останнього з вимогою зупинитись.

У свою чергу, ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що його злочинні дії помічені та викриті потерпілою ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_3 , але ігноруючи це, сів на вище вказаний велосипед та почав втікати з території КНП «Любарська лікарня» та в подальшому з місця злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 відкрито викрав належний ОСОБА_2 велосипед рожевого кольору марки «Салют», заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1500 гривень.

08 червня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, яке виразилося у відкритому викраденні чужого майна, вчиненому повторно.

Слідчий вважає, що його вина у причетності до даного кримінального правопорушення підтверджується доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування, а саме: протоколом огляду місця події від 04.06.2021; протоколом огляду місця події від 05.06.2021, яким вилучено велосипед марки «Салют» рожевого кольору жіночого типу; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_2 від 05.06.2021; протоколом пред`явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_2 від 06.06.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; проколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання свідкові ОСОБА_3 від 07.06.2021; іншими матеріалами кримінального провадження.

Підставою до внесення клопотання стало те, що в діях ОСОБА_1 присутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, і під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування і суду з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні, вчинити новий злочин, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_1 вважав за можливе проводити розгляд даного клопотання у відсутності його захисника Кравчука В.І. та не заперечував проти його задоволення.

Заслухавши учасників розгляду клопотання, дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу або його зміну, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, відповідно до ст.178 КПК України.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання, суд приймає до уваги, що згідно ч.1 ст.183 КПК України, взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд приймає до уваги положення Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків утримання під вартою» № 4 від 25.04.2003, згідно якого взяття під варту є найбільш суровим запобіжним заходом, у зв`язку з чим він обирається лише за наявних підстав вважати, що інші (менш сурові) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано фактом вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, оскільки справжні інтереси суспільства, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Частиною 2 ст.177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Органом досудового розслідування 08.06.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 10.06.2021 року за №12021060430000067.

30 червня 2021 року слідчим СВ Відділення поліції Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке вручено останньому 10.10.2021 року.

Постановою прокурора Чуднівської окружної прокуратури від 05.07.2021 року матеріали досудового розслідування №12021065430000040 та №12021060430000067 об`єднано в одне кримінальне провадження, якому присвоєно єдиний номер №12021065430000040.

З постанови слідчого від 06.07.2021 року слідує, що досудове розслідування кримінального провадження №12021065430000040 зупинено у зв`язку з оголошенням розшуку підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно постанови слідчого від 10.10.2021 року досудове розслідування кримінального провадження №12021065430000040 відновлено у зв`язку із встановленням місцяперебування підозрюваного ОСОБА_1 та затриманням останнього.

Відповідно до п.«с» ч.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Окрім цього, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86; 26 червня 1991).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Феррарі- Браво проти Італії» (Ferrari-Bravo v Italy) (ріш.), 9627/81, 14 березня 1984, DR 37,15) зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.

Приймаючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що у ОСОБА_1 не має постійного місця проживання та джерела доходу (офіційного працевлаштування), він підозрюється у вчиненні двох злочинів один з яких тяжкий, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, негативно характеризується за місцем проживання, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності та відбував покарання у місцях позбавлення волі, даний злочин вчинив маючи не зняту та не погашену судимість, після вчинення даного злочину перебував у розшуку, а тому перебуваючи на волі може продовжувати переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші правопорушення, а тому запобігти даним ризикам шляхом застосування до нього інших, більш м`яких, запобіжних заходів, не можливо.

Будь-яких перешкод за віком чи станом здоров`я для тримання ОСОБА_1 під вартою немає.

Таким чином, суд переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив кримінального правопорушення, тяжкість правопорушення, у якому ОСОБА_1 підозрюється, вважаю за необхідне визначити заставу у мінімальному розмірі визначеному законом, а саме: двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45400 грн., відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі наведенного та керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 186, 187, 193-194, 196, 197, 202, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів, обчислюючи строк тримання під вартою з моменту його затримання, тобто з 09 год. 30 хв. 10 жовтня 2021 року.

Строк дії ухвали - до 09 год. 30 хв. 09 грудня 2021 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 45400 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок UA678201720355249002000000277, отримувач – ТУ ДСА в Житомирській області, код отримувача 26278626, Банк отримувача - ГУ ДКСУ у Житомирській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ відділення поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Слідчий суддя В. В. Вальчук